25.03.2015

Міністр освіти Сергій Квіт: «Рамковий закон «Про освіту» дасть нам цілісну картину реформ»

Реформа освіти є одним з ключових інструментів довгострокових змін, які є неминучими для нашої країни. Головним в цих реформах за визначенням є міністр освіти та науки Сергій Квіт. В інтерв'ю РБК-Україна Міністр розповів про необхідність прийняття закону про освіту, скорочення кількості ВНЗ та створення Національної агенції з забезпечення якості вищої освіти.

"Для того, щоб реформувати освіту в Україні, неможливо придумати якусь оригінальну ідею і тоді все зміниться", - сказав, зокрема, Сергій Квіт.

РБК-Україна: Нещодавно ви анонсували скорочення кількості вищих навчальних закладів з 802 до 317, починаючи з літа. При цьому, Міносвіти запевнило, що за усіма викладачами та студентами будуть збережені їхні місця. Яким чином ви збираєтесь забезпечити збереження викладацьких та студентських місць, і чи не збільшить це навантаження та ті виші, які залишаться?

Сергій Квіт: Ми вже скоротили їх кількість до 317 - це зробив сам закон ("Про вищу освіту", - РБК-Україна). Закон відокремив університетську освіту від освіти, що надається колледжах та технікумах. Тому коледжі і технікуми, які були вписані як вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, зараз відділені від освіти, яку, умовно кажучи, можна назвати університетською і яка пов'язана з науковими дослідженнями.

Ніша освіти, яку надають коледжі і технікуми, - хтось її відносить до так званої неповної вищої освіти, хтось до середньої, а раніше вона називалась середня професійна освіта, - це, передусім, співпраця з ринком праці і працедавцями, а не з наукою, адже вони не беруть участі у наукових дослідженнях. А університетська освіта пов'язана не лише з ринком праці, але і з наукою, і вони мають трохи інші завдання.

Зараз ми внесли законопроект, який стосується розвитку професійної освіти, і в якому ми маємо на увазі, що наші колишні ПТУ та технікуми (зараз вони по-різному називаються - це можуть бути і ліцеї, коледжі) можуть по-різному називатись, але у них є щось спільне, бо це - технічна, середньо-професійна, професійно-технічна освіта. Вони дають у руки професію - і людина вже з цією професією може йти на виробництво одразу.

Ми з термінами поки що маємо бути обережними, але сформуємо цю нову термінологію - ми зараз цим займаємось.

Зараз приблизно 317 ВНЗ, тому що деякі технікуми і коледжі стали частиною університетів, увійшли в їхню структуру, і вони фактично займаються профорієнтацією для університетів, тому вони ще мають час визначитись, чи лишитись у структурі університетів, чи піти працювати з ринком праці. Якщо це технікуми і вони просто потрапляють в іншу категорію - це не означає, що ми їх закриваємо, це їхня оптимізація і тут будуть працювати зовсім інші механізми.

Але до кінця навчального року ми позбавимо ліцензій ще кілька десятків навчальних закладів університетського типу - це будуть ті навчальні заклади, що неспроможні надавати якісну освіту. Тому до кінця навчального року я прогнозую, що залишиться близько 270 вищих навчальних закладів.

Є різні ВНЗ. Є такі, у яких нічого немає, окрім назви. Якщо там є студенти і викладачі, то, звичайно, ми будемо дбати про те, щоб їх усіх влаштувати - це можливо, тому, що ліцензованого обсягу у різних наших ВНЗ цілком достатньо для того, щоб безболісно перевести студентів.

РБК-Україна: За якими критеріями будуть відбиратись такі ВНЗ? Чи плануєте ви спеціальну атестацію?

Сергій Квіт: Ні, не будемо. Ми зробили перелік навчальних закладів, які мають менше 200 студентів. Якщо менше 200 студентів, то ми попросили їх пояснити, як вони можуть виживати з економічної точки зору, адже університетська освіта передбачає комплексну освіту - це не курси якісь - різні предмети, різні блоки дисциплін і тому треба мати усіх цих викладачів.

І деякі (ВНЗ, - РБК-Україна) пояснили: для прикладу, в одного невеликого, але дуже гарного ВНЗ в Одесі на сайті була подана дуже некоректна інформація, і ми від них отримали всю офіційну інформацію з підписами, печатками. Вони виправили ці неточності і тому можуть нормально існувати.

Є ВНЗ, які живуть за рахунок спонсорської допомоги, як, наприклад, невеликий єврейський університет у Дніпропетровську, що в основному фокусується на юдаїці. Вони мають співпрацю і підтримку з Ізраїля, мають звідти дотації, і у них в Україні є спонсори.

Також до цього переліку потрапило кілька бізнес шкіл - у них не лише ті студенти, які світяться в ЄДБО (Єдина державна база з питань освіти, - РБК-Україна) і одержують державний диплом, але і студенти, що купують тільки модулі, з яких складається все навчання. Тобто вони одержують лише сертифікат, але це також студенти, вони платять значні коштів і це дає можливість існувати бізнес школі.

Тобто ми одержали пояснення, але були й такі (ВНЗ, РБК-Україна), які взагалі не з'явились, хоч усі про це говорили, і вся преса про це писала. Тож був такий своєрідний критерій: поясніть, як ви можете хоча б виживати і є такі, які не змогли пояснити, або які навіть не збирались цього робити.

Далі кількість ВНЗ буде також скорочуватись. Але вимоги якості, яким мають відповідати університети, буде висувати Національна агенція з забезпечення якості вищої освіти. Агенція запрацює вже цього року - це незалежний орган, там не буде представників Міністерства, тобто держави, там усі обираються за квотним принципом - від університетів державних комунальних і приватних, від студентів, Національної академії наук, працедавців, тобто професійно незалежних людей.

РБК-Україна: Зважаючи на складну економічну ситуацію в країні та відповідно до вимог ВМФ, в українських ВНЗ і надалі скорочуватимуться кількість бюджетних місць. Яких спеціальностей це торкнеться передусім? Чи є спеціальності, державне замовлення на які скорочувати не будуть?

Сергій Квіт: Це не торкнеться конкретних спеціальностей. Ми досі не виходимо з демографічного провалу. Лише на демографічних втратах щороку у нас використовується не все держзамовлення.

Те зменшення, яке ми передбачили цього року, буде приблизно таким, як і демографічні втрати. Тому суттєвого зменшення не буде, я сподіваюсь, якщо нічого не трапиться, бо у нас залишається непередбачувана ситуація через війну.

РБК-Україна: Ви неодноразово заявляли про те, що бізнес має брати участь у формуванні та фінансуванні навчальних програм. Чи є вже компанії, які готові інвестувати у підготовку фахівців у вітчизняних ВНЗ?

Сергій Квіт: Звичайно є приклади. Ми кілька років тому заснували міжкорпоративний університет, куди з боку ВНЗ увійшли такі хороші університети, як Національний університет ім. Тараса Шевченка, Київська політехніка, Києво-Могилянська академія. З приватного боку там був представлений цілий ряд великих корпорацій і компаній - ця форма є успішною.

Є приклади, коли компанії - чи то IT, чи інші - просто заходять в аудиторії і пропонують своїх викладачів, мають тісну співпрацю з університетами і пропонують спеціальні курси, які більш орієнтовані на потреби ринку праці.

Також ми нещодавно заснували дуже хороший проект, пов'язаний з випічкою хліба. Одна велика українська корпорація навіть побудувала приміщення, де може проходити частина навчального процесу для студентів ВНЗ, де готують фахівців для хлібопекарської галузі. Таких прикладів поки недостатньо, але стає все більше.

Думаю, коли запрацює Національна агенція з оцінювання якості вищої освіти (там будуть чотири представники від працедавців, чого раніше не було), вона буде впливати на процеси ліцензування і акредитації, так чи інакше приймати участь у формуванні змісту освіти у співпраці з університетами, - то ця співпраця буде все тісніша.

У законопроекті, що ми внесли і який стосується профтехосвіти, середньої спеціальної освіти, технікумів і коледжів, ми передбачаємо нові форми співпраці на обласному і регіональному рівнях, щоб розвитком професіональної освіти займались не самі навчальні заклади чи держава.

Ми започатковуємо таку форму, як рада стейкхолдерів - це представники самих закладів, місцевої влади, бізнесу, індустрії, іноді державних підприємств. Також ми передбачаємо, що на технікуми і коледжі будуть мати вплив іхні галузі. Тобто, не лише за регіональним принципом, але й за галузевим, і вони будуть спільно приймати рішення.

Адже когось одного не можна спитати, бо кожен має свої інтереси. Але коли їх зібрати разом, вони повинні нести відповідальність за своі рішення перед державою і місцевою громадою. Тобто таких форм співпраці між бізнесом і освітою буде все більше і більше.

РБК-Україна: Коли може бути прийнятий закон "Про професійну освіту"?

Сергій Квіт: Я сподіваюсь, що всі наші закони, які ми взяли на себе обов'язок прийняти, мають бути прийняті до літа. Зараз ми над цим активно працюємо. Минулого року, нагадаю, було прийнято закон "Про вищу освіту", цього року буде закон, присвячений, умовно кажучи, професійній освіті, закони, присвячені організації наукових досліджень, і рамковий великий закон "Про освіту".

РБК-Україна: Які ключові зміни передбачає закон "Про освіту"?

Сергій Квіт: Головне - це створення цілісної картини. Мова буде йти про всі рівні освіти: дошкільну, позашкільну, середню, вищу освіту, освіту впродовж життя - підвищення кваліфікації, перекваліфікація - туди буде входити все. Це не так просто зробити.

Для того, щоб реформувати освіту в Україні, неможливо придумати якусь оригінальну ідею і тоді все зміниться. У нас є вже дуже хороший закон про вищу освіту. Але одна справа - проголосувати за один раз, а інша справа - імплементувати, тобто, змінити академічну культуру, спосіб життя.

Те, що стосується середньої освіти, шкіл, то без збільшення фінансування можна зробити тільки дещо. Якщо університети самі собі можуть давати раду багато у чому, то школи так не можуть. Держава і місцеві громади повинні опікуватись ними - це питання розподілу повноважень.

Наприклад, нам обов'язково треба запроваджувати 12-річну школу. Сам факт, що наш парламент проголосує, також нічого не вирішує, нам треба змінити матеріально-технічну базу, збільшити оплату праці вчителів, треба реформувати мережу шкіл, тому, що всі школи у теперішньому вигляді не можуть так існувати.

Є дуже маленькі школи, які неефективні, де є декілька учнів і кілька вчителів, там немає ніякої якості, тому частина цих шкіл закриється. У такому випадку ми повинні передбачити відкриття великих, якісних і добре оснащених шкіл з якісними хорошими педагогами, тоді ж треба мати хороші дороги, щоб дітей доводити, треба мати транспорт, тобто це пов'язано з комплексом реформування цілої країни.

Тому рамковий закон "Про освіту" дасть нам цілісну картину цих реформ.