24.09.2015

ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні члени Кабінету Міністрів України, шановні присутні, пане голово адміністрації, пане голово ради! Хотів би від імені Уряду подякувати вам за можливість провести засідання Кабінету Міністрів України в Полтаві.

Ми сьогодні спільно з вами прийняли рішення щодо початку набору в нову Національну поліцію саме у м. Полтава і буквально за декілька годин з того моменту, як ми оголосили набір до Полтавської поліції, поступило більше 800 заявок. Щойно Арсен Борисович мені сказав, що 820.

АВАКОВ А.Б. – 855.

ЯЦЕНЮК А.П. – Бачите, з кожною секундою збільшується кількість. Це рекордна кількість, коли люди, до речі, з вищою освітою, вже з певним життєвим досвідом, але молоді і цілеспрямовані, приходять до нової Полтавської поліції, готові здавати тести, готові служити народові України. Це, дійсно, ще одна з ключових реформ, яку буде бачити безпосередньо кожен полтавчанин так, як ми бачимо вже на вулицях м. Києва.

Я окремо хотів би ще раз наголосити на питанні необхідності реформування в цілому системи правоохоронних органів, чим займається персонально Міністр внутрішніх справ України. Ми, скорочуючи кількість працівників органів внутрішніх справ, підвищуємо якість працівників органів внутрішніх справ. Тобто цільовий показник до кінця поточного року це 152 тис. правоохоронців в системі вже нової української Національної поліції. Але зараз ми разом з Міністром підшуковуємо кандидатуру, яку можна запропонувати в першу чергу суспільству для того, щоб така кандидатура очолила Національну поліцію. Тобто це людина з репутацією, це повинна бути людина з досвідом, і це повинна бути людина з реальною волею щодо формування нової поліції не за назвою, а за змістом.

Крім цього, зараз Міністерство розпочало вже другу програму по запровадженню поліцейських на вулицях України, не тільки у великих містах, але й в маленьких містечках і селах. Я б це назвав така "Програма українського шерифа", де на місце дільничних міліцейських прийдуть нові поліцейській – не тільки в новій формі, не тільки на нових автомобілях, але в першу чергу з новим тренуванням, з новою філософією, новою політикою відношення до кожного громадянина і до кожної сім`ї.

Тому що ці так звані "українські шерифи" повинні знати кожну родину, кожну хату, кожну сім`ю, мати безпосередньо спілкування в маленьких містечках, в селах, районних центрах. Поява нових українських поліцейських на вулицях маленьких міст і сіл буде ще однією ознакою і реальним доступом – новим доступом нової правоохоронної системи до громадян з тією метою, щоб захистити цих громадян, і з тією метою, щоб поліція їздила не тільки по великих містах, а щоб вона безпосередньо вирішувала проблеми в кожному містечку, місті й селі.

Для цього ми в поточному році вже передбачили ще додатково на Міністерство внутрішніх справ 140 млн. грн. і зараз Міністр активно працює з нашими західними партнерами. В основному нам допомагають США, Канада і останні перемовини, які у нас були, з країнами-членами Євросоюзу щодо отримання фінансування для Національної поліції як на поточний, так і на наступний рік.

Чому ми приїхали сюди в Полтаву? Тому що ми тут в Полтаві хочемо ще обговорити земельне питання. Вважаю, що, на жаль, реальних змін в системі реєстрації землі не відбулося.

І новий Голова Держгеокадастру отримав відповідне доручення щодо реальної дерегуляції і боротьби з корупцією в системі Держгеокадастру. Міняємо назви органів державної влади, змінюємо навіть людей, а правила залишаються ті самі. Тому я вкотре хочу наголосити, що просто кадрові зміни в центральних органах виконавчої влади не тягнуть за собою реальних змін. По 10 разів вже деяких поміняли, а система залишається та сама. Без змін системи органів влади реальних змін не відбудеться, хто б не керував тим чи іншим державним органом.

Саме тому ми сьогодні хочемо послухати конкретні пропозиції як профільного Віце-прем’єр-міністра, так і керівника Держгеокадастру з приводу того, як ми будемо спрощувати систему реєстрації землі, як ми будемо передавати з міста Києва на місця процедури реєстрації, в тому числі і позбавляти органи державної влади функцій по реєстрації. В нас є приватні нотаріуси, в нас є органи місцевого самоврядування, в нас є те, що вже зроблено в системі Мін’юсту. Мін’юст розрушив за останні 18 місяців централізовану корумповану схему по реєстрації активів, по реєстрації підприємництва і по реєстрації нерухомості. Це те, що робили 10 років для того, щоб сконцентрувати всі фінансові ресурси і сконцентрувати корупцію в місті Києві. Ми повністю розвалили це, тому що усвідомлювали, що просто поміняти людей – не змінить систему. Тому такі зміни в системі відбулись у Мін’юсті.

Зараз такі зміни в системі повинні відбутись у Держгеокадастрі. Я сподіваюсь, що ми сьогодні не просто послухаємо презентацію, а конкретні кроки і закони, які повинен прийняти Парламент для того, щоб перегулювати цю систему, щоб передати повноваження і розрушити цього монстра, який займається тільки одним – налагодженою системою збору грошей. Далеко ходити не треба, ми з Міністром внутрішніх справ були в Хмельницьку. Туди Міністр юстиції України відправив комісію з перевірки виконання законодавства про люстрацію і це був перший дзвінок (колокол), коли люди прийшли і сказали: в нас нічого не помінялось у системі реєстрації землі. Приїжджає людина з Києва, в один день включає систему реєстрації, тому що якщо вона постійно включена, то тоді електронна черга вибудовується. Тільки той, хто заплатив 500 дол., попадає в систему реєстрації, зразу виключає цей комп’ютер і їде. Після цього я публічно в "10 хвилинах з Прем’єр-міністром" дав доручення керівнику Держгеокадастру і тепер я очікую конкретних рішень, які б дали можливість дійсно дерегулювати і спростити систему реєстрації.

І наостанок. Сьогодні в мене є до Уряду звернення. Вчора і позавчора протягом двох днів було декілька зустрічей з приводу ситуації, яка склалася в Чорнобильській зоні відчуження. Після моєї зустрічі з нашими ключовими фінансовими партнерами по будівництву конфайнменту, тобто по будівництву споруди, яка дає можливість фактично (об'єкт "Укриття") укрити ЧАЕС (це було позавчора), і після отримання офіційного звернення ЄБРР я пропоную Кабінету Міністрів  звільнити керівника Чорнобильської зони відчуження – звільнити у зв'язку з тим, що за останні декілька місяців після мого візиту на ЧАЕС і чітких доручень керівнику зони відчуження замість того, щоб там навести порядок… Там навели порядок. Наприклад, кетерінгова компанія, яка годувала французьких працівників протягом декількох років, була замінена. Їм просто заборонили годувати людей. Прийшов лист від фірми "Рога і копита" про те, що в них, виявляється, краще будуть харчуватися французи.

Інше: низка компаній, які мали ліцензії на проектні і будівельні роботи, отримали листа за підписом керівника зони про те, що їх ліцензії зупинені, відкликані і їх послуги більше не потрібні, бо є більш достойні люди, які здатні провести ці роботи на кошти іноземних кредиторів.

Тому вчора була зустріч з в.о. Міністра екології та природних ресурсів, з керівником ЧАЕС, зі, сподіваюся, вже колишнім керівником зони відчуження, з декількома експертами і з Міністром внутрішніх справ. Я прошу, щоб Міністерство розпочало розслідування і в тому випадку, якщо є факти, розпочало відповідне кримінальне провадження. Членів Уряду прошу підтримати позицію щодо звільнення керівника Чорнобильської зони відчуження і поки що на місяць призначити виконуючого обов’язки.

Далі треба з нашими західними партнерами провести абсолютно прозорий та публічний підбір кандидата на керівника зони відчуження для того, щоб ця історія не тільки не повторювалася, але і для того, щоб в наступному році, як я давав доручення, до відповідної дати повинна бути повністю проведена реформа зони відчуження, тому що вона залишилася в старому радянському форматі. Відповідні зміни повинні бути невідкладно проведені, в тому числі і новим керівництвом.

Геннадію Григоровичу, Ваші питання, починаємо із землі.

Про засади подальшого реформування земельних відносин та функціонування ринку землі

ЗУБКО Г.Г. – Я хотів би сьогодні проговорити декілька питань, які стосуються, в першу чергу, реформи децентралізації і того, що Уряд прийняв рішення, подав бюджет 2015 року, бюджетну децентралізацію, Верховна Рада підтримала і вже місцеві громади отримали той додатковий ресурс у розмірі 34 млрд., які сьогодні вже мають місцеві громади.

Друге питання – Уряд вніс Закон України "Про містобудівну регуляторну діяльність", згідно з яким ми передаємо функції, яким чином керувати, адмініструвати і розпоряджатись інфраструктурою. З 1 вересня кожен орган місцевого самоврядування має право сформувати свої органи Державної архітектурно-будівельної інспекції і з І по ІV категорію перебирати на себе функції і керувати цим процесом.

Наступне питання – ми сьогодні об'єднали громади, 159 громад, як ви знаєте, пішло вже на вибори і 25 жовтня отримають свої нові органи місцевого самоврядування. Нам потрібно сформувати громади, нам потрібно дати їм функції і згідно того, як жити, як будувати, але, найголовніше, нам потрібно відповісти на питання: де будувати. Тому питання стає про земельні відносини, про той інструмент, який важливий для кожної громади, яким чином вона буде залучати інвестиції і на яку землю вона буде залучати інвестиції. Тому сьогодні саме функція повинна перейти від державного органу до органів місцевого самоврядування – розпорядника землею, за державою залишиться тільки функція контролю за державною землю.

Тому сьогодні ми відповідаємо на всі питання, яким чином ми будемо передавати об’єднаним територіальним громадам функції розпорядження землею і, найголовніше, як вони будуть розпоряджатись. Тому що, з одного боку, ми можемо передати функції, але з іншого – якщо ми не встановимо чітких правил прозоро, відкрито на земельних аукціонах розпорядження цією землею, так само будуть відбуватись ті факти корупції, які є зараз на рівні територіальних органів влади на місцях, так вони перейдуть в органи місцевого самоврядування. Тому сьогодні саме за рахунок концепції ми повинні відповісти на два питання: хто і як буде розпоряджатись земельними ресурсами.

Друга позиція, на якій сьогодні наполягають об’єднані територіальні громади, щоб по можливості швидше це було зроблено.

Сьогодні ми ставимо завдання, щоб ті проекти, які будуть запропоновані, до кінця року були прийняті в Парламенті і запрацювали в тих об`єднаних територіальних громадах, та були як інструмент по прискоренню децентралізації.

Питання в тому, що потрібно до того часу, поки будуть прийняті закони, дивитися, хто там буде працювати. І тому скажу, що саме в Полтавській області факт корупції в земельних питаннях був останньою краплею. І було прийнято рішення Головою Державного земельного кадастру про звільнення 12-ти голів цих управлінь по 12-ти областях, в тому числі і м. Київ та Київська область, Полтавська, Хмельницька, Сумська, Запорізька, Харківська, Миколаївська, Одеська.

Тому сьогодні питання, що крім того, щоб цих людей звільнити, потрібно подивитися, яким чином їх набирати. Тому була створена нова конкурсна комісія, в яку будуть залучені headhanter-компанії чи HR-компанії, а також будуть змінені компетенції по набору цих людей.

Скажу відверто, ми не можемо по закону обмежити, щоб в конкурсі брали участь ті, хто працювали в Держземагентстві, але пріоритет буде наданий саме тим людям, які ніколи не працювали в цій системі. Тому ці кроки, які зараз будуть здійснені Урядом, Державним земельним кадастром ми повинні пройти разом і головне – отримати підтримку органів місцевого самоврядування про те, щоб перебрати на себе ці функції.

Другим питанням я хотів би, Арсенію Петровичу, сказати про те, що сьогодні я хотів би винести постанову Кабінету Міністрів "Про субвенцію в різниці в тарифах". Уряд вніс дуже важливі зміни в бюджет, розширивши можливість застосування цієї субвенції. Я можу сказати про те, що, крім того, що ми розширюємо податкові боргові зобов`язання і найголовніше – ми сьогодні даємо можливість за рахунок практично цієї субвенції погасити ту курсову різницю водоканалів, якими були отримані кредити. Я вам скажу, що та кризова ситуація, коли курс збільшився наприкінці 2014 року, сьогодні ті підприємства, які залучали кошти від міжнародних фінансових організацій, мають можливості практично погасити їх за рахунок цієї субвенції. Це дуже проривний крок від Мінфіну і від Уряду. Хочу подякувати всім членам Уряду за цю підтримку.

Тому я хотів би зараз надати слово керівнику Державного земельного кадастру Мартинюку М.П., який докладно доповість, які саме закони ми повинні прийняти, яким чином ми побудуємо ту концепцію і маршрутну карту, за якою ми будемо рухатися для того, щоб передати земельне питання, розпорядження земельними ресурсами саме на органи місцевого самоврядування.

ЯЦЕНЮК А.П. – Ви запропонували внести на розгляд Кабінету Міністрів постанову про розподіл фінансового ресурсу щодо часткової компенсації цін і тарифів. Треба просто пояснити, про що йдеться.

У нас було два варіанти. Перший варіант: у зв'язку з ростом курсу долара на початку поточного року (це фактично був перший квартал), перекласти це на кишені громадян, тобто ще підвищити тарифи і, таким чином, компенсувати ріст курсу долара. Ми на це не пішли. Уряд знайшов 5,6 млрд. грн. на те, щоб не підвищувати тарифи для громадян країни, які треба було перерахувати в зв'язку з ростом курсу долара в першому кварталі, а компенсувати весь такий ріст виключно за рахунок коштів державного бюджету. Йдеться про минулий рік і перший квартал поточного року. Тобто це дає можливість закрити заборгованості за спожиті тепло, газ, воду, електроенергію виключно коштами державного бюджету, а не перекладати це на витрати домогосподарств і не витягувати додаткові кошти з кишень українців.

Треба цю постанову сьогодні прийняти за невідкладною процедурою і терміново зобов’язати всі облдержадміністрації і відповідні теплопостачальні, енергетичні, водопостачальні компанії провести відповідні розрахунки, щоб ми закрили ці заборгованості фактично до початку опалювального сезону. Я прошу Мінфін разом з облдержадміністраціями, Геннадію Григоровичу, Ви очолюєте цю роботу, – постанову швидко підписати і завершити систему розрахунків.

МАРТИНЮК М.П. – Хотів би поінформувати про той пакет реформ щодо розвитку земельних відносин, який був напрацьований за дорученням Прем’єр-міністра командою Держгеокадастру спільно з Мінрегіоном і за участю наших європейських партнерів з проекту технічної допомоги "Твінінг".

Але спочатку дозвольте надати дуже стислу інформацію про Держгеокадастр як такий. Він має три основні функції: організація топографо-геодезичної і картографічної діяльності, ведення Державного земельного кадастру і розпорядження державними землями сільськогосподарського призначення.

На сьогодні Держгеокадастр – це 557 територіальних органів і 10,5 тис. працівників. За останній рік відбулося скорочення чисельності на 14%, і ми зараз завершуємо напрацювання пропозиції щодо подальшої оптимізації чисельності та структури у зв'язку з об'єднанням територіальних громад і з тими змінами, які, сподіваюся, відбудуться по сьогоднішніх наших пропозиціях.

У березні були звільнені всі керівники територіальних органів Держземагентства. Нових нам вдалося відібрати тільки 250 із 557-ми. Жодного керівника немає, який би був призначений поза конкурсною процедурою. Але, на жаль, з тих 250, яких ми відібрали, мені довелося днями звільнити 45 керівників, у тому числі 12 керівників обласних управлінь за результатами моніторингу їхньої діяльності.

Наступний слайд. Прем’єр-міністром було визначено вісім ключових завдань щодо розвитку земельних відносин, вони перед вами. Але, якщо їх коротко викласти, це ліквідація корупції і децентралізація з метою раціонального використання земель України, які є основним національним багатством.

Отже, по цих восьми дорученнях нами було сформовано такі пропозиції.

Щодо спрощення механізму отримання землі у власність громадянами. Є пропозиція змінити систему таким чином, щоб громадяни отримували землю в два візити: перший візит – написати заяву про бажання отримати землю; другий візит – прийти та отримати документи, які посвідчують право власності. Для цього громадянин уповноважує центр надання адмінпослуг вчиняти за нього всі бюрократичні процедури.

Крім того, пропонується законодавчо зобов’язати місцеві ради розглядати земельні питання не рідше ніж раз на два тижні. Це в цілому дозволить вийти на термін оформлення земельної ділянки 4 міс., у той час як зараз, наприклад, у Києві за умов надзвичайної заплутаності процедур це триває іноді два роки.

Реалізація цієї ініціативи потребує змін до законодавства, але ми вже підписали меморандуми з ЦНАПами в Чернівецькій, Дніпропетровській, Львівській, Київській областях окремими і на базі них в якості пілотного проекту відпрацьовуємо процедури й алгоритми.

Крім того, Держгеокадастр надає всього 16 адмінпослуг. Ми запланували до 1 липня 2016 р. всі 100% адмінпослуг надавати в електронному вигляді. Тобто наша мета – це безконтактні адмінпослуги, які виключають прямий контакт заявника з чиновником.  Також щодо громадян пропонується запровадити регулювання цін на послуги землевпорядних організацій, це стосуються виключно послуг, які вони надають громадянами, і функцію такого регулювання передати органам місцевого самоврядування. Також пропонується нашим кадастровим реєстраторам надати права реєстрації речових прав, ця ініціатива була підтримана Мін’юстом.

Також було поставлено завдання щодо посилення відповідальності за використання земельних ділянок без оформленого права власності. Ми для себе визначили, що досягти цього можна, якщо ми піднімемо собівартість незаконного використання землі вище точки рентабельності. Що мається на увазі? Мається на увазі той факт, що поширеним явищем є використання сільгоспземель без належного оформлення, тобто засіваються землі, які не передані в користування, у власність, і внаслідок цього утворюється недонадходження до місцевих бюджетів. Ми провели моніторинг по одному району Київської області виявили, що таких земель, якби їх передати належним чином в оренду, надходження місцевих бюджетів зросли би на 2 млн., при тому, що весь район збирає за рік 4 млн.

І ми зараз завершуємо роботу по всій країні пілотно по одному району в кожній області, ситуація практично ідентична. Тому пропонується, по-перше, запровадити кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

По-друге, встановити нарешті кінцевий термін для оформлення державними підприємствами своїх земель, якщо вони їх не оформлять, то такі землі будуть зараховані до земель запасу і розпоряджатись ними будуть органи місцевого самоврядування.

По-третє, ми пропонуємо вилучати сільськогосподарську продукцію, яка вирощена на самовільно зайнятих землях за рішенням суду звичайно, але вилучати на користь держави. Тоді я думаю, що буде мало бажаючих самозахватом засівати сільськогосподарські землі.

Наступний слайд. Однією з тіньових схем використання землі в Україні є так звані договори про спільний обробіток, які укладаються між державними підприємствами, що користуються сільськогосподарськими землями, і агрохолдингами, фермерами та іншими сільгоспвиробниками. На жаль, при цьому держава суттєво недоотримує земельного податку, тому що плата за землю платиться виключно у вигляді земельного податку – 1% від нормативно-грошової оцінки. Якщо б така земля була передана в оренду, це було б мінімум 5%.

Тому пропонується всі такі договори прирівняти до договорів емфітевзису і по цих площах встановити окрему ставку земельного податку 5%, що дозволить в п’ять разів, відповідно, збільшити по таких землях надходження до місцевого бюджету. Крім того, такі договори пропонується укладати за результатами аукціонів.

Наступний слайд. Одна з ключових реформ – це децентралізація. Її пропонується зробити у вигляді делегування повноважень органам місцевого самоврядування щодо розпорядження землями за межами населених пунктів. При цьому пропонується, щоб громадам такі функції були делеговані, об'єднаним громадам земля передавалася б з державної у комунальну власність.

Також пропонується врегулювати давню й наболілу проблему земель так званої колективної власності, їх по Україні 1,5 млн. га. Пропонується їх також передати в комунальну власність територіальних громад.

Наступний слайд. Було доручення щодо підсилення ролі аукціонів і активізації взагалі цієї діяльності. Нами пропонується скоротити суттєво перелік випадків, коли земля може надаватися у власність чи користування без аукціонів. Таких випадків пропонується залишити чотири: для власників нерухомого майна, яке розташовано на землі; для особливих потреб держави (ідеться про суспільні потреби – наприклад, інфраструктурні потреби); для надро-, водокористувачів, які мають спецдозволи; для релігійних організацій.

Також пропонується утворити спеціалізовану електронну платформу. Ми її називаємо в робочому режимі земельний eВay, який би дозволяв проводити аукціони на землю в електронному форматі, екстериторіально, і всі платежі, які виникають в зв'язку з цими аукціонами, теж здійснювати в електронному вигляді. Тобто можна буде дистанційно проводити аукціони, що за нашими прогнозами суттєво підвищить їх активізацію.

Для того, щоб органи місцевого самоврядування разом з функцією розпорядження не стали якимось новим земельним, скажімо, джерелом земельних проблем, пропонується також визначити державний орган влади, який би здійснював контроль за землями. Причому цей контроль має бути комплексним не тільки за використанням землі, але контроль і за родючістю земель.

На сьогодні в системі української влади є декілька органів, які дотично функцію контролю земельних відносин виконують. Пропонується виключити всі ці дублювання функцій і, забравши у Держгеокадастру функцію розпорядження землями, передати йому функцію контролю за землями, а також контролю за станом родючості ґрунтів.

Ще буквально наступний слайд і потім про закони.

Було також доручення щодо запобігання зловживанням при первинній приватизації земельних ділянок. Основним інструментом, який нами пропонується, це зобов`язання місцевих рад встановлювати паритет між тими ділянками, які вони планують виносити на аукціони, і тими ділянками, які вони планують безоплатно передавати. За нашими розрахунками це буде інструментом, який суттєво знизить тіньове використання землі і тіньову приватизацію.

Наступний слайд – всі ці доручення сформульовані в 5-ти законопроектах. Ці законопроекти розроблені Держгеокадастром і я прошу надати доручення Держгеокадастру доопрацювати ці законопроекти з врахуванням результатів сьогоднішнього обговорення, а також надати доручення зацікавленим міністерствам в скорочений термін їх опрацювати і погодити з тим, щоб в жовтні можна було ці законопроекти винести на засідання Уряду і внести до Верховної Ради на розгляд.

ЗУБКО Г.Г. – Два уточнення. Ще раз наголошую: вся земля в межах об`єднаних територіальних громад повинна бути в розпорядженні органів місцевого самоврядування, не тільки в населених пунктах, а і поза межами.

Друге питання – те, що сьогодні одне із завдань Державного земельного кадастру в тому, щоб об'єднати всі кадастри: містобудівний, лісовий, водний і зробити єдину карту.

Зараз відкритий реєстр для витягу для всіх нотаріусів для провадження нотаріальних дій. До 6 жовтня повинні бути відкриті всі реєстри для того, щоб побачити за кадастровим номером кому належить яка земельна ділянка. Тому всі ці речі підуть паралельно і я б хотів, щоб просто органи місцевого самоврядування, які почули цю інформацію, які побачили, які кроки повинні бути здійснені, прискорили процес об’єднання територіальних громад, тим більше, що сьогодні, Арсенію Петровичу, в нас у порядку денному затвердження перспективного плану по Полтавській області.

ПЕТРЕНКО П.Д. – Шановний Максиме Петровичу, насправді ті повноваження щодо реєстрації нерухомості, якими опікуються органи юстиції, нотаріуси і місцеві органи влади дуже дотичні з вашими повноваженнями щодо реєстрації земель і ведення саме основного реєстру – Державного земельного кадастру.

У мене до Вас прохання. Насправді, українці відчувають те, що спрощує їхнє життя. Коли громадянин приходить до нотаріуса для того, щоб здійснити операцію купівлі-продажу земельної ділянки, а його ганяють декілька разів до земельного кадастрового реєстратора і той йому натякає на певну винагороду за те, щоб видати довідку про те, що я є власником земельної ділянки, це, м’яко кажучи, неправильно. У мене до Вас прохання: все ж таки нотаріуси в нас одні з найбільш організованих професійних спільнот. Дуже багато надходить скарг від них про те, що є складнощі по підключенню до Державного земельного кадастру, є технічні, певні юридичні складнощі. Якщо потрібна допомога, ми готові як Мін’юст вам допомогти.

Але прошу Вас, щоб, по-перше, ви дали нормальний доступ всім нотаріусам до цього земельного кадастру, це перше.

Друге. Крім місцевих органів влади, я пропоную, ми так само готові поділитись досвідом, частину реєстраційних функцій тих адмінсервісів і послуг, які зараз надає Земельний кадастр, передайте нотаріусам. Там точно не буде корупції, вони будуть отримувати легальну оплату, в них буде конкуренція між собою і нотаріусу ви не дасте 300 грн. хабара, він отримує легальну оплату за ту послугу, яку він надав.

Тому перше прохання – це все ж таки активізуйте роботу по підключенню нотаріусів до земельного кадастру. І друге – під час доопрацювання законів, які Ви пропонуєте, врахуйте наш досвід по передачі функцій по реєстрації так само і приватним нотаріусам.

АБРОМАВИЧУС А. – Полностью поддерживаю инициативу, просто хотелось бы сказать. Посмотрел, там был контроль за использованием каких-то условий. Исторически все, что контролировалось, это никогда не контролировалось, деньги изымались. Мы идем все-таки путем дерегуляции.

Вторая вещь, если я правильно понял с презентации, предлагается регистрация этих земельных участков в течении 4-х месяцев. Я считаю, что это недостойный уровень амбиций. Нужно все-таки это делать за один месяц, а не за четыре. 4 месяца – очень длинный  период. Поэтому, если есть какая-то возможность сделать за месяц.

ЯЦЕНЮК А.П. – Будь ласка, Міністр аграрної політики.

ПАВЛЕНКО О.М. – Я хочу також додати до того, що сказав Айварас (Абромавичус, - Ред.), що у нас також є спільні напрацювання з Мінекономрозвитку, спільно з підрозділом Г.Г. Зубка питань по дерегулювання. Тому я думаю, що також потрібно ставити більш амбітні плани. У нас була з вами робоча група. Там в тому числі стоїть питання окреме по наповненню кадастру, його потрібно зробити електронним. Я також прошу почати … роботу із Світовим банком, який зараз виділяє під це гроші. Готові повністю допомагати.

І питання інвентаризації, тому що поки не проведена повна інвентаризація, немає розуміння, яка земля, де і що знаходиться. Це також потрібно пришвидчити, тому що наступним буде стояти питання по ринку землі. Поки ми не зробимо базові речі, то до цього навіть не можна підходити. Готові також в роботу по дерегуляції включатися.

ЯЦЕНЮК А.П. – Максиме Петровичу, доповідь цікава і дуже важливо, щоб ця доповідь мала практичну реалізацію. Я розумію, що Ви фахова людина і добре розбираєтеся в деталях і подробицях процедури реєстрації, але так підозрюю, що люди, які нас зараз слухали, нічого не зрозуміли. Якби я з Вами тричі не зустрічався, я б половини не зрозумів, що Ви маєте на увазі. Я б сказав культурно "надто професійна доповідь".

Є простий чоловік. У нього є 5 соток землі. Скажіть, скільки часу і грошей потрібно цій людині, щоб піти і оформити цих 5 соток землі. Реально, скільки? Умовно кажучи, в м. Києві я чув, що це 2-3 роки. Давайте відкладемо м. Київ в бік, воно абсолютно чесне і некорумповане.

Скільки це коштує для простої людини піти і оформити? Скільки це коштує?

МАРТИНЮК М.П. – Я думаю, що не помилюся, якщо скажу, що по часу це займає від 6-ти місяців до року, по грошах, я думаю, від 2 тис. грн.

ЯЦЕНЮК А.П. – Від 2 тис., хороша цифра. А до?

МАРТИНЮК М.П. – До – залежить від багатьох різних речей, але це в основному послуги землевпорядної організації.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тепер розкажіть мені, де на цих етапах протягом року найбільше зловживань. Людина куди пішла? Хто бере гроші?

МАРТИНЮК М.П. – Куди вона тільки не ходить… Я хочу сказати, що від цих 6 міс. до року ще передбачається візитів десять, не менше, в різні органи влади: подати заяву, отримати рішення, подати рішення. Фактично людина носить ці папірці. Тому ми пропонуємо, щоб це було два візити.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто ми з десяти скорочуємо до двох візитів. Це хороша новина.

Де гроші збирають, на яких етапах, крім того, що держава якісь адміністративні послуги надає? Де конкретно?

МАРТИНЮК М.П. – Там, де треба щось прискорити.

ЯЦЕНЮК А.П. – Розказуйте, де треба прискорити.

МАРТИНЮК М.П. – В тому числі у нас треба щось прискорювати. Це є, я  не просто так звільнив позавчора.

ЯЦЕНЮК А.П. – Що я ще зрозумів - нам дуже корисно виїжджати на виїзні засідання Кабінету Міністрів і розглядати якісь резонансні питання. Ви одразу відреагували і 12 обласних керівників звільнили. Це позитивна новина, але ми знову вертаємося до наступного: зміна фігур не змінює систему. Доки Ви замість десяти входів не зробите один, максимум два входи, воно буде те саме. Їх там швидко навчать. Там професійні люди.

Які у вас є державні підприємства, які збирають гроші?

МАРТИНЮК М.П. – У нас фактично більшість послуг безоплатна.

ЯЦЕНЮК А.П. – У вас безоплатно? У нас у Конституції безоплатна медична допомога.

МАРТИНЮК М.П. – Якщо Ви кажете про нотаріусів, то нотаріуси платять за підключення, на відміну від того випадку, коли вони підключаються до реєстру Мін’юсту. Але ми з цим розбираємося.

ЯЦЕНЮК А.П. – Яка різниця між реєстром Мін’юсту, який безкоштовно підключає нотаріусів, в якого така сама система? Можливо, не така, якась інша система захисту, але база даних та сама, тому що це приватні дані, активи. Тобто суть така сама, як і у вас. Чому він підключає безкоштовно, а ваші збирають 8 тис. грн. з нотаріусів?

МАРТИНЮК М.П. – Не наші збирають. Наші збирають тільки 3700, решту збирає спецзв'язок. Але я Вам обіцяю, що ми знайдемо варіант, щоб зробити це безкоштовно.

ЯЦЕНЮК А.П. – Я Вас дуже прошу, тому що ця банда вам придумає ще з десяток платежів. Вони Вам розкажуть про те, що нам треба захистити систему сильніше, ніж Пентагон. У Пентагона навіть не вийшло від хакерів захиститись. А тут розкажуть про те, щоб тільки більше грошей збирати.

Тепер пішли далі. По землі, яка в тіньовому обороті. На колегії в Мінрегіоні Ви давали цифри, скільки ви оцінюєте тіньового обороту землі?

МАРТИНЮК М.П. – 1-1,5 млн. га.

ЯЦЕНЮК А.П. – Це загальний відсоток від загальної кількості землі скільки, яка обробляється?

МАРТИНЮК М.П. – Від орної землі це не так багато, в нас 46 млн. орної землі... Але практично все, що в державних підприємствах – все в тіньовому обороті практично.

ЯЦЕНЮК А.П. – Академії наук, ці підприємства різні, тобто близько 2 млн. га землі тихенько обробляються, з них збирають гроші і ми нічого не отримуємо, ні територіальна громада не отримає, ні державний бюджет. Не говоріть всі підряд, бо всі так збудились і стали фахівцями в землі одразу. Скільки вірогідно від 2 млн. га землі втрачають місцеві бюджети і центральний бюджет плюс-мінус?

МАРТИНЮК М.П. – Якщо брати середню плату за 1 га 1 тис. грн., то це 2 млрд. грн.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто 2 млрд. грн., це якщо взяти середню плату, ми зараз не кажемо про податки, про робочі місця, які також в тіні знаходяться, тобто 2 млрд. грн. Ігор Уманський не доотримав разом із місцевими бюджетами.

МАРТИНЮК М.П. – Продукція в тіні знаходиться.

ЯЦЕНЮК А.П. – І ми сидимо теж нічого не робимо чи щось будемо в цьому питанні робити?

МАРТИНЮК М.П. – Чесно кажучи, був мільйон доручень, у тому числі Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко підписував доручення щодо належного оформлення земель, але, наприклад, Академія аграрних наук навіть не відповіла на це доручення.

ЗУБКО Г.Г. – Я додам, ми прийняли постанову Кабінету Міністрів, в якій зобов’язали Державний земельний кадастр знайти резервні землі для учасників АТО, а другою частиною розібратись Аграрній академії із землями і про інвентаризувати їх. Це також було в постанові Кабінету Міністрів.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тут треба просити, Арсене Борисовичу, Вашу контору допомогти знайти землі, які знаходяться в тіньовому обороті. Товариші, це надважлива річ, тому це той актив, який не відновлюється.

АВАКОВ А.Б. – За півціни на поліцію.

ЯЦЕНЮК А.П. – Вже? Домовилися. Але це стосується в тому числі фінансування академії. Не будуть землі на аукціонах віддавати, я думаю, що ми не можемо звертатися до платників податків, до українських громадян, щоб українські громадяни утримували за свої податки в тому числі академії, які просто в тіньовому обігу мають сотні тисяч гектар землі.

АВАКОВ А.Б. – Мільйони.

ЯЦЕНЮК А.П. – Ми не можемо людям пояснити, чому люди повинні платити податки і на ці податки утримувати будь-які організації, які мають активи, ці активи не задекларовані, ці активи дають тіньові доходи, ці доходи йдуть до кишень керівникам і так званим експертам та науковцям, бо вони ж там, як виявляється, наукові дослідження проводять. А ми йдемо в Парламент і кажемо: "Шановні громадяни України, давайте ми з ваших податків будемо їх утримувати". Це несправедливо.

Тому в наступний бюджет фінансування академій може бути включено тільки в одному випадку: виводити з тіньового обігу землю, активи, які вам належать, в тому числі й нерухомість, тому що там нерухомості на сотні мільйонів доларів. І це буде чесно й справедливо. Ми не можемо забирати у пенсіонера, у лікаря, вчителя і віддавати на фінансування організаціям, які мають тіньовий обіг, тіньові доходи і які ще хочуть грошей з державного бюджету. Це несправедливо і цього більше не буде. Я даю таке доручення Мінфіну.

Легалізують доходи – отримають допомогу. Не легалізують доходи – ми легалізуємо її за допомогою правоохоронної системи і фінансування з бюджету не отримають.

По законах. Максиме Петровичу (Мартинюк, -Ред.), я Вас дуже прошу, крім списку законів, щоб Геннадій Григорович (Зубко, -Ред.), Ви, Айварас (Абромавичус, - Ред.) і Олексій (Павленко, - Ред.), тобто Міністр економіки, Міністр АПК, голова Держгеокадастру і Віце-прем’єр-міністр, зберіться в рамках робочої групи і напрацюйте спільний пакет законів, який треба терміново вносити в Парламент для того, щоб вже з 2016 р. ми зробили реальні кроки по наведенню порядку на ринку землі.

З одного боку, в нас завдання – максимально спрощена процедура реєстрації земельних ділянок для громадян; з іншого боку, в нас завдання – максимальна детінізація земельного ринку; третє – захист прав інвесторів і власників земельних ділянок. От три Ваших ключових завдання, з якими Ви повинні справитися. Після Вашої доповіді, м`яко кажучи, є сумніви з того приводу, що якщо ми знімемо мораторій з 1 січня 2016 року, то запрацює ринок землі.

МАРТИНЮК М.П. – Не запрацює.

ЯЦЕНЮК А.П. – Мені абсолютно зрозуміло, що зняття мораторію з 1 січня 2016 року з тією законодавчою базою, яка є в країні, означає наступне: запрацює тільки не ринок землі, а базар землі.

І нам потрібно невідкладно напрацьовувати юридичну і політичну позицію з цього приводу. Я перший, хто зацікавлений в інвестиціях в аграрний сектор, але допустити розбазарювання і розпродажу землі на кшталт того, як було на перших роках української приватизації, щоб з`явилися land-лорди, ми не маємо права.

Тому або пакет законів і формування реальної бази для повноцінного ринку земельних відносин і тільки після цього ми запроваджуємо цей ринок, або тоді іншого виходу не буде – політично нам буде неможливо запровадити з 1 січня реальний відкритий ринок.

Як ви оцінюєте, реально прийняти ці закони, імплементувати для того, щоб з 1 січня рухатися по ринку землі?

МАРТИНЮК М.П. – Я думаю, що закони прийняти реально. Але, навіть при умові прийнятті законів, ми не готові до повномасштабного запровадження ринку. Тому наша ініціатива – проведення економічного експерименту з продажу через аукціони земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Таким чином ми отримаємо бенчмаркінг, побачимо, як ведуть себе покупці, продавці, знівелюємо безумовне просідання ціни, коли тільки всі виходять на ринок. І тоді вже можна буде громадянам знімати мораторій, наприклад, у 2018, 2019 роках.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто нам до зняття мораторію потрібно вирішити декілька питань.

Перше питання – інвентаризація землі. Правильно?

МАРТИНЮК М.П. – Так.

ЯЦЕНЮК А.П. – І це фактичне заповнення всією інформацією вашого Держгеокадастру. У вас зараз скільки відсотків заповнено? 10%

МАРТИНЮК М.П. – Трошки більше.

ЯЦЕНЮК А.П. – 11. Тобто вам залишилося заповнити ще 89%. Це перша задача.

Друга задача – обмеження права власності на землю в одних руках – прямо або опосередковано. Не може бути нових земельних олігархів.

Третє завдання – право власності на землю, принаймні, на даному етапі це моя політична позиція. Остаточне право власності на землю повинно бути закріплено за громадянами України.

Четверте питання стосується функціонування викупу землю. Повинна бути вартість землі. Якщо людина хоче продати землю, держава через державну установу готова викупити цю землю і продати її далі. Такий механізм був у Чехії, принаймні. Тобто державний агент на ринку землі. Є ціна, якщо хтось хоче занизити ціну, не треба гратися в це. Держава забезпечить викуп цієї земельної ділянки за встановленою ринковою ціною. А далі держава так само прийме рішення про те, щоб продати цю землю публічно на аукціоні.

П'яте. До зняття мораторію вам треба провести експеримент, який категорично підтримую: вибірковий експеримент щодо виключно публічного та прозорого продажу державних земель на аукціонах. Ми побачимо і ринкову кон’юнктуру, і механізм, і вартість. І це зробить реальний крок. З одного боку, це не допустить розбазарювання землі в країні; з іншого боку, це буде першим кроком до того, щоб формувати реальний земельний ринок.

Я думаю, що з такими позиціями згодні всі члени Уряду, і воно прийнятно, в першу чергу, для суспільства. Заводи можна нові побудувати, додаткові робочі місця можна створити – можна багато що зробити. Не можна тільки одне: отримати більше землі. Її є стільки, скільки її є. Її можна тільки втратити внаслідок російської військової агресії, незаконної анексії Криму, Донецька і Луганська.

Саме тому я звертаю увагу: ключовий національний акти України – це земля. І ми щойно з вами чітко описали нашу земельну політику, як воно повинно відбуватися, виконання п’яти пунктів, які я щойно вам зазначив.

Прошу в складі Віце-прем’єр-міністра, двох міністрів, вашого в.о. міністра і Держгеокадастру, за вами – підготовка проектів законів.

Плюс, Айварасе (Абромавичус, - Ред.), збери інвесторів, поговори, поясни політику, як ми це бачимо. Можливо, є якісь речі, які ми не знаємо, що випало з уваги Держгеокадастру, в тому числі по питаннях оформлення, реєстрації, залучення інвестицій.

Плюс, Валерію Анатолійовичу, до Вас велике прохання, тому що перше завдання – це спрощення процедури реєстрації, це безпосередня роботи з людьми. Вам треба по районах і в області зробити громадські слухання, і хай голова Держгеокадастру дасть просту презентацію. Не таку складну, зроби на три слайди, просто поясніть людям, що є, що ми збираємося робити, які в них є додаткові бачення по цьому. І вони вам ще теж підкажуть, де в них що вимагають, де їм ставлять перепони.

Прошу протокольне доручення всім керівникам облдержадміністрацій. Максиме Петровичу, Ви робите просту презентацію, а по всіх районах і облдержадміністраціях провести відповідні громадські слухання, і щоб голови облдержадміністрацій безпосередньо включилися.

Це називається реформа. Людям пояснювати про реструктуризацію боргових зобов’язань можна, але це далеко від них. Людям пояснювати про децентралізацію можна, це ближче, але на це треба час, щоб зрозуміли. А от про національну поліцію і про спрощення процедури реєстрації землі нікому нічого не треба пояснювати. Якщо ти скажеш, що не треба ходити рік, а треба ходити три місяці, і не треба ходити в десять дверей, а треба ходити в двоє, і це коштує не 5 тис. грн., а 1500 грн., це все ясно. Тоді точно скажуть, що щось в країні змінюється. Не так швидко, як хотілося б, але змінюється. В рамках чого хочете – децентралізації… В рамках роботи. Працювати треба, дорогі друзі.

Коли я можу побачити проекти законів, Максиме Петровичу?

МАРТИНЮК М.П. – Ми сьогодні можемо передати Вашій службі.

ЯЦЕНЮК А.П. – Моїй службі – це добре. Але якщо Ви міністрам це передасте, це буде ще краще.

МАРТИНЮК М.П. – Міністрам так само.

ЯЦЕНЮК А.П. – Я прошу, щоб на наступний пленарний тиждень ми їх відправили в Парламент. Добре?

Ви хочете громадське обговорення?

Із залу – Так.

ЯЦЕНЮК А.П. – Нема проблем. Я чому кажу про Парламент? Тому що вони перед місцевим виборами будуть активно підтримувати процеси дерегуляції в земельних відносинах.

МАРТИНЮК М.П. – Ми, до речі, проводили консультації з комітетом.

Про результати підключення місцевих адміністрацій до Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців

ПЕТРЕНКО П.Д. – Щойно обговорювалося питання щодо спрощення життя людей і реальної дерегуляції. Реальна дерегуляція – це зменшення кількості довідок, різного роду документів, які вимагають чиновники у простої людини, і зменшення кількості візитів і спілкування наших громадян з чиновниками.

Точно наші громадяни не повинні витрачати свій час для того, щоб сидіти в коридорах в чергах і спілкуватися з державними службовцями.

Тому Мін’юст на початку року за дорученням Прем’єр-міністра запустив пілотний проект і ми стали пілотним міністерством щодо дебюрократизації і спрощення тих сервісів, які надаються Мін’юстом.

Одним з найбільш сенситивних питань було питання щодо наших підприємців, які кожен рік 1,5 млн. разів зверталися до органів реєстрації за довідками, виписками, витягами, різного роду документами, які вони отримали через черги, хабарі і через некомфортне і неправильне ставлення до них з боку державних службовців.

З 7 квітня поточного року ми запустили систему он-лайн-сервісів, коли на сайті Мін’юсту всю ці інформацію можна в режимі он-лайн отримати протягом декількох секунд без черг і бюрократії.

Протягом цього часу більше 1 млн. українців скористалися нашими сервісами.

Крім того, ми розуміємо, що держава як власник цієї інформації та інші державні органи не мають права вимагати у людини ці довідки, коли вона приходить до державного органу. Поясню простими словами. Це означає, що якщо підприємець звертається до райдержадміністрації, до органу місцевого самоврядування за отриманням, наприклад, торгового патенту, то він не повинен приносити підтвердження того, що він є підприємець, тому що Уряд України дав можливість безкоштовно підключитися всім місцевим органам державної влади, місцевого самоврядування до реєстрів Мін’юсту – реєстру бізнесу і реєстру нерухомості.

Для цього було виділено шість місяців перехідного строку, щоб усі органи підключилися до цих реєстрів, для того, щоб з 1 жовтня всі органи державної влади не мали права вимагати в наших громадян інформації і довідок з тих реєстрів, якими управляє Мін’юст, – з реєстру бізнесу і реєстру нерухомості.

Дуже хороша ініціатива, але хочу констатувати, що є, м’яко кажучи, саботаж з боку органів державної влади і місцевого самоврядування щодо цієї ініціативи. До 1 жовтня залишилося менше 10 днів.

Станом на сьогоднішній день є така сумна статистика: з центрів надання адмінпослуг (це в основному місцеві органи влади) всього 14% від загальної кількості скористалися своїм обов’язком і підключилися до наших реєстрів.

Що стосується наших райдержадміністрацій, то до реєстру нерухомості підключилися 6% райдержадміністрацій. Абсолютна цифра – це 33 райдержадміністрації по всій країні з 486. А до реєстру бізнесу – 8% РДА, це 45 РДА з 486.

Це означає, що фактично з 1 жовтня в більшості цих державних і місцевих органів знову ж таки будуть вимагати в українців певні довідки і витяги. Я б хотів би звернутись з пропозицією все ж таки, щоб до цього часу жоден із чиновників не мав можливостей робити такі вимоги щодо українців.

Я б хотів би навести ті області, які, на нашу думку, після п’яти доручень Уряду, які надсилались кожному голові ОДА, повністю провалили цей процес.

ЯЦЕНЮК А.П. – Коли було перше доручення?

ПЕТРЕНКО П.Д. – В квітні. Зразу, коли ми прийняли відповідну постанову, ми в самій постанові зобов’язали відповідні органи місцевої влади і органи державної влади підключитись. Після того була низка доручень, останнє доручення було 2 тижні тому, це було урядове доручення під персональну відповідальність керівників ОДА активізувати цей процес. На жаль, процес активізувався буквально на 1,5-2%.

Є низка областей, де взагалі жодна з РДА не підключились до реєстрів Мін’юсту. Якщо ми говоримо про реєстр бізнесу, це той, що є найбільш сенситивним, це реєстр по наших підприємцях, то в нас є такі області, де жодна з адміністрацій не підключилась, як Рівненська область, Хмельницька, Запорізька і Чернівецька області. Ці 4 області не забезпечили жодного підключення до реєстру бізнесу своїх підлеглих РДА. Є області, де ситуація трохи краще, але вона теж є критичною. Це Волинська, де одна РДА підключилась, Черкаська, Миколаївська, Херсонська, Закарпатська – 5, Тернопільська – 5, Сумська – 1. Тому це ті області, які фактично теж провалили ситуацію по підключенню.

Інша частина областей, я не можу сказати, що працюють відмінно, тому що загальна картина дуже погана, але вони показують динаміку протягом двох тижнів щодо збільшення підключень. Я б хотів, підсумовуючи, звернутись із пропозицію, Арсенію Петровичу, по-перше, дати останній шанс нашим керівникам ОДА виправити ситуацію. По-друге, звернутись до громадян України, що з 1 жовтня вам не потрібно подавати ці довідки до даних органів влади. Якщо у вас будуть вимагати такі довідки, це буде незаконна дія конкретного державного службовця. І  ми готові з 1 жовтня фактично ставити питання про звільнення тих керівників РДА, які після сьогоднішнього попередження Уряду і дисциплінарної відповідальності за провал підключення не вирішать ситуацію щодо даної ініціативи і фактично щодо цієї дерегулятивної ініціативи, яку може відчути кожен українець.

Тому є, звичайно, саботаж, Арсенію Петровичу. Система має супротив. Попередній доповідач розповідав, що коли 10 разів потрібно зайти в конкретний кабінет, то це дуже зручно для чиновника, тому що фактично людина від нього залежна. А, коли чиновник не має права вимагати відповідні документи від людини, тоді і немає предмету для корупційної складової по пришвидченню і прискоренню тієї чи іншої процедури. Але у нас немає іншого виходу, як ламати цю систему. І ті люди в державній службі і місцевому самоврядуванні, які не справляються, повинні, напевно, йти з цієї державної служби.

Крім того ми зробили інтерактивну карту, Арсенію Петровичу, з прізвищами керівників відповідних районних державних адміністрацій, з прізвищами відповідних керівників місцевих органів влади (вона є на сайті Мін`юсту, вона оновлюється щодня), щоб українські громадяни бачили кожного чиновника, який саботую фактично дебюрократизацію процесів на державній службі.

Стосовно органів місцевого самоврядування, ми не маємо права до них застосовувати якісь негативні стягнення, але перед місцевими виборами, я думаю, українцям буде цікаво, хто з мерів міст фактично саботують цю ініціативу, а таких мерів дуже багато.

ЯЦЕНЮК А.П. – У Вас немає статистики по містах?

ПЕТРЕНКО П.Д. – У мене є велика таблиця, з врахуванням того, що всього лише 14% ЦНАПів підключилися до наших реєстрів, то фактично абсолютна більшість органів місцевого самоврядування не підключилися до наших реєстрів. Вінниця, до речі підключилася. Підключилася…

ЯЦЕНЮК А.П. – Геннадію, Ви з Вінниці? Ви ж із Житомиру.

ПЕТРЕНКО П.Д. – І Житомирська область має хороші показники, місцеві органи влади.

ПЕТРЕНКО П.Д. – У м. Полтава ЦНАП підключився до Реєстру нерухомості, а до Реєстру бізнесу не підключився. Так що меру, напевно, не цікава доля підприємців і простота отримання ними відповідних дозволів.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дайте мені, будь ласка, список областей.

ПЕТРЕНКО П.Д. – Це список областей по реєстру бізнесу, а це (наступна сторінка) список областей по реєстру нерухомості, в яких найбільші показники. А це загальна картина в розрізі кожного району. Оприлюднимо сьогодні на сайті Кабінету Міністрів.

ЯЦЕНЮК А.П. – Павле Дмитровичу, Ви запропонували дати останній шанс. Міністр юстиції повинен бути справедливий, а Уряд повинен бути жорсткий. Останній шанс ми обов’язково дамо, але перед останнім шансом ми дамо догану і попередження.

Я пропоную чотирьом керівникам облдержадміністрацій, де нулі (найгірша ситуація по Єдиному державному реєстру – Рівненська, Хмельницька, Запорізька і Чернівецька області), винести догану відповідно до Законів України "Про Кабінет Міністрів" і "По місцеві державні адміністрації".

Керівникам Волинської, Черкаської, Миколаївської, Херсонської облдержадміністрацій винести попередження. Також там Суми, Волинь, Закарпаття… Вибачте, Волинь, Закарпаття підключилися.

Ще раз: за ситуацію з низьким рівнем підключення до Єдиного державного реєстру винести попередження керівникам Волинської, Черкаської, Миколаївської, Херсонської та Сумської областей.

Звернути увагу всіх керівників облдержадміністрацій на необхідність невідкладного підключення до Єдиних державних реєстрів.

Тепер просто пояснити, чому це питання є одним з ключових для виконання обласними державними і районними державними адміністраціями. Ми на всіх виїзних засіданнях Уряду поставили три ключових завдання.

Перше завдання – субсидії. Всі пам’ятають? Це стоїть на особливому контролі Уряду.

Друге завдання – дерегуляція, про що ми зараз кажемо. Не стояти в черзі, не заповнювати сто довідок, не носити хабара, а запровадити електронну систему, в якій комп’ютер просто не бере хабара і комп’ютер не може змінити чергу. І взяти ті повноваження, які ми віддали на місця.

Третім завданням були підготовка до опалювального сезону і розрахунки за енергоносії.

Це три завдання, по яких будуть оцінюватися керівники облдержадміністрацій. Я очікую, що, нарешті, буде внесений рейтинг оцінки регіонів, наступним кроком буде подання Президенту про звільнення з займаних посад керівників обласних і районних державних адміністрацій. Сидіти й пальцем в носі крутити – це добре, але тільки будете сидіти за межами адміністрацій. Країна вимагає й потребує змін. І ці зміни – це не тільки на рівні Києва. Кожен має свій кусок роботи. І Уряд вимагає, щоб місцеве керівництво виконувало свої повноваження і функції.

У нас у рамках дерегуляції, до речі, ще був проведений експеримент по портах. Міністр інфраструктури, розкажіть, як там зараз ситуація відбувається?

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – За Вашим дорученням 8 вересня запрацювала система дерегуляції в портах, яка повинна збільшити інвестиційну привабливість і конкурентоздатність наших портів. Уряд прийняв дві постанови, направлені на це, це 491 і 492 постанови, які на сьогодні, можна сказати, практично на 95% запрацювали в усіх портах. За останні два тижні, що працює дерегуляція, більше 500 суден вже було прийнято та відправлено за новою процедурою, в середньому займає 10-15 хвилин для того, щоб обробити одне судно. Історично займало від 3 годин і далі це могла бути доба і т.д.

Економія бізнесу від даної процедури дерегуляційної, яку ми запустили, розрахунково від 5 до 8 млрд. грн. на рік. Це те, що вимивалось з бізнесу, найгірше, це те, що робило неконкурентоздатними наші порти і вантажовідправники обходили наші порти через те, що занадто забюрократизована система була. Єдине, є одна суттєва проблема, це те, що на сьогодні по декількох випадках у Миколаївському порту, в Одеському порту Екоінспекція порушила постанову і екоінспектори самовільно спробували взяти проби ізольованого баласту, що абсолютно заборонено на сьогодні вже, це не гнучка процедура, це чітка заборона.

Другий момент – це те, що не перейшли на автоматично радіологічний контроль. Продовжують в ручному режимі намагатись перевіряти судна, з дозиметрами підходять до судна і намагаються щось перевірити.

Ці всі конкретні випадки задокументовані, ці всі конкретні випадки з прізвищами є в публічному доступі на веб-сайті Мінінфраструктури. На сьогодні всі порти, всі адміністрації проінформовані, більше того по всьому світу всі капітани проінформовані про нововведення.

І ті випадки, коли або екологи, або ще якийсь інспектор піднімається незаконно на судно, всі документуються. На сьогодні є проблема з одним судном в Миколаєві. Воно вже декілька днів не може вийти в море через аналіз ізольованого баласту, який був незаконно, на нашу думку взятий, тому що це заборонено, наклали штраф на судно і судно не може вийти. Тобто воно стоїть завантажене, це вже декілька днів.

Незважаючи на те, що багато разів ми зверталися до Екоінспекції, поки що по конкретному судну у нас є проблема, судно нікуди не йде. І на сьогодні декілька завдань, декілька доручень, які були поставлені Вами конкретно по Екоінспекції, не виконані. Тобто те, що можна було зробити на рівні Мінінфраструктури, на рівні адміністрації, велика подяка Санепідемстанції, велика подяка прикордонникам за те, що вони роблять. Все виконано. На сьогодні є одне питання – по Екоінспекції.

ЯЦЕНЮК А.П. – На минулому засіданні Кабінету Міністрів я звертався разом з Вами до виконуючого обов`язки Міністра екології. Я так зрозумів, що у Вас не все вийшло, тому я вирішив Вам допомогти.

Пункт 1 – керівнику Державної екологічної інспекції винести догану.

Пункт 2 – я даю Вам 24 години на звільнення керівника Екологічної інспекції в Одесі і Миколаєві.

Пункт 3 – за матеріалами Міністерства інфраструктури, Міністерства внутрішніх справ України розглянути питання про порушення кримінального провадження за зловживання посадовими особами Державної екологічної інспекції.

Немає заперечень? З ними по іншому не можна говорити. Вже і по доброму, і по поганому говорили. Вже і прикордонники почали виконувати, вже митники почали виконувати, поліція почала робити, ветеринари, фітосанітари. А ці тримаються останніми зубами, щоб стягнути 3 копійки.

Наостанок я хотів би привітати полтавчан з Днем міста Полтава. Це і є реальна причина, чому Уряд приїхав. Сьогодні ж день міста? Тому я щиро вітаю і дякую засобам масової інформації.