19.06.2015

«У вишах залишаться викладачі, які запропонують якіснішу освіту»

Введення нового переліку галузей знань і спеціальностей викликало неабиякий резонанс у профільній галузі. Тож по роз’яснення окремих аспектів «УК» звернувся до першого заступника міністра освіти Інни СОВСУН.

Інно Романівно, цього року випускники шкіл вступають до вишів за чинним переліком. Наскільки поетапно запроваджуватимете новий?

Торік у листопаді ми мали амбітність перейти на новий перелік уже до початку вступної кампанії-2015. Проте громадські обговорення та погодження з 15 міністерствами значно розтягнулися у часі. Довелося пройти складний шлях. Але це добре, адже потрібно детально опрацювати стандарти для кожної спеціальності.

У чинних освітньо-кваліфікаційних характеристиках, програмах конкретно прописано перелік предметів, які потрібно вивчати. У нових стандартах визначатимуться загальні компетенції, якими має володіти випускник вишу, котрий здобув дану спеціальність. А як цих результатів досягти — вже проблема окремого університету. І це питання його автономії.

Щоб розробити такі стандарти, співпрацюємо з закордонними колегами. Зокрема у британців хочемо перейняти короткі описи для кожної спеціальності. Буквально на 5—6 сторінках тексту (замість 50!) викладено суть підготовки. Такий підхід дасть змогу абітурієнтам чіткіше орієнтуватися під час вибору майбутньої професії.

Хто саме розроблятиме стандарти для вищої школи?

Прогресивні люди із сучасним баченням, які мають досвід роботи за кордоном, читають іноземними мовами. Ці викладачі та науковці увійдуть до науково-методичної ради, науково-методичних комісій, які розроблятимуть нові стандарти. Скажімо, британці готові допомогти нам створити новий формат стандартів, провести тренінги. І їм комфортніше працювати з людьми, які вільно володіють англійською, оскільки під час перекладу втрачається багато нюансів.

Чи залучили представників вишів до розроблення нового переліку галузей та спеціальностей?

Долучалося багато людей, починаючи з команди професійних експертів. Насправді початковий драфт ми писали всією командою, потім запрошували до міністерства представників університетів, обговорювали в Комітеті ВР з питань науки і освіти, довго тривали громадські обговорення на сайті нашого відомства.

Безперечно, дехто залишився не задоволеним. Але всі були б задоволені, якби їм не треба було нічого змінювати, а лише отримувати більше грошей.

Першими обурилися технічні виші. З ними ми дійшли компромісу: брали за основу міжнародну стандартну класифікацію освіти, яку розробляє ЮНЕСКО, дивилися, як класифіковано галузі знань і спеціальності в інших країнах. В усіх переліках інженерія йшла окремою галуззю з багатьма спеціальностями. Наші політехніки переконували, що повинні бути 12—14 галузей різних інженерій. У результаті залишилося п’ять.

У міжнародній класифікації немає спеціальності «міжнародні відносини». Якщо, скажімо, опановуєш економіку і на магістратурі спеціалізуєшся на міжнародній економіці.

Як новація вплине на роботу університетів?

Переформатування галузей і спеціальностей автоматично не призведе до переформатування структури вишу. Тобто якщо не буде галузі «міжнародні відносини», це не означає, що зникне такий факультет. Це питання внутрішньої структури університету, адже не секрет, що деякі спеціальності створено під окремі кафедри.

Приміром, політехніки визнали, що на певних спеціальностях перші три роки навчання однакове. Спеціалізація починається аж на четвертому курсі. Отже, певний предмет, який можна читати одну годину 300 студентам, викладач читає п’ять разів студентам п’яти різних спеціальностей. Це пов’язано зі ставками, і ми проведемо такі зміни, що в університетах залишаться кращі викладачі, які запропонують студентам якіснішу освіту.

Чому з переліку зникають «видавнича справа і редагування», «реклама та зв’язки з громадськістю»?

Якби ми створили окрему спеціальність «реклама і зв’язки з громадськістю», це означало б, що існує окрема кафедра, яка 6 років від бакалаврату до закінчення магістратури навчає такого напряму. Навчати цього фаху впродовж шести років — марно витрачати бюджетні кошти. За бажання університети можуть сформувати окрему освітню програму з реклами чи піару в межах ширшої спеціальності. Адже тепер студент матиме змогу обирати мінімум 25% дисциплін, а на бакалавраті це цілий рік навчання.

Чи варто викладачам очікувати на скорочення?

Вочевидь, деяке укрупнення кафедр відбудеться, і скорочення стане неминучим. Проблема ще й у тому, що за старою моделлю фінансування вишів кількість ставок пов’язували із кількістю студентів, що абсолютно нелогічно. Адже викладач може читати лекцію і 200 студентам, і десятьом. Тож в умовах, коли зменшиться загальне навантаження, скорочуватимуться певні ставки. А викладачі, які залишаться працювати, отримуватимуть вищу зарплату.

Чому ми до цього йдемо? По-перше, є проблема демографії: зі шкіл випускається значно менше одинадцятикласників. По-друге, коли 80% випускників вступають до університетів — це дуже багато, адже для них немає ринку праці. Тому скорочення системи освіти з виокремленням найкращого повинне відбутися. Водночас виші мають створити таку систему забезпечення якості освіти, щоб залишалися кращі викладачі, які володіють іноземними мовами, обмінюються досвідом з іноземними колегами, друкують праці за кордоном.

Інна КОВАЛІВ, «Урядовий кур’єр»