28.09.2015

Шановна українська громадо!

Вчорашня поїздка до Краматорська визначила тему сьогоднішнього нашого спілкування. Вчора я мав можливість зустрітися з людьми з Донецька і Луганська, які, тікаючи від російської агресії, запитують: як нам повернутися в наші домівки, як зупинити російські війська і як відновити територіальну цілісність країни. Люди хочуть миру і спокою. І люди хочуть покарання для тих, хто вчинив злочин проти українського народу. А це Росія.

І саме в ці дні в Нью-Йорку розпочалася ювілейна 70-та сесія Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Це – наймасштабніший форум людства, до якого належать сто дев’яносто три країни.

Глобальна міжнародна політика начебто не стосується кожної української родини. Далеко. Але насправді вона стосується кожного з нас, стосується прямо і жорстко.

Україна була засновником ООН. Тричі Україна обиралася членом Ради Безпеки. Це – єдиний орган, на який покладено відповідальність за глобальний мир і безпеку.

Наш народ і наша держава, які завжди дотримувалися своїх зобов’язань перед світом, заслуговують на його особливу увагу. І ми маємо що сказати світові.

Проти України вчинено злочин Росією, яка є постійним членом Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй і ядерною державою.

Україна також була ядерною державою. Але позбулася свого арсеналу під гарантії безпеки від всіх учасників Будапештського меморандуму, включно з Росією.

Об’єднані нації не мають морального права допустити, щоб війна Росії проти України стала черговою рутинною світовою проблемою. Світ не має морального права виявити страх перед масштабом російської агресії. Бо наслідки будуть катастрофічними для всієї планети.

Цього року Президент України представлятиме нашу державу на ювілейній сесії.

У минулому році я мав честь звернутися до Генеральної Асамблеї ООН.

У минулому році нам вдалося мобілізувати світову підтримку для схвалення історичної резолюції Асамблеї із засудженням російського загарбання Криму. Сто держав світу стали на захист України.

Анексія Криму і війна Кремля проти України на Донбасі – це історичний злочин проти людства, що не матиме терміну давності. Виправдання і прощення режиму Путіна немає і не буде. Покарання настане.

Україна повинна твердо і ясно сказати: одна з найбільших сучасних проблем миру і безпеки у світі – це агресивна і войовнича політика нинішнього Кремля.

Розпалюючи полум’я, Росія вдає з себе пожежника. Саме завтра таку роль буде виконувати Президент Володимир Путін на Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

Гібридна підступність, неправда та обман – це традиційні засоби російської зовнішньої політики. Без честі і совісті.

Тиждень тому разом з Прем’єр-міністром Польщі ми вшанували пам’ять про українські жертви Сталіна і десятки тисяч польських офіцерів, вбитих Кремлем у Биківні. Росія роками намагалася приховати цей злочин. Правда повернулася.

Разом з Гітлером Кремль намагався поділити світ, уклавши пакт Молотова-Ріббентропа. Путін нещодавно виправдовував цю ганебну змову.

Кремль знищував мільйони і переселяв сотні тисяч поневолених людей. І завжди уникав відповідальності.

Кремль знищував державність Балтійських країн і окуповував Східну Європу.

Кремль розгортав гібридні спецоперації проти Угорщини, Чехословаччини, Польщі, Афганістану та інших країн. І називав це інтернаціональним обов’язком і миротворчістю. Вам це нічого не нагадує?

Своє ремесло вони продовжують сьогодні.

Кремль зламав Статут ООН і погрожує світу ядерною зброєю.

Вони атакували Грузію. Вони загарбали Крим. Вони надсилають бойовиків і зброю на Донбас. Вони зосереджують в нашому регіоні війська і підривають безпеку не тільки в  сусідніх з Росією державах, а й в усьому світі. Росія відправила свої війська на підтримку сирійського диктатора, і сотні тисяч мігрантів з Сирії хлинули до Європи. Росія щоденно провокує і випробовує готовність держав-членів НАТО.

Цілячись в Україну, Росія знищила малазійський літак MH-17. І про це повинен бути створений міжнародний трибунал. Кремль намагається умити руки від крові невинних людей.

Але так не буде. Справедливість і правда переможуть. Вони завжди перемагають.

Україна  зупинила наступ Росії. Але загроза далі є.

Україна прагне миру.

Ми виконуємо всі взяті зобов’язання з мирного врегулювання.

Що вимагаємо від Росії і що необхідно для досягнення миру?

Перше. Цілковита зупинка вогню, постійна і безумовна, а не тимчасова перед Генеральною асамблеєю ООН. Друге. Російська Федерація повинна негайно вивести своїх найманців і бандитів з української території. Це – вимога Ради Безпеки ООН, яку не виконує Росія.

Пане Путін, забирайтеся геть з України, – саме ці слова світ повинен завтра сказати російському президенту.

Третє. Ми готові провести чесні і прозорі вибори на території Донецької і Луганської областей. Але для цього в Донецьку і Луганську має бути відновлена українська влада і наше законодавство.

Ніколи Уряд України не буде вести розмову з терористами і бандитами. Ми будемо говорити лише із законно обраною місцевою владою.

Четверте. Ми повинні відновити контроль над кордоном з Росією, що окупований Кремлем. Це означатиме припинення руху бандитів, диверсантів і постачання зброї з Росії. А отже, це означатиме мир в Україні, мир на Донбасі.

Звертаємося до всього світу: війна, розв’язана Росією, - це війна проти основ світової безпеки, нашого життя і нашого майбутнього.

Не лише співчуття і аж ніяк не розпач очікує Україна.

Нам потрібна солідарність людства.

Глобальна єдність навколо України сьогодні означає єдність навколо порятунку планети від війни і терору, розгорнутих безумцями.

Увесь світ потребує перемоги над агресією Путіна. Не зупинене і не покаране зло завжди повернеться знову.

Нам усім потрібна ясність принципів і послідовність дій.

Жодних сепаратних перемовин з Росією. У таких переговорах Росія завжди обманює.

Жодних переговорів про Україну без України. Лише наш народ повноважний вирішувати свою долю, власну внутрішню і зовнішню політику.

Ми цінуємо формат нинішнього врегулювання і внесок Німеччини та Франції. Але цей практичний інструмент повинен бути посилений широким міжнародним союзом на підтримку миру в нашому регіоні та незалежності України.

Про це йшлося під час моїх останніх зустрічей з Президентом Сполучених Штатів, керівництвом Канади, Великої Британії, Польщі і Словаччини. Про це йтиметься й далі.

Ми потребуємо великої міжнародної зустрічі для зупинки агресії Росії, захисту України і відновлення безпеки в регіоні.

У такому форматі ми бачимо участь держав Великої Сімки, Європейського Союзу, наших сусідів – від Варшави до Бухареста, наших північноєвропейських партнерів і балтійських друзів.

Новий великий формат солідарності повинен підтримати нинішній Мінський процес врегулювання.

Держави-члени НАТО можуть підтримати Україну, посилюючи як власну безпеку, так і безпеку України. Навіть мови не може бути про скасування санкцій проти Російської Федерації.

Санкції проти Росії не можуть бути скасовані до того часу, поки Росія не виконає мінські угоди цілком і повністю і не забереться геть з нашої території – з Донецька, з Луганська і з Криму.

Російська присутність та окупація Грузії та Придністров’я також не може залишитися поза увагою світу.

Україна застосувала власні санкції проти Росії. Тут не може бути жодних двозначностей. Дехто каже, що Україна буде економічно потерпати від введення санкцій. Я дам свою відповідь: свобода і гідність не мають ціни. Ми вже заплатили надто високу ціну – людські життя, загарбані території, втрачена економіка. Ціну понад півтора мільйона людей, які змушені були покинути власні домівки, втікаючи від війни. Далі втрачати не можна. Санкції – один із засобів зупинки російської агресії.

Україна повинна стати непостійним членом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Маю надію, що Генеральна Асамблея підтримає зусилля української дипломатії і Президента України у такому рішенні.

І насамкінець. Все залежить лише від нас. Від України. Ми закликаємо світ до солідарності і єдності. Але в першу чергу ми всередині країни повинні бути об’єднані і внутрішньо сильні. Об’єднані навколо боротьби за нашу незалежність, за реформи та зміни на шляху до майбутнього членства в Європейському Союзі та НАТО.

Нас ніхто не зрадить, якщо ми самі не зрадимо своїх цінностей, єдності і свободи.

Чим сильніші ми будемо як держава і нація, тим потужнішою буде підтримка світу.

Я вірю в нашу перемогу.

Сьогодні від нашої перемоги залежить доля і майбутнє світу – світу, чий голос завтра лунатиме з Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

І голос України повинен бути правдивим, сильним і впевненим.