27.01.2015

У новій структурі Міністерства екології та природних ресурсів України буде передбачено кілька посад для спеціалістів, до обов’язків яких входитиме також моніторинг екологічної ситуації в зоні АТО. Про це заявив міністр Ігор Шевченко під час круглого столу «Військові дії на Сході України: ризики та наслідки для довкілля і здоров'я», організованим спільно з правозахисною організацією «Екологія право Людина».

За його словами зараз проходить утвердження нової структури та штатної чисельності Міністерства і важливим напрямком у роботі буде моніторинг цих територій, а після врегулювання ситуації і повернення частини окупованих частин Луганської та Донецької областей до контролю України – відновлення там екологічної безпеки.

«Зараз на Сході не лише гинуть наші брати, але й з’явилась низка екологічних загроз, які пов’язані з забрудненням довкілля та знищенням заповідників. Наразі дуже сильно страждає природно-заповідний фонд - у Донецькій, Луганській та Харківській областях виявлено 33 точки у заповідних зонах, що постраждали під час АТО. Необхідно проводити інвентаризацію пошкоджень, спричинених військовими діями, визначати першочергові заходи для збереження та відновлення існуючих територій. І що найголовніше – шукати джерела фінансування, адже в існуючих умовах, коли усі ресурси спрямовані на захист нашої територіальної цілісності, кошти на вирішення екологічних проблем у зоні АТО не передбачені», - зазначив Ігор Шевченко.

Він наголосив, що сьогодні величезний внесок роблять громадські екологічні організації, що допомагають збирати інформацію щодо цих територій.

Довідково

Всі негативні впливи військових дій на заповідні території можна розділити на сім основних груп:

1)  Найбільш масштабним впливом є пожежі, які охопили, за даними організації “Екологія-Право-Людина”, 17% лісів та 24% степів в зоні АТО. У тому числі вогнем пошкоджені і низка об’єктів природно-заповідного фонду: заповідники «Провальський степ», «Трьохізбеніський степ», регіональні ландшафтні парки «Донецький кряж» та «Зуївський», національний природний парк «Святі гори», 13 заказників.

2)  Деякі об’єкти прямо пошкоджені обстрілами: національний парк «Святі гори», відділення Українського степового заповідника «Кальміуське» та «Крейдяна флора», регіональні ландшафтні парки «Донецький кряж» та «Слав’янський курорт» та низка заказників.

3)  На території низки заповідних територій збудовані окопи та інші фортифікації. Крім того, фортифікації збудовані також і далеко за межами зони АТО – на Харківщині, в національному природному парку «Дворічанський», що знаходиться на кордоні з Росією.

4)  На території регіонального ландшафтного парку «Донецький кряж» є інформація про поховання загиблих під час боїв за Савур-Могилу. Враховуючи складні ґрунтові умови та ландшафт, поховання є неглибокими, а продукти розкладання тіл з часом потраплять до місцевих річок.

5)  За межами зони АТО, на території ландшафтного парку «Ізюмська лука» на Харківщині, а також на території заповідної зони національного парку «Святі гори» невідомі особи здійснюють масові рубки лісу, пояснюючи це тим, що це деревина «для потреб АТО».

6)  Користуючись відсутністю реального контролю на території окремих заповідних об’єктів розпочалась самовільна діяльність. В тому числі така діяльність виявлена в межах ландшафтного парку «Краматорський» (самовільно розорано 100 га), а також в парку «Ізюмська лука» встановлені мисливські вишки і розпочате полювання.

7)  Вкрай серйозні наслідки війна принесла заповідним територіям, що мали адміністрації. Так, в Луганському природному заповіднику зруйнована центральна адміністрація, в національних природних парках «Меотида», заповідниках «Провальський степ» та «Хомутовський степ» — адміністрації захоплені бойовиками, в ландшафтних парках «Донецький кряж», «Зуївський» і «Клебан-Бик» вони просто перестали функціонувати. Втрачено персонал, напрацювання, документацію та архіви заповідних установ.