21.02.2015

19 лютого в Комунікативному центрі КМУ відбулася експертна зустріч та обговорення з громадськістю нової моделі української школи в рамках законопроекту «Про освіту», над яким зараз триває робота.

У зустрічі взяли участь голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич, заступник Міністра освіти і науки Павло Полянський, голова Громадської ради при МОН Галина Усатенко, президент Асоціації керівників шкіл України Олена Онаць, голова громадської організації «Асоціація лідерів освіти України» Віктор Громовий, голова стратегічної дорадчої групи «Освіта» МОН України Георгій Касьянов, а також освітяни та представники громадських організацій, які долучилися до обговорення в режимі он-лайн з Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Чернігова, Львова.

Павло Полянський наголосив, що сьогодні потрібна саме громадянська модель нової української школи: «Важливо, щоб суспільство не пасивно очікувало освітньої реформи, а брало активну участь у втіленні нової української школи. Адже громадськість є і замовником, і споживачем освіти», - додав заступник Міністра. Зокрема, на даному етапі важливо, щоб громадськість та освітяни уже надсилали свої пропозиції щодо реформи української школи в рамках обговорення Концепції розвитку освіти на 2015-2025 роки та в подальшому брали активну участь в обговоренні нового законопроекту «Про освіту», в якому й буде відображена нова модель середньої освіти.

Було зазначено, що дана реформа не передбачає різкої та докорінної зміни системи середньої освіти. Впровадження змін буде поступовим і триватиме впродовж наступних років. «І ці зміни будуть успішними лише тоді, - зазначив Павло Полянський, - якщо кожній дитині та родині пояснити, чим вигідною для них буде нова українська школа, і чому учням та вчителям в ній буде краще, ніж тепер».

Лілія Гриневич зазначила, що нова система освіти має задовольняти сучасні вимоги суспільства, країни та економіки. Наші школи, професійні та вищі навчальні заклади повинні формувати випускників, що будуть конкурентоспроможними на європейському ринку. Саме тому, враховуючи ці виклики сучасності, нова модель української школи закладає більшу тривалість навчання (12 років), а також новий зміст середньої освіти. Водночас передбачається нова структури школи, за якою учні мають навчатися в початковій школі 5 років, в основній – 4 роки та 3 роки в профільній школі. Окрім того, профільна школа буде поділена за двома напрямками: академічного й професійного.

У новому Законі «Про освіту» також буде переглянута система підвищення кваліфікації вчителя, аби сприяти підвищенню його соціального статусу. Галина Усатенко зазначила, що значна увага буде приділена і патріотичному вихованню учнів, а також посилюватиметься участь та контроль громадського суспільства в системі середньої освіти.

Олена Онаць наголосила на необхідності розвивати мережу сільських шкіл та впроваджувати різні форми навчання. На думку Віктора Громового, у новому Законі «Про освіту» також важливо дотриматися принципу педагогічної та учнівської свободи, аби учень міг обирати індивідуальну освітню траєкторію. Однак в такому випадку має бути посилений громадський та батьківський контроль. Насамкінець, Георгій Касьянов наголосив на необхідності ініціативи та активності кожного в суспільстві, аби реалізація освітньої реформи була успішною. Окрім того, особливо активного обговорення спільно з освітянами також набули питання громадських шкіл, аудиту освіти, принципу «кошти йдуть за дитиною», освіти для дітей з особливими потребами та розвитку позашкільної освіти.

Усі експерти, освітяни та представники громадськості погодилися, що новий Закон «Про освіту