09.07.2015

ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні представники засобів масової інформації! Шановні члени Кабінету Міністрів! Сім питань маємо до обговорення.

Я би почав зі спрощення і дерегуляції в системі українських портів. Зараз Президент країни проводить нараду в Одесі. Ми вчора збирали засідання Кабінету Міністрів з тим, щоб зробити портову інфраструктуру країни конкурентоспроможною, щоб максимально залучити кількість вантажопотоку в Україну і щоб зробити українські правила такими, які відповідають повністю європейським правилам щодо судноплавства, перевезення, огляду і транзиту вантажів.

Хто доповідає з Міністерства? Будь ласка, заступник Міністра.

ВАСЬКОВ Ю.Ю. – Під час засідання колегії в Мінінфраструктури, що відбувалася 2 липня 2015 р., Прем’єр-міністром було дано доручення невідкладно розробити та внести на розгляд Уряду проекти рішень Кабінету Міністрів щодо дерегуляції процедур в морських портах, спрощення та приведення до європейських стандартів контрольних процесів оформлення суден та вантажів.

У зв'язку з цим нами був підготовлений та внесений як невідкладний пакет відповідних змін, що дозволить імплементувати революційні євроінтеграційні та довгоочікувані зміни до нормативно-правових актів, що значно спростять процедуру оформлення суден та вантажів в українських портах.

Прийнято наступні інноваційні рішення:

- у галузі оформлення суден прийнято рішення щодо скасування комісійного контролю на борту судна. Нагадаю, що вчора кожне судно, що заходить до українських портів на прихід та відхід, оформляється комісією, яка складає більше ніж 5 контролюючих органів, і кожна така операція триває декілька годин на прихід судна і декілька годин на відхід;

- скасування процедур при переході суден між портами України протягом одного рейсу. Була норма, коли судно, що заходить послідовно в декілька українських портів, повні процедури проходить в кожному українському порту, що значно ускладнює комерційну складову рейсу;

- скасування хімічного контролю ізольованого баласту та приведення до міжнародних правил;

- спрощення процедур оформлення яхт та дозволу протягом 30 діб знаходитися яхті незалежно від особи, якій належить судно, в українських портах з метою розвитку туристичної привабливості;

- розвиток перевезень внутрішніми водними шляхами за рахунок скасування фінансової гарантії доставки вантажу.

Існуюче законодавство не дозволяло конкурувати перевезенню вантажів, насамперед контейнерів, по внутрішніх водних шляхах, у порівнянні із залізницею та автотранспортом.

Прийняття цих інноваційних рішень у галузі оформлення суден дозволить збільшити пропускну спроможність портів у середньому на 15-20%, скоротити час перебування судна у морському порту в середньому на 10%, ліквідувати умови для корупції, створити умови для розвитку яхтового туризму та підвищення туристичної привабливості, привести норми відповідно до директив ЄС, в першу чергу до директив 2010/65 та відповідних конвенцій та рекомендацій міжнародній морській організації. Все це дасть можливість заощадити бізнесу та суб’єктам усіх форм господарювання до 5 млрд. грн. на рік, що безумовно підвищить конкурентоздатність українських портів.

У галузі оформлення вантажів у морських портах прийняти наступні рішення: щодо мінімізації контрольних процедур та здійснення контрольних процедур виключно за умови аналізу ризиків. Нагадаю, що сьогодні це майже неврегульовано, що призводить до дуже ретельних і неефективних процедур, які не мають обмеження по часу.

Запровадження електронного документообігу, знову нагадаю, що досі більшість процедур все ще здійснювалось у паперовому вигляді. Забезпечення оформлення контейнерів до завантаження на автотранспорт або залізничну платформу – дуже важливо, тому що сьогодні транспортний засіб або це автотранспорт, або залізнична платформа, стає заручником, коли оформлення не може закінчитись з будь-яких об’єктивних причин, але транспортний засіб простоює. Після прийняття цієї норми машина буде навантажувати вже повністю оформлений вантаж. Запровадження автоматизованого радіологічного контролю та скасування екологічної декларації. Сьогодні радіологічний контроль здійснюється інструментально за присутністю інспектора Екологічної інспекції. Удосконалення процедур зберігання та дослідження зерна.

Все це дозволить скоротити термін оформлення вантажів до 1 години, ліквідувати передумови для корупційних явищ за рахунок усунення людського фактору, вдосконалити логістику, підвищити ефективність роботи портових операторів, у тому числі елеваторів. Все це дозволить заощадити бізнесу до 3 млрд. грн. на рік та безумовно підвищити привабливість українських портів та привести процедури відповідно до рекомендацій ООН та ЄС.

Серед інших питань також прийнято рішення щодо введення спецпослуги уніфікованої до використання причалів, що дозволить забезпечити рівний доступ портових операторів до стратегічної інфраструктури та мати прогнозованість і збалансованість витрат портових операторів, а також спростити процедуру забезпечення паспортних глибин у морських портах, що призведе до здешевшення логістики, підвищення інвестиційної привабливості та, безумовно, позитивно вплине на розвиток галузі.

ЯЦЕНЮК А.П. – Скажіть, скільки у нас зараз процедура проходження вантажу? Ви сказали, що скоротиться до години. Скільки зараз витрачається часу на те, щоб оформити це?

ВАСЬКОВ Ю.Ю. – В середньому, на жаль, це від 5 до 10 годин, досить часто це понад 10, навіть 15 годин, а бувають випадки, коли це затягується на декілька діб.

ЯЦЕНЮК А.П. – Чи правильно я зрозумів, що після того, коли Кабінет Міністрів схвалив відповідні рішення, то ця процедура буде година? Чи це тільки на словах буде година, а на практиці знову буде година плюс?

ВАСЬКОВ Ю.Ю. – Відповідно до Вашого доручення ми включили норму, що всі причетні органи виконавчої влади повинні привести свої внутрішні нормативні акти і регуляторні акти у повну відповідність до цих рішень. Тобто після 45 діб, цей період вказаний як перехідний, ми повинні мати одну годну.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто через 45 днів оформлення вантажу в українських портах повинно відбуватися в терміни не більше однієї години, на відміну від чинних термінів, які сягають до 15 годин. Що буде, якщо це не буде виконано через 45 днів?

ВАСЬКОВ Ю.Ю. – Передбачена відповідальність відповідних службових осіб.

ЯЦЕНЮК А.П. – Яким чином?

ВАСЬКОВ Ю.Ю. – Відповідно ми вказуємо, що контроль здійснюється виключно на підставі аналізу ризиків. У Митному кодексі, а саме митниця є основною службою, що здійснюватиме контроль, вказується, що якщо за підсумками контролю не виявлено порушень, то відповідальність за цей контроль, в тому числі матеріальний і фінансовий, несе служба, що його ініціює.

ЯЦЕНЮК А.П. – Добре. Через 45 днів, я думаю, що ми з'їздимо в порт і подивимося, яким чином здійснюється оформлення вантажів.

Тобто Уряд прийняв чотири постанови, і зараз необхідно, щоб Мінагрополітики, Мінприроди і Мінфін на виконання рішення Уряду невідкладно змінили свої внутрішні накази і зареєстрували в Мін'юсті зміни. І за 45 днів у нас повинна бути повністю імплементована вже нова схема, яка відповідає європейським стандартам, щодо проходження вантажів в українських портах.

Тепер я вам давав друге доручення щодо проведення експерименту по зменшенню портових зборів. Що ми з цим робимо?

ВАСЬКОВ Ю.Ю. – Доповідаю: відповідно до Вашого доручення нами підготовлений проект наказу, і в триденний термін ми плануємо узгодити з Мінфіном і Мінекономрозвитку щодо експерименту для зниження на 50% портових зборів для транзитних вантажів для всіх українських морських портів.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто ваша ідея – максимально затягнути транзитні вантажопотоки через зменшення портового збору і відповідно збільшення вантажопотоку, в тому числі і доходів українських портів.

ВАСЬКОВ Ю.Ю. – Так.

ЯЦЕНЮК А.П. – Коли це буде прийнято?

ВАСЬКОВ Ю.Ю. – Ми очікуємо у триденний термін погодити і з наступного тижня надати на реєстрацію до Мін`юсту.

ЯЦЕНЮК А.П. – Це вашим наказом здійснюється?

ВАСЬКОВ Ю.Ю. – Так, але відповідно до розпорядження № 1548 це потребує погодження Мінфіном, Мінекономіки та Мін`юстом.

ЯЦЕНЮК А.П. – Я прошу на наступний тиждень, щоб до наступного засідання Кабінету Міністрів України ми розпочали експеримент по всіх українських портах щодо зменшення на 50% всіх портових зборів по транзитних вантажах. І щоб таке рішення набуло чинності.

Ще раз підкреслюю – Ви сказали 45 днів, маєте фактично 1,5 місяця і ми потім з інспекцією поїдемо в українські порти (в які, Ви не будете знати, куди ми поїдемо) і подивимося, яким чином здійснюється…

Для того, щоб провести відповідну інспекцію виконання рішень Кабінету Міністрів України. Я так розумію, що заходи, які зараз прийняті Кабінетом Міністрів, будуть мати на меті, в тому числі і боротьбу як з корупцією, так і з контрабандою.

Арсене Борисовичу (Аваков - ред.)., я чув, що Ваші хлопці попрацювали активно.

АВАКОВ А.Б. – Якраз про зловживання та людський фактор хотів сказати на митниці, на жаль. Ви знаєте, про те, що ми там проводимо службову перевірку по зловживаннях службовим становищем особами Одеської митниці. За останні тижні додатково донараховано та сплачено митні платежі в сумі близько 10 млн. грн.

Але вчора був такий випадок. Один контейнер з приховуванням від митного контролю. Ввезено гумових камер вагою 13 тонн. Така невеличка ремарка. Пишуть, що це Китай, а це Індія, і 400 тис. грн. не потрапляють в бюджет.

Я б вважав, що цю процедуру ми теж повинні. Це один контейнер.

Идет расследование уголовного дела, 400 тыс. грн. доначислено. Я полагаю, что ответственность служб таможни будет зафиксирована.

ЯЦЕНЮК А.П. – Ми, колеги, з вами прийняли рішення на засіданні Державної фіскальної служби, де були Міністр фінансів, Міністр економіки, нове керівництво ДФС, яке отримало дуже чіткі критерії. Ми прийняли рішення про те, що ми запроваджуємо експеримент в Одеській області щодо справедливого підходу в надпланових доходах на митниці.

У нас є планові доходи на Одеській митниці. Все, що вище плану, який визначений Мінфіном, ділиться чесно й справедливо – 50 на 50: 50% - до державного бюджету, 50% - на будівництво дороги Одеса – Рені.

Для цього Кабінет Міністрів вносить зміни до Бюджетного кодексу і просить Парламент підтримати на наступному тижні ці зміни, які чітко передбачають необхідність проведення експерименту саме в Одеській області щодо зарахування понадпланових доходів від митниці, в тому числі й тих доходів, про які щойно сказав Арсен Борисович (Аваков - ред.). Там кожен другий контейнер – написано "тапочки", а в результаті мобільні телефони або ще щось значно коштовніше. 50% цих понадпланових доходів тепер будуть зараховуватися фактично до бюджету Одеської області і будуть відправлятися на будівництво дороги Одеса – Рені.

Це стимулюючий законопроект для того, щоб працювала й місцева влада, і мала відповідну мотивацію для такої роботи, і для того, щоб показати всій країні, що Уряд готовий до дуже конструктивної роботи з тим людьми, які готові працювати на країну. Більше зберете – більше отримаєте. І зараз усе в руках безпосередньо як керівництва Одеської області, так і керівництва відповідних підрозділі митниці та фіскальної служби, які розташовані в Одеській області.

Тому схвалюється проект відповідного закону, і сьогодні закон буде направлений до Верховної Ради з тією метою, щоб на наступному пленарному тижні Верховна Рада спромоглася прийняти ще один реформістський пакет законів.

Павле Валерійовичу (Розенко – ред.), по IDP.

РОЗЕНКО П.В. – Ми сьогодні виносимо на засідання Уряду блок питань щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб щодо однієї теми. Це питання посилення соціального захисту людей в процесі працевлаштування.

Ми сьогодні маємо, на жаль, таку картину, що центри зайнятості лише приблизно 40 тис. внутрішньо переміщених осіб надали щодо працевлаштування, перенавчання, перекваліфікації зокрема. За нашими оцінками, це лише 20% тих людей, які реально потребують нашої соціальної підтримки.

Очевидно, що стало питання, чому це так виникає, і ми побачили, що є цілий ряд бар'єрів у створенні неоднозначності у чинному законодавстві, які не дають можливості безробітним людям внутрішньо переміщеним особам стати на облік у центри зайнятості і отримати кваліфіковану допомогу. Я хочу нагадати, що це не лише отримання допомоги по безробіттю, це і послуги щодо перекваліфікації цих людей, перенавчання цих людей, пошуку нових робочих місць зокрема. Тобто це цілий комплекс послуг, які надають сьогодні центри зайнятості.

Тому ми сьогодні пропонуємо прибрати всі неоднозначності, всі неузгодженості у постановах уряду, які, на жаль, деякі чиновники трактували по-своєму, зокрема в нас були, на жаль, випадки і непоодинокі випадки коли при реєстрації у центрах зайнятості в людей вимагали довідки від роботодавців, що вони припинили трудові відносини, роботодавці, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території нашої держави.

Тому ми всі ці питання знімаємо, встановлюємо абсолютно простий і чіткий перелік документів, який необхідний людині, щоб скористатись послугами служб зайнятості, і говоримо про те,  що всі люди, які справді потребують, внутрішньо переміщені особи, допомоги нашої держави, зможуть мати можливість отримати цю допомогу.

Для цього ми пропонуємо сьогодні затвердити два документи: це внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, та затвердження основних напрямків розв’язання проблем зайнятості внутрішньо переміщених осіб.

Хочу звернути увагу, що незважаючи на те, що останній документ говорить, як основні напрямки, це не є декларативним документом. Під цей документ вже передбачено сьогодні у фонді соціального страхування на виплату безробіття 21 млн. грн. до кінця цього року для того, щоб надавати якісні послуги, про що я говорив, саме внутрішньо переміщеним особам. Це нова програма, це нове фінансування і ми, таким чином, окрім виплати допомоги по безробіттю, будемо надавати внутрішньо переміщеним особам більш якісні соціальні послуги щодо підвищення їхньої кваліфікації, перенавчання і пошуку нових робочих місць зокрема.

Тому ці два документи, я думаю, це реальне спрощення процедури надання соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам, і справді ми, я думаю, що напругу, яка складається при працевлаштуванні цих людей, таким чином будемо знімати.

ЯЦЕНЮК А.П. – Скільки у нас зараз зареєстровано тимчасово переміщених осіб?

РОЗЕНКО П.В. – На сьогодні я назвав, це біля 40 тис. осіб, це мається на увазі в службах зайнятості, які потребують працевлаштування. Всього на сьогоднішній день понад 1 млн. 300 тис. людей.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тенденція яка? До збільшення, до зменшення?

РОЗЕНКО П.В. – Тенденція зараз йде, очевидно, до зменшення активності, але все одно щотижня ми реєструємо щонайменше 15-20 тис. нових тимчасово переміщених осіб, які або раніше не зверталися за нашими послугами, або все-таки ще виїжджають, особливо з цих "гарячих" точок, які, на жаль, ми констатуємо, що не відбулося повноцінного режиму припинення вогню, і тому люди продовжують переїжджати на територію, яка підконтрольна українській владі.

ЯЦЕНЮК А.П. – Окремо хотів би пройтися по виконанню рішень Кабінету Міністрів по допомозі тим територіям, які підконтрольні українській владі, з метою відновлення інфраструктури і з метою подолання наслідків надзвичайних ситуацій.

Підняв статистику. По Маріуполю було виділено 10 млн. грн., освоєно тільки 60% коштів. Це найвищий відсоток освоєння. Тобто Уряд гроші дав, а використання цих коштів на місці не відбувається. Краматорськ: виділено 5 млн., використання тільки 40%.

По Луганській області Уряд видав 150 млн. грн., використання всього 10%. Донецька область: Уряд виділив 150 млн., використання – нуль. На місто Слов'янськ ми видали 6,6 млн. грн., в результаті використання – нуль.

Доручення керівникам облдержадміністрацій і місцевому керівництву невідкладно вжити заходів до використання виділених коштів на відновлення інфраструктури і подолання наслідків надзвичайних ситуацій, і це безпосередньо гроші, які йдуть на допомогу людям. Ми гроші знайшли, тепер ваша робота, місцева влада, освоїти ці кошти відповідно до закону і потреб людей, які очікують цього.

Тут є Голова Фонду державного майна. Пане Ігоре (Білоус – ред.), Ви вносите проект Закону "Про внесення змін до Закону "Про Фонд державного майна". Але я хотів би перед нашою поїздкою до США, щоб Ви коротко проінформували Уряд про те, які об'єкти приватизації в 2015 р. ви вважаєте ключовими, до яких може бути реальний інтерес справжніх іноземних інвесторів, що ми зможемо презентувати с США як інвестиційний пакет для західних партнерів і для західних інвесторів.

БІЛОУС І.О. – Ми готуємося до форуму в понеділок у Вашингтоні. Ми прийняли рішення щодо пріоритетних активів, які будуть пропонуватися на дуже відкритих конкурсах цього року. Серед основних активів є "Центренерго", Одеський припортовий завод, шість локальних станцій невеликих по містах і шість обленерго, контрольні пакети яких будуть запропоновані на відкритому тендері за методом відкритого аукціону. Ці всі підприємства плануються до продажу цього року.

Зараз триває робота щодо вибору радників, інвестиційних банків по великих об'єктах. По деяких об'єктах ми вже готуємо інформацію, передаємо акції і готуємося до ІІІ і ІV кварталів цього року, де відбуватиметься сама робота.

Основні продажі плануються на листопад і грудень цього року у зв'язку з фактичним графіком, який прив'язаний до чинного законодавства.

Всі конкурси будуть проводитися з залученням журналістів, особливо аукціони. Тобто ми намагаємося повторити успіх "Криворіжсталі". Все буде дуже прозоро, вся інформація буде надана як журналістам, так і міжнародним експертам, які будуть брати участь в приватизації.

ЯЦЕНЮК А.П. – Як Ви думаєте, на що інвестор  реально піде?

БІЛОУС І.О. – Вже сьогодні відбуваються активні переговори з інвесторами по Одеському припортовому. Можу сказати відверто, що відбулися сім зустрічей попередніх. Є дуже багато зацікавлених людей. Кількість збільшується. Як тільки ми виступимо в Америці (завтра я планую офіційну прес-конференцію дати, з деталями), ми зможемо і в "Financial times" дати, і ми запустимо свій он-лайновий проект, зможемо активно маркетувати цю історію, чого ми ще не робили. Тому я думаю, що їх буде більше. Запорука нашого успіху – це прозорість процесів.

ЯЦЕНЮК А.П. – Крім ОПЗ, що ще?

БІЛОУС І.О. – Ми говоримо про "Центренерго", буквально вчора разом із Міністром економіки в нас була розширена зустріч з французьким бізнесом, де був GDF ("Газ де Франс"), вони підтвердили, що буквально протягом трьох днів вони проведуть презентацію перед радою директорів щодо можливої інвестиції. Сказали, що більше 50% ймовірність того, що вони підуть на цю приватизацію, їм це дуже цікаво.

Крім того, є американські компанії, крім того є звичайно локальні інтереси. Знову ж таки, ми будемо розвивати цей інтерес по мірі того, як ми будемо фактично просуватись у цьому процесі. Тільки що перед Кабміном я закінчив зустріч із представниками Європейської комісії. Вони визначились щодо двох пріоритетів: ОПЗ і "Центренерго" і будуть нам допомагати, оскільки є європейські компанії, які сильно проінвестували в російську економіку, енергетику, це "E.ON", "Фортум", які хочуть отримати інформацію і хочуть розглядати, яким чином вони підуть на цю приватизацію.

Вони, звичайно, розраховують на руку і плече Уряду України з точки зору прозорості процесів, підтримки і т.д. і т.п. Там є IFC, EBRD, які теж дають commitment (зобов’язання) на цей процес. Тобто все залежить від нас, яким чином ми побудуємо цей процес з точки зору прозорості і підтримки цього процесу.

ЯЦЕНЮК А.П. – Чи є у Вас якісь юридичні перепони зараз для проведення передприватизаційної підготовки?

БІЛОУС І.О. – Що ми зробили за останніх місяць і пару днів? Ми внесли на розгляд зміни до приватизаційного закону, щоб відмінити 5-10%, як Ви знаєте, щодо стратегічних об’єктів, тому що це збиває весь процес приватизації. Я знаю, що Кабмін розглянув, схвалив його, а зараз цей проект закону на шляху до комітету і я сподіваюсь, що ми ще встигнемо до кінця липня це провести для того, щоб я не продавав 5 чи 10% на біржі, а ми сконцентрувались на процесі у кінці року.

Це дуже велика зміна, а також велика зміна, щоб ми змогли легше і простіше залучати професійних радників, консультантів, інвестиційні банки до того процесу. Для чого вони нам потрібні? Для того, щоб нам залучити більшу кількість потенційних глобальних інвесторів і ми разом з ними, вони з бізнес-сторони,  ми з юридичної точки зору виконали всі процедури і відбулись ці тендери.

ЯЦЕНЮК А.П. – Міненерго Вам передало пакет акцій "Центренерго" в управління?

БІЛОУС І.О. – Ще не передало, в процесі.

ЯЦЕНЮК А.П. – Пане Міністре, чому не переданий пакет акцій в управління?

ДЕМЧИШИН В.В. – Я неодноразово говорив про те, що є маса технічних проблем у процесі передачі цих акцій на Фонд держмайна, це, в першу чергу, кошти, які потрібні для оплати рахунків, які виставив Ощадбанк за зберігання цих акцій, це досить високі суми, поки що незрозуміло, за що, власне, вони вимагають ці кошти.

Друге питання – я неодноразово говорив про те, що перш, ніж продавати це підприємство, потрібно демонополізувати ринок теплової генерації.

Ми зустрічалися неодноразово з Фондом державного майна, з Антимонопольним комітетом і я впевнений, що як тільки вони проведуть розслідування і визначать присутність і вплив на ринкові умови деяких монополістів, нам буде набагато простіше прийняти таке рішення, що продавати і кому продавати.

ЯЦЕНЮК А.П. – Чи правильно я зрозумів, що Ви виступаєте проти приватизації компанії "Центренерго" і відмовляєтесь передавати пакет акцій відповідно до рішення Кабінету Міністрів, яке вже прийнято?

Як тільки Ви мені сказали про мільйон гривень, який потрібно заплатити "Ощадбанку", я зв`язався з керівником "Ощадбанку" – вони готові розглянути питання простити вам мільйон гривень.

ДЕМЧИШИН В.В. – Нехай розглянуть.

ЯЦЕНЮК А.П. – Я думаю, що це технічні перепони, які умисно ставляться з тією метою, щоб не приватизовувати компанію "Центренерго".

Тому, пане Міністре, Уряд України вимагає у Вас невідкладної передачі пакета акцій "Центренерго" до Фонду державного майна України, як це було прийнято розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Щодо антимонопольного розслідування – я мав розмову з керівником Антимонопольного комітету. Рішення РНБО прийнято щодо проведення антимонопольного розслідування на всьому ринку електроенергетики, і сподіваюся, що Антимонопольний комітет  проведе  розслідування, яке не має ніякого відношення до приватизації "Центренерго".

ДЕМЧИШИН В.В. – Не можу погодитися, що це не має ніякого відношення, тому що на даний момент на ринку теплової генерації є суттєвий гравець. І якщо буде 2 чи 3 компанії, які будуть грати по одних правилах в одних інтересах, якщо це будуть приватні компанії, які будуть орієнтовані на прибуток, на отримання прибутку, вони будуть вимушувати всіх інших підвищувати тариф на їх користь, як це ми  бачили. Це технічно дуже просто  робити. Вони можуть відключати станції, ставити їх на ремонт протягом опалювального сезону. Ми це неодноразово бачили.

Тому до того моменту, поки ми не зможемо дерегулювати ринок…

ЯЦЕНЮК А.П. – Міністр економіки України, скажіть, будь ласка, яка Ваша позиція при приватизації компанії "Центренерго". Що Ви вважаєте?

АБРОМАВИЧУС А. – Вчера было заседание Совета по реформе госпредприятий тоже с участием главы Фонда имущества. Обсуждали прогресс в самой реформе, где видим, что те инициативы, которые даже Кабмином принимаются по новой процедуре назначения руководителей, по аудиту, по всем – идет с очень сильным сопротивлением, как министерств, так и отдельных компаний.

Поэтому здесь абсолютно четкое и ясное видение и Совета опытных инвест-банкиров, опытных людей, что нужно продвигаться как можно быстрее с приватизацией, потому что все практически без исключения эти компании не работают на государство.

И поэтому все компании, которые будут выставляться на приватизацию, почти у всех есть сильное влияние на ту или иную отрасль, поэтому здесь не надо ждать антимонопольного расследования. Это займет месяцы, если не года.

Поэтому наше предложение было просто следующим: обязательно поставить две компании, которые включают Одесский припортовый и "Центрэнерго" первоначально на приватизацию, чтобы показать обществу, что все-таки приватизация в нашей стране делается по-новому, т.е. приватизировать те компании, где точно есть иностранные инвесторы, желающие купить этот актив.

И второе – только с привлечением международных консультантов на такие самые большие компании. То есть все прозрачно. И первоначально, пожалуйста, для стратегических иностранных инвесторов.

ЯЦЕНЮК А.П. – Ігоре Олеговичу! Шановні члени Уряду! Прийняття рішення про прозору і публічну приватизацію тих об'єктів, які Ви щойно зазначили, – це називається реформа й імідж України. За всю історію країни один раз була проведена публічна, прозора і конкурентна приватизація – це "Криворіжсталь". Це було 10 років тому.

Я наполягаю на тому, що така ж прозора, публічна, конкурентна приватизація, де залучаються не українські олігархи через змову з Урядом, Фондом майна і владою, а де залучаються реальні інституційні інвестори, повинна відбутися в країні в цьому році. Це імідж і репутація держави.

Тому приватизація компанії "Центренерго", приватизація Одеського припортового заводу, інших енергетичних компаній повинна бути зроблена прозорим способом, за принципом "хто дав найвищу ціну", за принципом того, що ми повинні знати, що це не якась компанія, позаду якої стоїть український олігарх, а що це дійсно іноземний інвестор, про яких Ви говорили, за принципом того, що повинен бути збережений соціальний пакет, наприклад, як для Одеського припортового заводу, і за принципом того, що нарешті Україна повинна продемонструвати новий підхід у приватизації державної власності. Не в "прихватизації", а у приватизації, де заходить інвестор, де змінюється весь менеджмент і де державна компанія, з якої сьогодні "пасуться" різного роду політичні сили, припиняє бути гаманцем, а переходить в компанію, яка правильно управляється, яка заробляє більше, яка платить більшу зарплату, яка більше сплачує податків.

Тому я вимагаю виконання рішення Кабінету Міністрів про приватизацію об'єктів, які вже визначені Урядом, і про проведення конкурентної та прозорої приватизації відповідного майна в країні. Сюди треба затягнути інвестора. Без інвестицій не буде росту економіки. Не буде росту економіки – не буде ні зарплат, ні пенсій. Якщо буде інвестор, це дає можливість збільшити ВВП країни, запустити економічні механізми, заробити більше грошей для бюджету і роздати більше грошей, в тому числі, на соціалку.

Тому протокольне рішення Кабінету Міністрів про невідкладність передачі пакета акцій компанії "Центренерго" в управління Фонду держмайна для проведення прозорої і конкурентної приватизації.

Я сподіваюся, Ігоре Олеговичу, що Ви зробите хорошу презентацію. Це буде перша презентація в США. Далі в нас буде інвестиційна конференція в Німеччині, і вона буде також на дуже високому рівні. Ми сподіваємося на інші країни – члени Євросоюзу. І завершальний етап інвестиційної конференції буде в грудні в Києві.

Сьогодні Кабінет Міністрів вносить на розгляд Уряду рішення про денонсацію Угоди між Україною і Російською Федерацією щодо добудови третього і четвертого блоків Хмельницької АЕС. Був прийнятий як закон, так і було підписано і ратифіковано відповідну угоду. Кабінет Міністрів пропонує Парламенту невідкладно денонсувати Угоду з Російською Федерацією щодо добудови блоків Хмельницької АЕС № 3 і № 4 у зв'язку з невиконанням Російською Федерацією зобов’язань, які вона брала відповідно до цієї угоди. І одночасно так само скасувати відповідний закон.

Щойно я отримав інформацію, коли виконував доручення Міністра енергетики та вугільної промисловості щодо допомоги, щоб "Ощадбанк" допоміг компанії "Центренерго" менше заплатити за реєстрацію акцій, що "Ощадбанк" подав позов проти Російської Федерації на суму близько 15 млрд. грн. про відшкодування шкоди та збитків, завданих Російською Федерацією  незаконною анексією Криму і, відповідно, втратою "Ощадбанком" доходів і майна на українській території, якою є АР Крим.

Так само звертаюся до всіх інших українських державних компаній послідувати прикладу Державного ощадного банку України з тією метою, щоб притягнути Росію до відповідальності і стягнути з Росії суми збитків за незаконну анексію Криму і, відповідно, тимчасову втрату українського майна. Не відбулось позачергового засідання Парламенту, і тому хочу використати цю нагоду також для того, щоб звернутись до наших українських парламентарів, до коаліції, яка має складнощі співіснування, і це природно, але складнощі якраз і даються для того, щоб долати ці складнощі.

Наступний тиждень повинен стати, принаймні, продуктивним. На наступному тижні необхідно, щоб Парламент України проголосував за зміни до Конституції України, які внесені главою держави. Ми йдемо шляхом децентралізації і досвід бюджетної децентралізації довів ефективність, не дивлячись на критику, яка була на першому етапі, доходи місцевих бюджетів зросли, додаткові ресурси з'явились у містах, містечках, додаткові повноваження дали можливість профінансувати соціальні програми, будівництво інфраструктури і дали можливість органам місцевого самоврядування себе по-іншому почути.

Зараз необхідно провести, я б так назвав, політичну децентралізацію. Я підтримую Президента країни в необхідності прийняття змін до Конституції України, які є збалансовані. Венеціанська комісія дала позитивний звіт щодо конституційних змін в Україні. Також Парламенту треба вже якось не 30% законопроектів, які вносить Уряд, а більш ефективно працювати в тому, щоб допомагати країні й Уряду, а я переконаний, що Парламент на це також спрямований, щодо реформування країни і прийняття всіх пакетів законів, які йдуть в рамках нашої програми співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. І вкотре наголошу, що в нас нічого не вимагає ні МВФ, ні Світовий банк, в нас вимагає час і суспільство таких змін. Тому дискусії важливі, але важливий не процес, а важливий результат. І коли реформи проводились у Грузії, ми в Сандро (Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі – ред.) можемо запитати, Сандро нам розповість, як працював парламент: все, що вносив уряд, все голосує парламент. Так було, Сандро, чи ні?

КВІТАШВІЛІ О. – 100%, було проголосовано більшість.

ЯЦЕНЮК А.П. – А в нас так: все, що вносить Уряд, 70% десь губиться, 30% з боями ми в Парламенті повинні це пробивати. Це відповідальність коаліції і Кабінету Міністрів, який сформовано коаліційно. Можуть бути якісь певні неузгодженості, але їх треба дуже оперативно вирішувати. У нас уже нема можливості чекати. Вікно можливостей, яке є, потрошку закривається. І я би хотів, щоб члени Парламенту допомагали нам, навпаки, відкривати, а не закривати. Незважаючи на те, що всі очікують муніципальних виборів.

Про свою позицію по відношенню до муніципальних виборів і про те, яким чином іти на муніципальні вибору, я окремо звернуся до країни і скажу, як я бачу проведення муніципальних виборів і взагалі проходження ще однієї політичної кампанії, яка повинна принести стабільність країні, а не дестабілізацію, на яку сподіваються як окремі політичні сили, так і північні сусіди.

Тому як Прем’єр-міністр я покладаю дуже великі надії на мудрість української коаліції. Якщо не всіх, то більшості фракцій коаліції і більшості членів українського Парламенту. Необхідно проголосувати закони, коаліція повинна бути єдиною, незважаючи на різність політичних партій і різні підходи щодо проведення муніципальних виборів. Не виборами єдиними живе країна. Надто багато викликів зараз у держави. І нікому не вдасться сховатися і показувати пальцем на іншого. В свідомості більшості громадян України влада представлена Президентом, Урядом і всіма п’ятьма фракціями коаліції. Оце влада.

І що відбувається в коаліції, нікого не обходить. Людей обходить, що відбувається в їхньому щоденному житті. І зміни в щоденному житті безпосередньо пов'язані з відповідальністю всіх учасників політичного процесу. Спільно йшли на вибори, спільно сформували демократичну коаліцію, тепер треба спільно нести відповідальність.

Дякую пресі за увагу!