21.05.2015

ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні члени Кабінету Міністрів, представники засобів масової інформації, запрошені!

Давайте почнемо сьогодні засідання Уряду з доповіді Міністра юстиції України. Ми продовжуємо процес децентралізації в країні. Нагадаю, що Уряд на початку поточного року провів бюджетну децентралізацію. Нас усі критикували, до чого ми вже, в принципі, звикли, це нормально, чотири місяці тому. Але при цьому результатом цієї бюджетної децентралізації стало те, що органи місцевої влади отримали додаткові фінансові та податкові повноваження і загалом по країні доходи місцевих бюджетів збільшилися на 35%. Якщо раніше кричали, що всі проти, то зараз всі тихенько мовчать і рахують кількість грошей, які надходять на рахунки місцевих і територіальних громад. Сподіваюся, що ці кошти будуть використані в першу чергу для користі українців і тих громадян, які вибирали органи місцевого самоврядування і будуть, до речі, в цьому році також вибирати.

Теж проводиться Урядом питання децентралізації по спрощенню надання адміністративних послуг. Сьогодні Мін’юст буде презентувати закон, сподіваюся, він пройде в Парламенті так само оперативно і швидко, як вчора прийняли закон, що надає право Уряду України зменшити боргове навантаження на прийдешнє покоління, а це два закони по децентралізації щодо реєстрації прав на нерухоме майно і щодо реєстрації активів.

Я прошу Міністра юстиції презентувати закони.

ПЕТРЕНКО П.Д. – Мін’юст спільно з фракціями коаліції останні декілька місяців напрацювали комплексні два закони, які змінюють філософію надання адміністративних послуг у сфері реєстрації бізнесу і реєстрації нерухомості. Ми запроваджуємо ті базові європейські принципи щодо децентралізації і наближення послуги до українського громадянина, які є найкращими практиками в країнах Східної Європи, таких як Польща, Угорщина, Чехія. Так само ми враховуємо грузинський досвід.

Суть  наших нововведень і суть тих новацій, які фактично українці зможуть отримати, як сервіси, вже найближчими місяцями, полягає в наступному.

Питання щодо децентралізації надання послуг у сфері реєстрації нерухомості і бізнесу полягає в тому, що всі послуги, всі сервіси, які раніше надавалися Мін’юстом, передаються до повноважень місцевих органів влади. Разом з цими послугами передається весь бюджет і всі кошти, які отримувала раніше держава від таких сервісів. Ідеться на сьогоднішній день про близько 0,5 млрд. грн., які місцеві бюджети отримують для розвитку своєї інфраструктури і надання якісних послуг.

Так само ми запроваджуємо систему демонополізації надання цих послуг, коли до залучення в ці послуги ми так само запрошуємо нотаріусів, як добре розвинуту інституційну спільноту – це близько 7 тис. нотаріусів, які працюють по всій Україні. Акредитовані банки, які спільно з місцевими органами влади будуть надавати українцям цей сервіс.

Ми вважаємо, що державний службовець, який призначений з Києва, є немотивованим надавати якісну послугу в маленькому містечку чи іншому населеному пункті. Саме міський голова й міська рада, так само нотаріус, який там здійснює свою професійну діяльність, є тими суб’єктами, які зможуть швидко та якісно надати відповідну послугу українському громадянину.

Друга новація, яку ми пропонуємо в наших комплексних законах, – це запровадження принципу екстериторіальності в наданні сервісів щодо реєстрації бізнесу та нерухомості. Що це означає?

Тепер український громадянин зможе зареєструвати будь-яку компанію, внести зміни до свого статуту, внести зміни до інформації про керівника того чи іншого підприємства по всій території України незалежно від місця реєстрації самої компанії та місця свого проживання. Так само будь-який український громадянин зможе в рамках області, де він проживає, вчинити будь-яку реєстраційну дію зі своїм нерухомим майном.

Третя новація, яка себе добре проявила вже на стадії пілотних проектів, – це запровадження електронних сервісів по всіх без виключення послугах, які будуть надаватися нашими новими суб’єктами як в реєстрації бізнесу, так і в реєстрації нерухомості. Тобто ви зможете зареєструвати компанію, внести зміни до цієї компанії, отримати будь-яку інформацію через електронний портал без контакту з відповідним реєстратором.

Ситуація по електронних сервісах апробована Міністерством юстиції. Я хочу нагадати, за рішенням Уряду ми запровадили систему он-лайн сервісів по 1,5 млн. виписок і довідок, які раніше українці отримували у відповідних реєстраційних службах. Зараз вони ці послуги можуть отримати на сайті Міністерства юстиції, й українські громадяни активно до цього долучаються. І я думаю, що ці новації так само будуть дуже позитивними для бізнес-клімату в країні.

Трете, саме основне, що кошти, які фактично будуть зароблятися місцевими громадами, будуть залишатися на тій території, де була надана послуга. Це додатковий ресурс, який зможе фактично використати місцева громада як на покращення тих офісів, де вони надають послуги, так і на підвищення заробітної плати реєстраторам, так і на створення реального сервісу для українського громадянина, який буде приходити за тією чи іншою послугою до місцевої громади.

Я хочу абсолютно чітко підтримати ту позицію, що будь-який критик, який розповідає, що наші місцеві органи є неспроможними на сьогоднішній день і не готовими, ці критики є некомпетентними, тому що система по бюджетній децентралізації показала, що саме місцеві чиновники, які ближче до народу, зацікавлені виконувати ці функції та отримувати більше коштів, надавати більш якісні сервіси, і вони більш підзвітні безпосередньо українським громадянам, які проживають в тому чи іншому населеному пункті.

Ми просимо український Уряд схвалити дані комплексні законопроекти. І звертаємося до фракції коаліції, щоб вони були внесені до Парламенту і розглянуті за найшвидшою процедурою, щоб вже, починаючи з 1 вересня цього року почали надаватися ці сервіси безпосередньо нотаріусами і місцевими органами влади, які будуть готові виконати ці функції.

Міністерство юстиції відмовляється від своїх повноважень. Це вперше в принципі в історії, коли міністерство не натягує повноваження для того, щоб створювати структуру по збору коштів і хабарів, а відмовляється від цих повноважень і передає ці повноваження місцевим органам влади.

ЯЦЕНЮК А.П. – Питання до міністра є? Немає?

Айварасе (Абромавичус, Міністр економічного розвитку і торгівлі. – ред.), Ви будете презентувати сьогодні повноцінне створення інституту омбудсмена, бізнес-омбудсмена в Україні.

Нагадаю: ми домовилися з нашими західними партнерами створити інституцію бізнес-омбудсмена. Це людина, яка буде захищати інтереси бізнесу, це людина, яка буде отримувати скарги від підприємців на роботу органів державної влади, і це людина, яка буде мати вплив безпосередньо на Кабінет Міністрів і на всі органи державної влади з тією метою, щоб захистити підприємця, з тією метою, щоб зняти додаткові бюрократичні обмеження, які є сьогодні в Україні, і з тією метою, щоб до України приходив інвестор, не дивлячись на ті складні часи, які є сьогодні в країні.

АБРОМАВИЧУС А. – Я очень коротко скажу. Позавчера состоялся наблюдательный совет офиса бизнес-омбудсмена, в который входит Министр экономики, представители ЕБРР, представители ассоциаций, общественности и там наконец после нескольких месяцев обсуждения были выбраны два заместителя бизнес-омбудсмена.

Бизнес-омбудсмен, как вы знаете, в нашей стране – многоуважаемый человек из Литвы, дважды Министр финансов Литвы и бывший еврокомиссар Альгирдас Шемета и я думаю, будет лучше, если он сам представит и свой офис, и своих заместителей.

ШЕМЕТА А. – Сегодня вы будете принимать решение о назначении моих заместителей Т.А. Короткой и Я.И. Грегирчака, которые находятся здесь в зале, и это завершит подготовительную стадию работы Совета бизнес-омбудсмена. Я сегодня могу с радостью объявить, что Совет бизнес-омбудсмена готов принимать жалобы от бизнеса на органы государственной власти, подконтрольные государственные компании или чиновников.

Наша команда будет тщательно рассматривать эти жалобы, и на основе рассмотрения жалоб мы будем готовить рекомендации государственным органам или государственным компаниям, что нужно исправить, что нужно сделать, чтобы бизнес-климат на Украине улучшился и чтобы как местные инвесторы, так и иностранные инвесторы инвестировали в эту страну. Я думаю, инвестиции – это очень важный элемент успеха Украины.

Наша система разработана так, что жалобы можно будет подать через Интернет, через веб-сайт, и бизнес сможет это делать очень просто без каких-то особых усилий. Мы, конечно, будем принимать жалобы и в обычной форме, т.е. все сделано так, чтобы бизнесу было просто и легко пожаловаться на любой государственный орган, на любое государственное предприятие или чиновника, работающего в этих институциях, и защитить свои интересы.

Мы будем мониторить выполнение наших рекомендаций. Я думаю, что очень важно, чтобы в Украине решения доводились до конца, т.е. когда принято решение, что нужно что-то сделать, нужно провести четкий мониторинг, чтобы это было сделано.

Мы будем тоже отчитываться публично перед обществом в виде квартальных отчетов и годовых отчетов, и в этих отчетах мы будем публиковать самые важные дела, которые мы будем расследовать в своей работе. Я думаю, эта информация тоже поможет и Правительству, и государственным органам принять соответствующие решения на улучшение бизнес-климата в Украине.

В завершение я хотел бы поблагодарить Правительство, международные финансовые институции: и БРР, и ОСР, также бизнес-ассоциации, которые являются неотъемлемой частью этого проекта. Я думаю, что, работая все вместе, мы достигнем хороших результатов в сфере улучшения бизнес-климата в Украине.

ЯЦЕНЮК А.П. – Спасибо огромное, Альгирдас. Я скажу, что я у Вас готов работать помощником.

При подготовке повестки дня сегодняшнего заседания Правительства смотрю – наше чудесное Правительство вносит проект решения "Про надання дозволу на позапланові перевірки суб’єктів містобудування". Читаю, что же хотят проверять. Вроде бы благая цель –  проверить, как стройки в Украине проходят. Начебто сказали про те, що треба перевіряти виключно складні об'єкти. Сиджу і читаю, що в нас відноситься до складних об'єктів. Це такі, як "Енергоатом", чи ТЕС, чи якісь великі військові об'єкти.

Що хочуть наші чиновники перевіряти? Реконструкція входу закладу громадського харчування з добудовою. Це щоб хабарі брати. Будівництво свиноферми. Може, окремих і треба на свиноферму відправити. Будівництво ферми для відгодівлі каченят-бройлерів.

І це виходить на Уряд, це погоджено всіма міністерствами, і залишається тільки одне – щоб Прем’єр-міністр цю дурницю підписав. І після цього ми кажемо про те, що ми покращуємо бізнес-клімат в країні. Я думаю, що не буде заперечень зняти пункт 5.13. А я потім розберуся, як він взагалі з'явився в порядку денному Кабінету Міністрів і хто у нас такий геніальний хоче дати можливості заробити ще Державній архітектурно-будівельній інспекції на хабарах по реконструкції об'єктів громадського харчування.

Також у рамках нашої бізнес-роботи, Альгірдасе. Ми з 2012 р., виявляється, я, щоправда, з'ясував, судимося з Австралією в СОТ з приводу пачок цигарок. Начебто за даними, які в мене є, цей позов Україна подала на підставі клопотання американської торговельної палати, яке було датоване 2012 роком.

Позов полягає в тому, що пачки цигарок, які виробляються, наприклад, в Австралії, не мають безпосередньо торгівельної марки, а вони таким чином зроблені, що зразу відпадає бажання палити. І Україна приєдналася на незрозумілих підставах до цього позову, який датований 2012 роком.

Я прошу Міністра економічого розвитку і торгівлі, ми призначили Торгівельного представника України, це його безпосередня компетенція, дати терміново доручення розібратися в цій ситуації. І в мене є глибокі сумніви з приводу доцільності цього торгівельного спору з Австралією, який тягнеться з 2012 року.

Тепер, товариші, я хотів би декілька питань, які Уряд сьогодні повинен обговорити.

Ми вранці проводили нараду, і я хотів би з соціально сенситивного питання розпочати свій виступ. Це стосується пільгового проїзду громадян в Україні.

Заявляю на всю Україну – пенсіонери, інваліди та інші пільгові категорії громадян мають право на пільговий проїзд в транспорті. Уряд в поточному році виділив суму, яка абсолютно аналогічна сумі минулого року на субвенції по пільговому проїзду громадян для всіх територій, а це 1,9 млрд. грн. Кошти відправляються на регіони, і я прошу відповідні регіони забезпечити використання коштів і забезпечити пільговий проїзд для пенсіонерів в країні.

Друге. У нас не покрито постановою Кабінету Міністрів пільговий проїзд пенсіонерів в метрополітенах, це Київ, Харків і Дніпропетровськ. Відповідно до законодавства це компетенція органів місцевої влади. Саме тому я прошу органи місцевої влади розглянути це питання і прийняти відповідні рішення.

Міністерство фінансів забезпечило фінансування субвенцій, Міністерство соціальної політики... Павле (Розенко, Міністр соціальної політики, - ред.), я правильно сформував позицію Уряду чи неправильно щодо пільгового проїзду громадян?

РОЗЕНКО П.В. – Абсолютно правильно. І справді, міські ради, відповідні місцеві ради Києва, Дніпропетровська, Харкова повинні ухвалити рішення щодо пільгового проїзду, безкоштовного проїзду в транспорті пенсіонерів і інвалідів. Мається на увазі – проїзд в метро.

Відповідні кошти в державному бюджеті на покриття цих витрат є, і таким чином ми виконаємо всі свої зобов’язання перед цими місцевими радами за покриття проїзду, пільгового проїзду пенсіонерів в метрополітені в цих трьох містах.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую. Тепер два рішення, які приймає Кабінет Міністрів.

Перше – ми звертаємося до Парламенту змінити Закон "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів Збройних Сил та інших держав на території України". Уряд пропонує, щоб Парламент розглянув питання і дав можливість допускати іноземні підрозділи на територію України в тому випадку, якщо такі іноземні підрозділи здійснюють операції з підтримки миру і безпеки на підставі рішень ООН або ЄС.

Нагадаю, що Президент України і РНБО України вийшли з ініціативою щодо запровадження миротворчого контингенту на територіях Донецької і Луганської областей, які тимчасово не підконтрольні українській владі. І з метою виконання Мінських домовленостей та відновлення повноцінного контролю української держави над окремими територіями Донецької і Луганської областей, а також відновлення повноцінного контролю над державним кордоном України між Україною та Російською Федерацією, ми звернулися з тим, щоб наші західні партнери і ООН розглянули питання щодо розміщення такого миротворчого контингенту.

Зараз після останньої зустрічі Президента України і моєї зустрічі з Генеральним секретарем ООН розглядається питання щодо розміщення офісу підтримки ООН саме на територіях Донецької і Луганської областей з тією метою, щоб забезпечити виконання Мінських домовленостей і якомога швидше прибрати російських окупантів і агресорів з території України і відповідним чином забезпечити мир і стабільність в Україні і Європі.

Ми будемо просити Президента визначити цей законопроект як невідкладний.

Друге питання щодо військово-технічного співробітництва з Російською Федерацією.

Колись була така угода між Україною і Російською Федерацією, вона була підписана 26 травня 1993 року "Про військово-технічне співробітництво". Кабінет Міністрів України приймає рішення про припинення дії Угоди про військово-технічне співробітництво між Україною і Російською Федерацією.

Російська Федерація є державою-агресором. Російська Федерація незаконно анексувала Крим. Російська Федерація здійснила військову інтервенцію на територію Донецької і Луганської областей. Російська Федерація представляє небезпеку для української держави і її територіальної цілісності. І тому Угода про військово-технічне співробітництво з Росією розривається Кабінетом Міністрів.

Дві речі з позитивного.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі запропонувало запровадити пілотний проект по електронних закупівлях. Сподіваюся, що нарешті в Парламенті з`явиться закон по електронних закупівлях. І це дасть можливість максимально спростити процедуру електронних закупівель і зробити її прозорою, тому що не дивлячись на те, що в минулому році ми прийняли Закон "Про державні закупівлі", який відповідав європейським стандартам, але європейські стандарти, на жаль, не завжди правильно застосовуються на території України.

Саме тому нам необхідно запровадити процедуру публічних електронних закупівель, і цей експеримент, який пропонується Мінекономіки щодо запровадження електронних закупівель по всіх органах державної влади і по всіх державних суб'єктах в залежності від порогу, який визначений законом, є першим кроком до запровадження прозорої і транспарентної процедури витрачання бюджетних коштів.

Інший акт законодавства, який ми приймаємо сьогодні, – в Уряді відповідно до нового закону буде створений єдиний веб-портал використання публічних коштів. Я б попросив, щоб Д.Гурський, який є радником Прем’єр-міністра, може, Ви скажете? Я Вас, правда, не просив робити прес-конференцію, але якщо можете, два слова – як Ви бачите, як цей портал буде працювати. Коротко про себе розкажіть і що будемо робити.

ГУРСЬКИЙ Д. – Шановні колеги! Є в нашій державі ситуація, в якій у 2013 році в Парламенті був зареєстрований Закон "Про використання публічних коштів", і на той момент Україна не мала чіткого бачення, як саме має держава стати прозорою, як мають відкриватися дані і т.д.

На сьогодні ми маємо ще декілька законів, які вже проголосовані в Парламенті, і відповідно у них зазначені такі поняття, як "відкриті дані", створений портал відкритих даних ще в минулому році і в дослідній експлуатації знаходиться в Агентстві з електронного урядування. Відповідно до цього ситуація виглядає таким чином, що створення додаткових порталів, які мають витримувати велике навантаження від користувачів і з використання відкритих даних, є не дуже доцільним.

Портал відкритих даних, який створений на сьогодні в Україні, створений за світовими стандартами. Аналогічні портали почали з'являтися у Великій Британії у 2006 році і відповідно є дуже популярними у світі, особливо в Балканських країнах в постконфліктний період та у найближчих сусідів України з заходу. Відповідно на цьому порталі будуть розміщені дані з статистичною інформацією, фінансовою інформацією, бюджет і так далі.

Основним завданням цього порталу на сьогоднішній день є прикладне використання відкритих даних для того, щоб програмісти, громадські організації могли робити інтерактивні інструменти для громадян, засоби масової інформації могли використовувати ці дані, постійно спираючись на цю інформацію. І відповідно, оскільки така система створена і її утримання – це величезний ресурс, то, мені здається, що поєднання теми використання публічних коштів, прозорості бюджету, а також відкритих даних є на сьогоднішній день доцільна.

ЯЦЕНЮК А.П. – У Вас випадково немає презентації, яку Ви мені показували, з собою?

ГУРСЬКИЙ Д. – Прямо з собою, на жаль, немає.

ЯЦЕНЮК А.П. – Якщо можна, Ви тоді її пресі покажете в прес-центрі Кабінету Міністрів, як воно виглядає, які дані можна отримувати, як воно працює в світі і як воно буде працювати в Україні, добре?

ГУРСЬКИЙ Д. – Домовились.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую.

Окремо я також хотів би наголосити на зволіканні в питанні прийняття рішення щодо обов’язкового забезпечення потреб охорони здоров'я населення донорською кров’ю, її компонентами та препаратами з-за того, що вже декілька місяців не приймається це рішення. Одна з українських компаній – “Біофарма”, яка працює на експорт, може втратити не тільки ринки, але й може втратити робочі місця.

Історія ця тягнеться вже декілька місяців. Я тому вимагаю вкотре, сьогодні ми приймемо першу постанову, а друга постанова з відповідним грифом таємності повинна бути невідкладно прийнята для того, щоб, з одного боку – забезпечити необхідні запаси крові в країні, а з іншого боку – дати можливості українській компанії-експортеру працювати, створювати робочі місця й платити податки до державного бюджету України. Це також стосується бізнес-середовища.

Сподіваюсь, що після призначення і омбудсмена, і після того, коли наш омбудсмен почне працювати, ми покращимо наш рейтинг Doing Business in Ukraine набагато краще, ніж воно було в минулому році. Ми в минулому році, до речі, не дивлячись на війну, покращили 16 позицій і піднялись на 16 позицій.

Наголошую ще раз, що основна, одна з основних проблем, які є в Україні, – це монополія на енергетичному ринку при підключенні до електричних мереж.

Вкотре наголошую, півроку тому мною дано доручення профільному міністру і НКРЕКП вирішити це питання. За півроку енергетичні компанії знову заробили цілу купу грошей, тому що вони монопольно володіють цим правом підключення і вони мають монопольні завищені тарифи, і питання не зрушилося ні на жоден крок. Це неприпустимо. Тільки сьогодні вранці з'явився проект закону, який повинен був з'явитися півроку тому. Більше того, проект закону не погоджений ніким, пане міністр. Я вимагаю від Міністра енергетики та вугільної промисловості невідкладно погодити закон і внести до Парламенту закон, який повністю спрощує і приводить до європейських стандартів процедуру підключення до електричних мереж. І демонополізувати цей ринок.

На цьому тижні я буду представляти керівника Антимонопольного комітету. Я думаю, що ми разом з новим керівником Антимонопольного комітету визначимо ключові цілі демонополізації і деолігархізації країни. Але при цьому ключові монополії знаходяться, в першу чергу, в енергетичному секторі.

Також сьогодні Уряд розглядає фінансові плани двох ключових енергетичних компаній – "Енергоатому" і "Укренерго". Нагадаю, чотири місяці тому я особисто дав доручення Державній фінансовій інспекції і звернувся до органів прокуратури та СБУ розпочати розслідування щодо діяльності компанії "Енергоатом". Я очікую результатів як фінансової перевірки, так і результатів розслідування діяльності цієї компанії.

Дякую ЗМІ за увагу. Переходимо до інших питань порядку денного.