18.02.2015

Михайло ПАСІЧНИК: «Практика виготовлення ліків в умовах аптек має переваги»

Ще відносно недавно виготовленням ліків займалося чимало аптек у всій країні, й ті, хто користувався цією послугою, пам’ятають, що мікстури та інші засоби, виготовлені за приписом лікаря для конкретного пацієнта, були ефективніші й зазвичай дешевші за заводські аналоги. Та згодом кількість таких здебільшого комунальних аптек стала скорочуватися. Про те, як виправляти таку ситуацію, розмовляємо з головою Державної служби з лікарських засобів Михайлом ПАСІЧНИКОМ.

— Михайле Францовичу, чи погоджуєтеся з тим, що виготовлення ліків в умовах аптеки — нагальне питання для фармації в нинішніх українських реаліях?

— Так. До речі, протягом останніх місяців Держлікслужба вийшла із пропозиціями, що сприятимуть розвитку фармацевтичної справи в державі та забезпеченню українців високоякісними доступними ліками. Виготовлення в аптечних закладах лікарських засобів за індивідуальним приписом лікаря — одна з них. Для обговорення цього питання ми навіть зібрали всеукраїнську нараду в Харкові.

Справді, за попередні роки кількість аптечних закладів, де виготовляють ліки, значно скоротилася. Скажімо, на початок 2015-го ліцензію на таку діяльність мали 284 суб’єкти господарювання для 395 аптек. Слід констатувати, що в 2008 році ці показники становили 447 та 724 відповідно. Протягом 2014-го позитивна тенденція із зростання кількості таких закладів спостерігалася лише серед аптек приватної форми власності: їх кількість зросла на 4 одиниці — до 78. Експерти ринку вважають, що в перспективі сегмент приватних аптек стане драйвером розвитку ліків екстемпоральної рецептури в Україні. Наше завдання як державного органу — дати законодавчі стимули для аптек усіх форм власності, щоб розв’язати проблеми, з якими вони щодня стикаються.

— Що від цього отримають пацієнти і що — аптеки?

— Практика виготовлення ліків в умовах аптек має переваги і продиктована передовсім турботою про пацієнтів. Адже такі ліки мають високу якість та доступну ціну. Окрім того, їх створюють з урахуванням індивідуальних потреб споживача. До того ж в екстемпоральних лікарських засобах нема стабілізаторів та консервантів. Це особливо актуально для пацієнтів похилого віку, дітей, хворих на цукровий діабет та алергічні недуги, які мають потребу в препаратах з мінімальною побічною дією та індивідуально підібраному дозуванні ліків згідно з приписом лікаря.

В умовах проведення АТО дрібносерійне виробництво ліків в аптечних закладах набуває ще однієї важливої функції. Якщо виникнуть проблеми з постачанням препаратів на окремій території, такі аптеки можуть значною мірою забезпечувати препаратами лікувальні установи та пацієнтів, оперативно реагувати на потреби військової та цивільної медицини в лікарських засобах, наприклад стерильних розчинах. Отже, щоб стимулювати розвиток цього напряму фармації, на нараді в Харкові ми обговорили пропозиції до змін у законодавстві.

Окрім того, розвиток цієї справи важливий і в контексті євроінтеграції. Адже в багатьох країнах ЄС аптеки зобов’язані виготовляти ліки за рецептами лікарів. Так, у Швеції екстемпоральні препарати становлять п’яту частину ліків з тих, які відпускають за рецептами. У Польщі жодна аптека не може отримати ліцензію на реалізацію лікарських засобів, якщо там не створено умов для виготовлення екстемпоральних ліків.

Тож наша ініціатива щодо налагодження виробництва в умовах аптек вигідна всім — пацієнтові, підприємцеві і державі. Бо, скажімо, в межах державної політики це сприяє диверсифікації каналів забезпечення ліками і дає змогу досягнути головної мети — підвищити доступність пацієнта до лікарських засобів, збільшити мотивацію бізнесу у випуску індивідуально вироблених ліків в умовах аптек, а отже, створити додаткові робочі місця.

— Чи вистачає галузі досвідчених провізорів?

— Вітчизняні виші випускають достатню кількість і провізорів, і фармацевтів. А питання поліпшення підготовки таких фахівців ми також обговорили на харківській нараді. Йдеться про вдосконалення механізмів проходження студентами виробничої практики, зокрема з використанням матеріально-технічної бази сучасних аптечних закладів приватної форми власності.

— Що потрібно зробити насамперед, щоб відродити в Україні галузь аптечної технології лікарських засобів?

— З відповіддю на це запитання ми визначилися під час наради в Харкові, де були присутні представники аптечних закладів, науковці, експерти. Так, це має бути удосконалення нормативно-правової бази, зокрема в податковому законодавстві. Одним із таких стимулів може стати перегляд ставки ПДВ на екстемпоральні лікарські засоби. Адже нині цей податок для суб’єктів ринку різний. Якщо на заводські препарати він становить 7%, то на ліки, виготовлені в аптеках, — 20%. Це ставить підприємців у нерівні умови і аж ніяк не сприяє розвитку виробничої аптечної справи. Ми вважаємо, що тут може бути два шляхи вирішення цього питання: зробити для всіх виробників ліків єдину ставку ПДВ 7% або й повністю звільнити виробників екстемпоральних ліків від сплати податку на додану вартість.

Інша ініціатива — запровадити пільги щодо орендної плати та комунальних платежів для аптек, де виготовляють лікарські засоби. Нині вартість оренди для таких закладів встановлює місцева влада, і в різних регіонах ці суми істотно різняться. У деяких містах оренда настільки дорога, що робить виробництво ліків абсолютно невигідною справою для аптек.

Учасники ринку також наголошують на спрощенні системи постачання активних фармацевтичних інгредієнтів (субстанцій) для екстемпорального виробництва, розв’язанні проблем, які виникають щодо забезпечення аптек відповідною тарою та упаковкою, перегляді вимог до матеріально-технічної бази аптечних закладів.

Нині фахівці Держлікслужби готують зміни до законодавства і після громадського обговорення нададуть їх на узгодження в міністерства та відомства. Ми розраховуємо, що їх швидко ухвалять. Адже альтернативний напрям виробництва лікарських засобів в умовах аптек — реальна можливість поліпшити забезпечення населення ліками.

Публікацію можна переглянути за посиланням http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/mihajlo-pasichnik-praktika-vigotovlennya-likiv-v-u/