25.12.2015
+-----------------------------------------------------------------------------------+
|                                                                                   |
+-----------------------------------------------------------------------------------+
| АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ |
+-----------------------------------------------------------------------------------+
|                                       НАКАЗ                                       |
+-----------------------------------------------------------------------------------+
|                                 06.11.2015  № 668                                 |
+-----------------------------------------------------------------------------------+
+---+------------------------------+
|   | Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
02 грудня 2015 р.
за № 1503/27948 |
+---+------------------------------+

Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України

Відповідно до статей 84-88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХIV, та з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань та прийняття законних рішень за їх висновками НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 28 квітня 2009 року № 90 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 травня 2009 року за № 456/16472 (із змінами).

3. Директору Юридичного департаменту Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

4. Цей наказ набирає чинності з 01 січня 2016 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

+----------------------+----------------+
| Голова
Служби генерал-майор
Держспецзв’язку | Л.О. Євдоченко |
+----------------------+----------------+
+---+---------------------------------+
|   | ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Адміністрації Державної служби
спеціального зв’язку та захисту
інформації України
06.11.2015  № 668 |
+---+---------------------------------+
+---+------------------------------+
|   | Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
02 грудня 2015 р.
за № 1503/27948 |
+---+------------------------------+

ІНСТРУКЦІЯ про порядок проведення службових розслідувань в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає підстави для призначення службових розслідувань, права й обов’язки посадових осіб Адміністрації Держспецзв’язку, її територіальних органів, Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку, територіальних підрозділів, закладів, установ і організацій Держспецзв’язку (далі - підрозділи Держспецзв’язку), установлює процедуру проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом в Держспецзв’язку, оформлення їх результатів та прийняття за ними рішень.

2. Службове розслідування стосовно державних службовців Держспецзв’язку проводиться відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.

Обставини порушення трудової дисципліни працівниками Держспецзв’язку з’ясовуються відповідно до вимог Кодексу законів про працю України та правил внутрішнього трудового розпорядку.

3. Службове розслідування за фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці проводиться відповідно до пунктів 776-792 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939, з урахуванням вимог цієї Інструкції.

Службове розслідування за фактами втрати документів з грифом «Для службового користування» або розголошення відомостей, що містяться в них, порушення правил обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків проводиться з урахуванням вимог Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року № 1893.

4. Службове розслідування за фактами порушень у сфері організації та забезпечення безпеки спеціальних видів зв’язку проводиться з урахуванням вимог законодавства з цих питань.

5. Службове розслідування за фактами заподіяння державі матеріальних збитків проводиться з урахуванням вимог Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР.

II. Підстави для призначення та проведення службового розслідування

1. Службові розслідування призначаються в разі:

1) невиконання або неналежного виконання службових обов’язків, що загрожувало життю і здоров’ю особового складу Держспецзв’язку, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду;

2) невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу Держспецзв’язку чи Держспецзв’язку в цілому;

3) неправомірного застосування спеціальних засобів, засобів фізичного впливу та зброї до інших військовослужбовців чи цивільного населення;

4) порушення правил несення вартової або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки;

5) порушення вимог законодавства у сфері організації та забезпечення безпеки спеціальних видів зв’язку;

6) повідомлення військовослужбовця про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення чи унесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

7) виявлення порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції», вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або за приписом Національного агентства з питань запобігання корупції України;

8) надзвичайної події, у тому числі пожежі на об’єктах Держспецзв’язку;

9) дорожньо-транспортної пригоди, вчиненої за участю військовослужбовця, який керував транспортним засобом Держспецзв’язку;

10) перебування військовослужбовця під час виконання службових обов’язків у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;

11) витоку секретної інформації та інших порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці;

12) втрати документів з грифом «Для службового користування» або розголошення відомостей, що містяться в них, порушення правил обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків;

13) втрати службового посвідчення чи особистої металевої печатки;

14) суїциду, суїцидальних спроб серед військовослужбовців чи виникнення конфліктних відносин у колективі;

15) у разі знищення (пошкодження) військовослужбовцем речового майна особистого користування, строк носіння якого не закінчився;

16) в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

2. За рішенням, прийнятим відповідною посадовою особою, зазначеною у пункті 1 розділу ІІІ цієї Інструкції, службове розслідування проводиться у разі звільнення військовослужбовця зі служби через службову невідповідність, у зв’язку із систематичним невиконанням ним умов контракту.

3. Службове розслідування може проводитись на вимогу військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозр.

4. Підставою для призначення службового розслідування може слугувати інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах особового складу Держспецзв’язку, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об’єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з’ясування обставин, за яких вони сталися.

Службове розслідування не призначається за анонімними повідомленнями, заявами чи скаргами, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

III. Порядок призначення службового розслідування

1. Рішення про призначення службового розслідування приймається:

Головою Держспецзв’язку (особою, яка виконує його обов’язки) стосовно всіх військовослужбовців;

керівниками підрозділів Держспецзв’язку стосовно підлеглих військовослужбовців.

Інші посадові особи мають право звертатися з клопотанням про призначення службового розслідування за підпорядкованістю.

2. Проведення службового розслідування в межах визначених повноважень призначається письмовими наказами Адміністрації Держспецзв’язку чи підрозділів Держспецзв’язку (далі - накази).

Проект наказу про призначення службового розслідування й пропозиції щодо кандидатур для призначення членів комісії готує структурний підрозділ Адміністрації Держспецзв’язку чи структурний підрозділ підрозділу Держспецзв’язку, в якому проходить службу військовослужбовець, щодо якого призначається службове розслідування, або трапились події, що потребують з’ясування обставин, за яких вони сталися.

За рішенням Голови Держспецзв’язку або керівників підрозділів Держспецзв’язку підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому структурному підрозділу Адміністрації Держспецзв’язку чи структурному підрозділу підрозділу Держспецзв’язку.

3. Службове розслідування може бути проведено особисто особою, яка його призначила, або доручено посадовій особі чи комісії, один з членів якої призначається її головою.

Проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище військове звання або займає вищу посаду ніж військовослужбовець, щодо якого призначається службове розслідування.

У разі проведення службового розслідування комісією її головою призначається особа, яка має рівне або вище військове звання або займає вищу посаду порівняно з військовослужбовцем, щодо якого призначається службове розслідування.

4. У разі проведення службового розслідування за фактом суїциду, суїцидальних спроб серед військовослужбовців чи виникнення конфліктних ситуацій у колективі до складу комісії обов’язково залучається психолог.

5. Проведення службового розслідування не може бути доручено особі, яка перебуває у розпорядженні відповідного начальника або строк відпустки (відрядження) якої припадає на час проведення службового розслідування.

У випадку захворювання посадової особи, якій доручено проведення службового розслідування, або її відсутності з інших документально підтверджених поважних причин відповідно до письмового наказу особи, яка його призначила, проводиться заміна іншою посадовою особою.

У випадку захворювання голови комісії або відсутності його з інших документально підтверджених поважних причин обов’язок голови комісії покладається на одного з членів комісії.

Таке рішення приймається особою, яка призначила службове розслідування, та відображається у відповідному рапорті (службовій записці), який (яка) долучається до матеріалів службового розслідування і є невід’ємною частиною письмової доповіді про результати його проведення.

6. Забороняється включати до складу комісії осіб, які є підлеглими військовослужбовця, дії (бездіяльність) якого підлягають(є) розслідуванню, а також осіб-співучасників правопорушення або заінтересованих у наслідках розслідування.

До складу комісії не включаються особи (підлеглі осіб), які відповідно до вимог цієї Інструкції безпосередньо погоджують результати службового розслідування.

Службове розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, щодо якого проводиться службове розслідування, без його включення до складу комісії.

7. У наказі про призначення службового розслідування зазначаються:

1) підстави для призначення службового розслідування;

2) військове звання, прізвище, ім’я, по батькові особи (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та її посада;

3) мета проведення службового розслідування;

4) дати початку та закінчення проведення службового розслідування;

5) посадова особа чи склад комісії, якій (яким) доручено його проведення.

У наказі також мають бути вирішені питання (за необхідності та/або наявності підстав) щодо:

матеріально-технічного забезпечення роботи посадової особи чи комісії на час проведення службового розслідування;

звільнення від виконання службових обов’язків за посадою посадової особи (членів комісії) на час проведення нею (ними) службового розслідування;

усунення від виконання службових обов’язків (відсторонення від посади) військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування.

8. Залучення до складу комісії із проведення службового розслідування, визначеного відповідним наказом, інших посадових осіб Держспецзв’язку здійснюється за письмовим рішенням особи, яка призначила таке службове розслідування.

Таке рішення відображається у відповідному рапорті (службовій записці), що долучається до матеріалів службового розслідування і є невід’ємною частиною письмової доповіді про результати його проведення.

IV. Строк проведення службового розслідування

1. Початком службового розслідування є дата видання відповідного наказу про його призначення, якщо інше не визначено наказом.

2. Завершенням службового розслідування є дата затвердження посадовою особою, яка його призначила, письмової доповіді про результати його проведення.

3. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення. Строк проведення службового розслідування може бути продовжено посадовою особою, яка призначила службове розслідування, або старшим щодо неї начальником, але не більше ніж на один місяць.

Підставою для продовження строку проведення службового розслідування є резолюція посадової особи, яка призначила службове розслідування, або старшого щодо неї начальника у вмотивованому рапорті (службовій записці) голови комісії (особи, яка проводить службове розслідування), що в подальшому реєструється та долучається до матеріалів службового розслідування і є невід’ємною частиною письмової доповіді про результати його проведення.

4. До строку проведення службового розслідування не входить час перебування військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, у відпустці, службовому відрядженні або на лікуванні, а також час його відсутності з інших документально підтверджених поважних причин.

V. Мета проведення службового розслідування, організація роботи та повноваження осіб під час проведення службового розслідування

1. Метою проведення службового розслідування є встановлення:

1) обставин (часу, місця) і наслідків правопорушення (події), за фактом якого (якої) призначено службове розслідування;

2) осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;

3) наявності причинного зв’язку між неправомірним діянням (бездіяльністю) особи (осіб), з приводу якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками;

4) причин правопорушення (події) та умов, що йому (їй) сприяли;

5) порушення вимог законодавства, нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру Адміністрації Держспецзв’язку, які було порушено;

6) ступеня провини кожної з осіб, причетних до правопорушення (події), та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця, його ставлення до скоєного.

2. Посадова особа (члени комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, персонально відповідає(ють) за повноту, всебічність, об’єктивність та неупередженість зроблених висновків, а також нерозголошення відомостей, що стосуються чи можуть вплинути на проведення службового розслідування, зачіпають права і законні інтереси чи свободи військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться.

3. Посадовій особі (членам комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, надається право:

1) запрошувати військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також інших посадових осіб Держспецзв’язку, які обізнані або причетні до фактів чи дій (бездіяльності), що стали підставами для призначення службового розслідування, для одержання від них усних або письмових пояснень, інших документальних матеріалів, що стосуються правопорушення (події), за фактами якого (якої) проводиться службове розслідування;

2) залучати (за потреби і за їх згодою) інших фахівців, які не є посадовими особами Держспецзв’язку, але володіють науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями, для надання ними консультацій, а також письмових висновків з питань, що виникають під час проведення службового розслідування;

3) ознайомлюватися й вивчати в установленому законодавством порядку відповідні документи, що стосуються правопорушення (події), за фактами якого (якої) проводиться службове розслідування, а за потреби - знімати в установленому законодавством порядку з них копії й долучати до матеріалів службового розслідування;

4) звертатися з клопотанням до посадової особи, яка призначила службове розслідування, про необхідність отримання від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, юридичних і фізичних осіб матеріалів стосовно правопорушення (події), за фактами якого (якої) проводиться службове розслідування.

Повноваження посадової особи (членів комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, обмежуються строком проведення службового розслідування.

4. Посадові особи Держспецзв’язку зобов’язані всебічно сприяти проведенню службового розслідування, надавати правдиві пояснення по суті службового розслідування та поставлених їм питань, пред’являти відповідні документи чи матеріали.

5. Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) знати підстави призначення службового розслідування, яке проводиться щодо нього;

2) брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, які обізнані або причетні до правопорушення (події), за фактами якого (якої) проводиться службове розслідування, а також в опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування;

3) звертатися з клопотанням про витребування й долучення до матеріалів розслідування нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;

4) висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять;

5) не надавати будь-яких пояснень щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначено законом;

6) ознайомлюватися зі змістом матеріалів службового розслідування;

7) оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством.

6. У разі відмови військовослужбовця, щодо якого проводиться службове розслідування, або осіб, причетних до правопорушення (події), надати необхідні письмові пояснення посадовій особі (членам комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, складається відповідний акт, який засвідчується підписами не менше ніж трьох осіб та долучається до матеріалів службового розслідування і є невід’ємною частиною письмової доповіді про результати його проведення.

Відмова військовослужбовця, щодо якого проводиться службове розслідування, або осіб, причетних до правопорушення (події), надавати пояснення не перешкоджає затвердженню письмової доповіді про результати його проведення.

7. Якщо під час службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, особа, яка призначила службове розслідування, письмово повідомляє про це орган досудового розслідування у строки, визначені законодавством України.

У разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем особа, яка призначила службове розслідування, зобов’язана у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

8. Якщо під час службового розслідування встановлено причетність інших посадових осіб до правопорушення, подальша перевірка стосовно цих осіб проводиться в рамках вже призначеного службового розслідування.

VI. Усунення від виконання службових обов’язків (відсторонення від посади)

1. Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХIV, може проводитися з усуненням військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, від виконання службових обов’язків, про що видається відповідний наказ із зазначенням причин усунення.

Якщо військовослужбовець, стосовно якого приймається рішення про усунення на період проведення службового розслідування від виконання службових обов’язків, займає керівну посаду, то одночасно з прийняттям цього рішення відповідним начальником покладається тимчасове виконання обов’язків за цією посадою на іншу особу.

2. Строк усунення не повинен перевищувати тривалості службового розслідування та часу, визначеного для прийняття рішення за його результатами.

3. Військовослужбовець, усунутий на період проведення службового розслідування від виконання службових обов’язків і стосовно якого за результатами службового розслідування прийнято рішення про продовження ним військової служби на займаній посаді, приступає до виконання службових обов’язків за посадою на підставі відповідного наказу.

4. На період усунення від виконання службових обов’язків за військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального забезпечення за посадою, що він обіймав.

5. Витяги з наказів про усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків на період проведення службового розслідування та про поновлення виконання службових обов’язків долучаються до матеріалів службового розслідування.

6. Військовослужбовець, якого повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, та/або злочину, пов’язаного зі зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

VII. Оформлення результатів службового розслідування

1. Підсумковим документом службового розслідування (письмовою доповіддю про результати його проведення) є акт про результати проведення службового розслідування (далі - Акт), який складається з вступної, описової та резолютивної частин.

2. У вступній частині Акта викладаються:

підстави для призначення та проведення службового розслідування;

посада, військове звання, прізвище, ініціали посадових осіб, яким доручено проведення службового розслідування;

кінцевий строк проведення службового розслідування.

3. В описовій частині Акта викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:

обставини, за яких військовослужбовцем скоєно правопорушення або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;

час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення правопорушення, його наслідки (тяжкість), що настали у зв’язку з цим;

посада, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, строк служби в Держспецзв’язку і строк перебування на посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування;

наявність причинного зв’язку між правопорушенням та його наслідками;

умови, що передували скоєнню правопорушення або спонукали до цього;

вимоги законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Адміністрації Держспецзв’язку, а також посадових інструкцій, які було порушено;

відомості про попередню поведінку військовослужбовця та визнання ним своєї вини, його ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації;

заперечення, заяви та клопотання військовослужбовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;

наявність вини військовослужбовця, обставини, що пом’якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

В описовій частині також зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.

При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації та інших порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці зазначаються форма допуску військовослужбовця до державної таємниці, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, причетних до скоєного правопорушення, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування установи, яка видала цей наказ.

4. У резолютивній частині Акта зазначаються:

підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення;

пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до військовослужбовця або осіб, причетних до скоєного правопорушення, дисциплінарного стягнення, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставин загибелі (смерті) військовослужбовця, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, передумов призначення службового розслідування.

5. У разі наявності в Акті відомостей, які підпадають під дію статті 8 Закону України «Про державну таємницю», Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за № 902/11182 (із змінами), або інших нормативно-правових актів у частині віднесення інформації до службової, такому Акту надається відповідний гриф обмеження доступу.

6. Акт підписує посадова особа (члени комісії), яка (які) його проводила(и).

Кожен член комісії має право викласти свою окрему думку в письмовому рапорті (службовій записці) на ім’я посадової особи, яка призначила службове розслідування. Такий рапорт (службова записка) долучається до матеріалів службового розслідування і є невід’ємною частиною Акта.

7. Перед поданням Акта разом із матеріалами службового розслідування на розгляд і затвердження посадовій особі, яка призначила службове розслідування, він обов’язково погоджується посадовою особою юридичного підрозділу Адміністрації Держспецзв’язку або посадовими особами Держспецзв’язку, які здійснюють правове забезпечення діяльності підрозділів Держспецзв’язку (далі - юрисконсульт).

Візування здійснюється шляхом зазначення найменування посади, військового звання, особистого підпису, ініціалів, прізвища і дати нижче від підпису (підписів) посадової особи (членів комісії), яка (які) проводила(и) розслідування.

Якщо юрисконсульт не погоджується з Актом або окремими його частинами, він робить такий напис: «Із запереченнями, що додаються» й протягом 1 робочого дня надає свої письмові заперечення, які долучаються до матеріалів службового розслідування і є невід’ємною частиною Акта.

8. Перед поданням Акта разом з матеріалами службового розслідування на розгляд та затвердження посадова особа, яка проводила службове розслідування (голова комісії), ознайомлює з ним військовослужбовця, стосовно якого воно проводилося, під підпис.

Військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, має право ознайомитися з матеріалами службового розслідування, що стосуються його особисто, крім випадків, передбачених вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці. Під час ознайомлення з Актом зазначена особа може письмово викласти свої заперечення або заявити клопотання.

У разі відмови військовослужбовця, щодо якого проводилось службове розслідування, ознайомитися з Актом, а також у разі ознайомлення без підпису про ознайомлення посадова особа (голова комісії), яка проводила службове розслідування, робить відповідний запис на вільному місці останнього аркуша Акта.

9. Акт подається на розгляд та затвердження посадовій особі, яка призначила службове розслідування, разом з усіма матеріалами розслідування, запереченнями і клопотаннями за 5 робочих днів до завершення строку його проведення, визначеного у відповідному наказі.

VIII. Прийняття рішення за результатами розслідування

1. Посадова особа, яка призначила службове розслідування, протягом 3 робочих днів після отримання Акта та матеріалів службового розслідування розглядає його і проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилося (ця посадова особа може доручити проведення бесіди своєму заступнику).

Під час бесіди до військовослужбовця доводиться суть порушення із зазначенням вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Адміністрації Держспецзв’язку, а також посадових інструкцій, які було порушено.

За результатами бесіди у довільній формі складається аркуш бесіди, в якому зазначаються дата проведення бесіди, заперечення, заява, клопотання військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування.

Аркуш бесіди підписується посадовою особою, яка проводила бесіду, присутніми посадовими особами та військовослужбовцем, з яким проводилася бесіда.

Аркуш бесіди долучається до матеріалів службового розслідування і є невід’ємною частиною Акта.

2. За результатами бесіди та розгляду Акта і матеріалів службового розслідування посадова особа, яка призначила службове розслідування, у строк, що залишився до його завершення, затверджує Акт та визначає окремий вид дисциплінарного стягнення щодо кожного правопорушника, а також призначає посадову особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто посадовою особою, яка призначила службове розслідування, у лівому верхньому куті першої сторінки Акта.

У випадку незгоди посадової особи, яка призначила службове розслідування, з висновками і пропозиціями посадової особи (комісії) вона доручає вжити додаткових заходів у межах строку, установленого для проведення службового розслідування.

3. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються:

характер та обставини вчинення правопорушення;

наслідки правопорушення;

попередня поведінка військовослужбовця;

ставлення військовослужбовця до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації;

ставлення військовослужбовця до скоєного.

4. Дисциплінарне стягнення накладається на військовослужбовця посадовою особою, яка призначила службове розслідування, протягом місяця від дня закінчення службового розслідування. У цей період видається відповідний наказ про прийняте посадовою особою, яка призначила службове розслідування, рішення.

5. Наказ (витяг з наказу в частині, що стосується) про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця доводиться до його відома під підпис із зазначенням дати доведення.

У разі відмови військовослужбовця проставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу в частині, що стосується) про притягнення до дисциплінарної відповідальності складається відповідний акт. Зміст такого акта засвідчується підписами не менше ніж трьох осіб.

Про дату і номер відповідного наказу, виданого за результатами розслідування, робиться запис на вільному місці останнього аркуша Акта.

6. Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено в порядку, встановленому розділом V Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХIV.

7. Після затвердження Акта, прийняття та реалізації відповідного управлінського рішення посадовою особою, яка проводила службове розслідування (головою комісії), робиться:

1) витяг із затвердженого Акта в обсязі питань, визначених пунктами 2 та 4 розділу VII цієї Інструкції, який долучається до особової справи військовослужбовця, стосовно якого проводилося службове розслідування;

2) копія затвердженого Акта (без додатків) і витяг із наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, а також інших осіб, вина яких була доведена у процесі службового розслідування, які надсилаються до Департаменту організації та контролю службової діяльності Адміністрації Держспецзв’язку для врахування при узагальненні результатів службових розслідувань у Держспецзв’язку.

8. За результатами аналізу матеріалів службових розслідувань, проведених у підрозділах Держспецзв’язку протягом року, Департамент організації та контролю службової діяльності Адміністрації Держспецзв’язку до 15 лютого готує для доповіді Голові Держспецзв’язку відповідне узагальнення за минулий рік.

+-------------------------------+------------------+
| Директор
Юридичного департаменту
Адміністрації Держспецзв’язку | А.А. Качуровська |
+-------------------------------+------------------+