01.10.2015

ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні члени Кабінету Міністрів, представники засобів масової інформації! Шановні присутні!

Сьогодні у нас буде декілька презентацій Міністра інформаційної політики, Міністра внутрішніх справ, Міністра юстиції, Віце-прем’єр-міністра Зубка Г.Г. Вони будуть презентувати вам ті зміни і ті реформи, які проводяться в їхніх міністерствах. І ще одна велика реформа у нас запускається по рибній галузі, яка була доволі корумпована, і зараз дуже суттєві зміни в рибній галузі, в першу чергу, з сумнозвісною рибною інспекцією будуть відбуватися. Голова рибного агентства презентує цю реформу і зміни, і Уряд сьогодні прийме низку рішень з цього питання.

Я хотів би проінформувати членів Кабінету Міністрів України, що в Китаї завершилося засідання комісії з торговельно-економічного співробітництва і українська делегація повертається з Китаю. Українська делегація повертається з Китаю з позитивними новинами. Китай прийняв рішення щодо надання доступу для 18 українських компаній, які виготовляють і постачають молочну продукцію. Ці компанії тепер отримали доступ і можливість продавати українську молочну продукцію до Китаю. Список компаній вже вивішений на офіційному сайті Уряду Китаю. Це дуже серйозний крок до того, щоб українські товари отримували нові ринки, і для того, щоб ми диверсифікували свої ринки постачання, оскільки абсолютно зрозуміло, що Росія закрила свій ринок, і ми не зупиняємося в тому, щоб нарощувати свої можливості по реалізації української продукції як в треті країни, як до Китаю, так і до Євросоюзу.

Нагадаю, що з 1 січня 2016 року повноцінна угода про всеохоплюючу зону вільної торгівлі набуде чинності, як би цього Росія не хотіла.

В кінці поточного року в нас відбудеться засідання міжурядової комісії між Україною та Китаєм. Воно відбудеться в Києві. Ми очікуємо високе представництво наших китайських партнерів і також очікуємо проведення бізнес-форуму з китайським та українським бізнесом. Вкотре хочу наголосити, що нові ринки для України вкрай важливі. І те, що китайська сторона прийняла рішення про відкриття для 18 українських молочних компаній свого ринку, є дуже важливим, тому що це є визнання наших зусиль в тому, щоб модернізувати українську індустрію, українську переробку та промисловість. Це ще один крок до того, щоб збільшувати як обсяги виробництва, так і збільшувати робочі місця, доходи української економіки.

З завтрашнього дня, шановні представники засобів масової інформації, люди, які нас зараз дивляться, з завтрашнього дня набуває чинності новий Закон України “Про ринок газу”.

Це одна з ключових реформ, яка проводиться в Україні, і ця реформа передбачає декілька елементів. Що вже було зроблено?

В першу чергу, було зроблено те, що олігархи, які контролювали український газовий ринок і які контролювали постачання газу в Україну, вони відійшли в минуле. І протягом останніх 18 місяців жодної олігархічної монополії на постачання і на розподілення  газу в Україні не існує.

Ми сьогодні придбаваємо природний газ виключно по прямим договорам, по прямим договорам, в першу чергу, з нашими європейськими партнерами. І останні перемовини в тристоронньому форматі між Україною, Європейським Союзом та північним сусідом також дали позитивні результати.

Ми очікуємо набуття чинності тристороннього протоколу і двосторонньої угоди щодо постачання природного газу між Україною і Російською Федерацією. І це дає ще одну дуже чітку перспективу для нас того, що Україна буде забезпечена природним газом.

Я окремо хотів би зупинитися на тому, що Урядом разом із НАК “Нафтогаз України” і разом із нашими західними партнерами вже сконцентровані кошти на те, щоб далі придбавати природний газ і накопичувати газ в наших підземних сховищах. 500 млн. дол. США вже зараз знаходяться на банківському рахунку НАК “Нафтогаз України”, і ми готові до того, щоб придбавати цей газ.

Буквально зараз відбувається засідання Ради директорів Європейського банкуреконструкції і розвитку. І 5 хвилин тому розпочався розгляд українського питання.

Ми очікуємо, що Рада директорів Європейського банку реконструкції і розвитку підтримає рішення щодо надання додатково Україні 300 млн. дол. США на те, щоб закупити газ для потреб української економіки на західному кордоні. В тому випадку якщо таке рішення буде позитивно ухвалене, то відповідно “Нафтогаз України” за процедурами Європейського банку реконструкції і розвиткуі проведе відповідний тендер з тією метою, щоб на 300 млн. дол. США придбати газ для українсько економіки саме на західному кордоні.

Прийняття такого позитивного рішення дасть можливість до кінця поточного року розблокувати й отримати ще 500 млн. дол. США від Світового банку.

Таким чином загальний пакет фінансових коштів, який необхідний для того, щоб пройти зиму, складає близько 1,3 млрд. дол. США, з яких 500 млн. – вже на рахунках Нафтогазу, 300 млн., сподіваюся, на позитивне рішення ЄБРР, і 500 млн. дол. до кінця поточного року Світовий банк також надасть для НАК „Нафтогазу” під державні гарантії для відповідно закупівлі газу і проходження опалювального сезону.

Так, як з 1 числа набуває чинності Закону України "Про ринок газу", то це кардинально змінює всю систему координат і взагалі ринок газу, як такий. НАК „Нафтогаз України” втрачає свою монополію як по постачанню, так і по продажу природного газу. Ми фактично будуємо повністю європейську демонополізовану систему ринку природного газу, де постачальник сам визначає, кому продавати, і де покупець сам визначає, в кого купувати.

В рамках прийняття цього закону Уряд отримав відповідні повноваження щодо того, як допомогти тим сім`ям, які потребують допомоги у зв`язку з тим, що ціни і тарифи на енергетичні ресурси стали європейськими і відповідають ринковій кон`юнктурі, Уряд має можливість приймати спеціальні рішення щодо того, щоб продавати газ для населення за ціною, яка визначена Урядом, але в тому випадку, якщо Уряд знаходить ресурси на компенсацію такої заниженої ціни саме з державного бюджету України.

Нагадаю всім, що тоді, коли приймалося рішення про реформування нафтогазового сектору, ми пообіцяли країні, що кожен громадянин країни, кожне домогосподарство, яке використовує 200 кубометрів газу, отримає ціну нижчу, ніж ринкова ціна. Сьогоднішня ринкова ціна на природний газ складає 7 тис. 188 грн.

Сьогодні Кабінет Міністрів України, відповідно до повноважень наданих законом, приймає  рішення щодо надання для всіх громадян країни соціальної норми в обсязі 200 кубометрів газу за ціною 3 тис. 600 грн., що вдвічі дешевше, ніж ринкова ціна природного газу. Уряд компенсовує різницю в ціні за рахунок коштів державного бюджету.

Окремо хотів ще раз звернути увагу всіх керівників місцевих державних адміністрацій і всіх енергопостачальних компаній на те, що ми знайшли 5,6 млрд. на компенсацію цін і тарифів попередніх періодів. Нагадаю, що у нас було два варіанти. Або у зв`язку з ростом курсу долара перекласти це не кишені громадян, або знайти кошти в бюджеті і компенсувати це за рахунок коштів державного бюджету.

5,6 млрд. Уряд виділив, і, таким чином, різниця в ціні буде компенсована за ті періоди, які передують початку опалювального сезону.Зараз проводяться взаємні розрахунки, і енергопостачальні компанії, органи місцевої влади повинні невідкладно завершити цю процедуру, щоб ми заплатили енергопостачальним компаніям, а вони, відповідно, розрахувалися з НАК "Нафтогаз України".

В рамках загальної нашої підготовки до опалювального сезону я хотів би дати доручення Зубку Г.Г. підготувати проект розпорядження Кабінету Міністрів України про початок опалювального сезону. Поясню, з чим це пов'язано.

У зв'язку із зміною як платіжок, так і ціною на енергетичні ресурси, ми повинні змінити якість постачання послуг по енергозабезпеченню для громадян. Люди будуть платити тільки тоді, коли будуть отримувати послугу. Якщо послуги нема, за неї ніхто платити не буде.

Таким чином, опалювальний сезон повинен розпочатися відповідно до чинного закону. Вже зараз треба провести всі технічні пуски. Я прошу, щоб на наступне засідання Кабінету Міністрів відповідна постанова була внесена. Органи місцевого самоврядування самостійно приймають рішення про початок опалювального сезону відповідно до чинного законодавства.

Всі технічні речі щодо підготовки ТКЕ проводилися Урядом протягом трьох-чотирьох місяців, і це юридичний акт, який дає можливість вчасно і в повному обсязі не просто бути готовими, а запустити опалювальний сезон в Україні.

Тому гроші на газ ми накопичуємо, соціальну ціну ми сьогодні встановлюємо – це 50% від ринкової вартості газу. Ринкова вартість – 7 тис. 188 грн., на обсяг газу, який споживає домогосподарство, до 200 куб. метрів газу Кабінет Міністрів приймає сьогодні рішення щодо встановлення ціни вдвічі меншої. Це 3 тис. 600 грн.

Я не можу не оминути рішення, яке щойно було прийнято Російською Федерацією, - рішення про дозвіл Володимиру Путіну направляти російські війська в будь-які країни світу. Він, щоправда, свої війська відправив в Україну без відповідного рішення, вони вже давно знаходяться як в Криму, так і в Донецьку та Луганську. Але вважаю, що після Генеральної асамблеї ООН, після 70-ї сесії прийняття такого рішення Російською Федерацією це є ще один крок до дестабілізації глобальної ситуації, до напруження в світі, до продовження військових конфліктів. І Росія за це несе персональну відповідальність.

Рішення щодо направлення військ і надання дозволу російському президенту направляти війська в будь-які країни світу – це крок до знищення глобальної світової системи безпеки. Воно є неприйнятним і реакція міжнародного світового співтовариства повинна бути невідкладна з цього питання.

Я прошу Міністра інформаційної політики Юрія Стеця розповісти як ми будемо боротися на ще одному ключовому фронті – це фронт інформаційної війни, який в тому числі розв’язаний росіянами.

СТЕЦЬ Ю.Я. – Шановний пане Прем’єр-міністре! Шановні члени Уряду, громадськість, журналісти!

Менше ніж за добу, завтра о 12 годині дня 1 жовтня, ми запустимо мультимедійну платформу іномовлення України. Я хочу подякувати за це журналістам УТЛ", “Укрінформ”, БТБ, членам Уряду.

Як би вони нам не вставляли палки в колеса: п’ята колона, адепти Кремля, друзі Путіна, так звані наші союзники, - реформи тримають. І свідченням того є реформи поліції Міністра Авакова, реформи Міністерства оборони Полторака, реформи в Міністерстві юстиції Петренка та робота інших членів Кабінету Міністрів.

Я так само хочу подякувати за підтримку всім членам Кабінету Міністрів, оскільки журналісти медіа-ресурсів, які запускають завтра о 12 годині медіа-платформу, вони відчували цю підтримку, і вони знали, що члени Уряду вірять в те, що вони можуть це зробити.

Вони говорили мені про те, що ми можемо це зробити, ми мега круті, ми професіонали, але час за 25 років вперше державним органом влади, в тому числі й Кабміну повернутися обличчям до журналістам, зробити так, щоб їх робота оцінювалась і цінувалась.

Переконаний, що коли ми запустимо цю мультимедійну платформу іномовлення в Україні її будуть бачити на всіх континентах, в сотнях країн світу сотні, мільйони людей.

На завершення залишилося три кроки. Уряд свою справу зробив. Отже, три кроки: два голосування в Верховній Раді, підпис Президента України під проектом закону про систему іномовлення України.

Давайте зробимо цей крок разом, крок нової України в майбутнє. Прошу відео.

Телевізійний сюжет

СТЕЦЬ Ю.Я. – Я хочу ще раз наголосити, що як би це не було складно, скільки не було критики, цей Уряд завершить реформи, потрібні країні, тому що так цього хоче народ, тому що так цього хоче громадськість. Це ми обов`язково завершимо і ми доведемо, що прийшли для того, щоб зробити новий крок нової України в майбутнє.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дорогі друзі! Хочу нагадати, ми на минулому засіданні Уряду фактично ліквідували пострадянську міліцію і переходимо повністю і юридично, і фактично, а тепер і зовні до всецілої заміни на нову українську національну поліцію. Нещодавно, коли разом з Міністром внутрішніх справ ми розпочинали набір в окремих містах (це були Краматорськ, Слов'янськ і випустили нову українську поліцію в Харкові), велася бесіда про те, що це тільки перший крок, патрульна поліція, а далі ми дійдемо до дільничного інспектора. Як ми його називаємо – українського шерифа. І ця реформа потребує значних змін у системі, значних коштів, нового тренування, тому що це нове відношення до громадян країни, це взагалі нова якість української поліцейської служби, нове відчуття громадян щодо того, що вони захищені перед законом. І одними з елементів реформи є тренування, навчання, в тому числі  нова поліцейська форма не тільки для патрульних поліцейських, а для дільничних інспекторів, для патрульних і для всієї нової української поліції.

Арсене Борисовичу, Вам слово.

АВАКОВ А.Б. – Прошу запросити поліцейських до зали. Шановні члени Уряду, прошу розглянути проект акта, підготовленого на виконання статті 20 Закону "Про Національну поліцію".

Сьогодні ми затверджуємо однострій поліцейських. Хто не так добре розуміє українську мову, як я, однострій – це форма поліцейських.

Метою проекту постанови є нормативне врегулювання питання забезпечення поліцейських одностроєм та покращення естетичного та експлуатаційно-споживчого характеру.

Додатково інформую, що символіка національної поліції та однострій поліцейських погоджено Комісією з державних нагород та геральдики. Тобто нам треба сьогодні затвердити цей однострій.

Ви бачите, що в нас представлено тут декілька можливостей – костюм щоденний для дівчат-поліцейських та чоловіків-поліцейських. Ми бачимо зимові варіанти, в тому числі варіант майбутнього дільничного поліцейського. Це варіант, в якому поліцейський працюватиме в польових умовах в селах, невеликих містах і хуторах.

Є й літній варіант – робоча форма дільничного поліцейського. Вона дуже схожа на форму патрульного поліцейського, але все-таки трохи інша.

Да, шутки мы этим знаем "элегантно превращаются в шорты".

Вот это у нас будет форма участкового полицейского, которых у нас в стране сейчас 10 тыс. человек, и вероятнее всего примерно в таких же цифрах и будет. И у нас так называемая повседневная форма полицейского – та форма, в которой они работают в офисах, в которой они находятся в постоянной жизни. Вы видите, что здесь полностью изменена и цветовая гамма и функционал немножко. Думаю, что это будет полностью уход от постсоветской милицейской традиции, отчасти намеренно для того, чтобы символом показать эту ситуацию.

Будет такая форма зимняя и еще форма в летнем варианте, покажите. А вы уж снимайте плащ тогда, раз пошел такой смех.

Вот так будет выглядеть обычный украинский полицейский. Еще один вариант – такой рабочий свитер.

Я хочу отметить одну важную деталь. Как было сказано 7 ноября в красный день календаря у нас прекращается советская милиция и у нас появляется полиция. Это де-юре этап. Де-факто будет переходный процесс. И здесь очень важно, чтобы каждый из нас понимал, что когда он на улице встретит после 7 ноября полицейского в милицейской форме, это тоже один индикатор будет, вам будет всем понятно, что этот милиционер еще не перешел в полицейский де-факто, он не прошел тестирование, его структура организационная еще не провела реформу.

То есть у нас, когда вы будете видеть уже нового полицейского в новой форме, это будет означать, что он уже работает в реформированной структуре и подразделении, и лично прошел контроль. Поэтому мы так уделяем этому внимание. Это визуальное подтверждение хода реформ. Вы всякий раз, когда будете сталкиваться, будете понимать, какого уровня этот полицейский.

Закон позволяет нам до конца 2016 года делать переходный этап. Мы полагаем, что справимся за 6 месяцев и у нас будет полностью обновленная полиция.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ЯЦЕНЮК А.П. – Скільки, Арсене Борисовичу, це буде коштувати?

АВАКОВ А.Б. – Я на Ваш вопрос ответил в перерыве. Наша форма будет стоить в 4 раза дешевле, чем форма европейских полицейских. А на будущий год нам все это вместе – переодеть все 150 тыс. человек будет стоить 890-900 млн., может меньше, это определят тендеры.

ЯЦЕНЮК А.П. – А у нас же будет 124 тыс.

АВАКОВ А.Б. – У нас пока 150 тысяч, которая у нас на начало года должна была быть, а численность полицейских сил определяется постановлением Верховной Рады, законом.

ЯЦЕНЮК А.П. – О’кей. Форма приймається?

Із залу – Да.

АВАКОВ А.Б. – Дякую за підтримку.

ЯЦЕНЮК А.П. – О’кей. Тепер переходимо...

АВАКОВ А.Б. – По 55/2, для протокола.

ЯЦЕНЮК А.П. – Да, вноситься. Я думаю, що зразу нема заперечень по цій постанові? Бачите, як завжди – одноголосно.

Голова Держрибагентства, пан Ковалів. Будь ласка.

У вас форма теж нова буде, так?

КОВАЛІВ Я.Б. –  Шановний Арсенію Петровичу! Шановні члени Уряду!

Я сподіваюся, що найближчим часом ми теж приведемо до вас таких красивих людей в новій формі, і вона теж одноголосно буде прийнята. Це один із напрямків наших реформ, але ми вже так, з середини почали.

Я, якщо дозволите, пару просто інформацій дам, що таке рибна галузь і що таке Рибне агентство сьогодні. Якщо можна, наступний слайд.

Тобто зараз це приблизно в нашій сфері працює 30 тисяч людей, 6 тисяч працівників Агентства, з них 4 тис. 300 – це державні підприємства. В нас 32 державних підприємства, з них умовно прибутковими є тільки 7, 25 – збиткових. Зареєстровано в судновій книзі суден, які займаються саме рибальством (це є окремо ще реєстр інфраструктури), то більше 5,5 тисяч суден. Плюс 550, приблизно 550 суб’єктів господарювання, які займаються промисловим уловом. Це ті люди фактично, які забезпечують наше населення рибною продукцією.

Отже, наступний слайд. Хочу, щоб всі звернули увагу, що рибна галузь дуже багато втратила після анексії Криму. Близько 60%, більше 60% виловів - вони приходились на Крим. І зараз загальний об’єм, який минулого року ми зафіксували, - це 91 тис. тонн.

Наступне. За офіційною статистикою середнє споживання рибної продукції в світі, в Європі – це приблизно 20 кг. За офіційною статистикою в Україні – це близько 11 кг. Але варто зауважити наступне, що, на жаль, в рибній галузі  України більшість виловів знаходяться в тіні. За нашими оцінками і це підтверджено документами, наприклад, щоб було зрозуміло, що кількість виданих квот на вилов судака (… риба в Україні) в 5 разів менша за кількість риби, яка була вивезена на експорт офіційно по документу.

Тому офіційно у нас невеликий об`єм споживання риби на душу населення, але я думаю, що реальні цифри трошки відрізняються.

Наступне – за офіційною статистикою рівень виловів в Україні в декілька разів нижчий, ніж у наших сусідніх країнах. Якщо в Україні це 30 кг з га, у Польщі 60, в Угорщині взагалі 152. Про що це говорить? Про те, що в рибній галузі України, яка володіє однією з найбільших площ водних поверхонь в Європі, за виключенням Росії, є дуже великий потенціал.

Що заважає цей потенціал розвивати і показати? Проблеми, як і в інших галузях, це непрацюючі органи рибоохорони, на жаль, тотальна корупція, наші рибінспектори дуже часто є самі частиною браконьєрства. Наступне – відсутність достовірної і надійної інформації щодо кількості виловів – те, що я вже сказав. Офіційно по статистиці у нас показується набагато менше, ніж реально ми знаємо виловлюється. Це зношення основних матеріальних фондів, в першу чергу нашої Рибінспекції. На жаль, тут немає фотографії, але це жах – цими суднами неможливо проводити належні рибоохоронні заходи. І непрозорість і зарегульованість нашої галузі, низька інвестиційна привабливість.

Що пропонуємо? Коротко переходжу до напрямків реформування.

В першу чергу це реформа рибоохорони. Нас надихнув досвід МВС – ми хочемо повністю ліквідувати існуючі органи Рибінспекції, створити рибний патруль, набрати туди по-новому людей (відкриті, прозорі конкурси) – нових людей, які готові чесно працювати. Ми вже опрацювали і з нашими навчальними закладами, і з залученням закордонних спеціалістів питання навчання їх.

Ми знайшли можливість за рахунок внутрішніх ресурсів і за рахунок внутрішньої оптимізації запропонувати новим працівникам більшу заробітну плату (зараз це 1,5 тис. грн.). Ми очікуємо, що ця оптимізація нам дасть можливість запропонувати 4-6 тис. грн. заробітної плати новим працівникам.

Зрозуміло, нам потрібно оновити матеріально-технічні засоби, закупити сучасні засоби, які дозволять проводити контроль водних поверхонь. Зараз ми використовуємо тільки човни, але вже і у нас в Україні є певний досвід, дякуючи громадським активістам, коли можна застосовувати дрони, можна застосовувати прибори нічного бачення, які зроблять роботу нового рибного патруля значно ефективнішою.

Наступне – як ми бачимо рибний патруль. Це персонал, який не заплямований корупцією. Я думаю, що жоден з працівників, які зараз в органах рибоохорони, які були десь помічені в корупції, не повинен потрапити в новий орган. Ми хочемо використати досвід МВС у навчанні. Це проведення не тільки навчання, а й атестації подальшої цих працівників, також максимальне залучення нових електронних систем для контролю роботи наших органів рибінспекції. Ідеться про встановлення на всіх човнах GPS-маячків, електронне звітування і т.д. І тут у нас хороші напрацювання з нашими міжнародними партнерами, нам готові допомагати і Норвегія, і Естонія.

Важливо сказати, що відповідні проекти нормативних документів уже готові і зараз знаходяться в Кабінеті Міністрів. Тому, якщо буде воля Уряду, то вже сьогодні ми зможемо запустити необхідні реформи, ліквідувати сьогодні ж існуючі органи рибінспекції і створити новий рибний патруль.

Наступне стосується нових правил рибальства. Про що ідеться? Зараз багатьом, хто має відношення до рибної галузі, зрозуміло, що розподіл квот між промисловиками був однією з корупційних складових. Дуже багато було скарг на несправедливість при розподілі цих квот. Дуже багато було скарг на те, що не враховувалася традиційність користувачів, тобто дуже часто люди при розподілі квот купували документ, який давав їм можливість робити легальним браконьєрський вилов.

Крім того, корупції сприяло те, що для того, щоб почати промисловий вилов, звичайному користувачеві треба було п’ять разів звернутися до органів рибохорони. Ми проводимо тут тотальну дерегуляцію: з п’яти звернень ми залишаємо тільки одне, тобто в нас буде тільки один дозвільний документ замість ліцензії, дозволу, квоти, реєстрації промислового журналу, реєстрації талону рибака і т. д. Буде один дозвільний документ.

Цей дозвільний документ буде видаватися не на один рік, як зараз, а на п’ять років. Це дасть можливість прогнозувати людям свою роботу і не бігати кожного року до агентства за отриманням квот.

Важливі напрямки це також впровадження сертифікату походження. Тут ми ідемо європейським досвідом, враховуємо європейський досвід. Вся продукція, яка потрапляє на ринок, супроводжується відповідним документом. Ми хочемо таку систему впровадити також в Україні.

У нас є ілюстрація, як у майбутньому повинна виглядати робота на наших водоймах.

Важлива складова – це зонування наших водойм. Зонування встановлюватиме виключні місця, де може здійснюватися промисловий лов.

Ми хочемо впровадити біржі замість пункту прийому рибопродукції. Зараз пунктом прийому рибопродукції можу бути будь-який гараж, який знаходиться на березі річки. Неможливо проконтролювати ні з точки зору безпеки продукції, ні з точки зору обсягів вилову.

Впровадження електронного моніторингу вилову, впровадження системи електронної реєстрації обсягів вилову і т.д., не буду зараз на цьому зупинятися, але напрямків і хороших ініціатив дуже багато.

Наступне, на цьому хотів би зупинитися, - аквакультура. Що це таке? Це коли підприємець бере в оренду водойму, зарибив її, восени виловив. Тут дуже часто виникає проблема з доступом простих громадян до цих водойм, і ми виступаємо з ініціативою гарантії вільного доступу рибакам-любителям до таких водойм.

Ми хочемо у типові договори, які в нас зараз не укладаються і не діють, внести необхідні зміни для того, щоб вони укладалися не на рік, не на два, а теж був тривалий термін прогнозування діяльності підприємця на цій водоймі.

Ми будемо також опрацьовувати спрощення отримання ставків в оренду, впровадження принципу єдиного вікна. Зараз потрібно оббігати багато органів, дуже часто наші користувачі, які фактично використовують водойму, не доходять до фіналу. Їм легше домовитися з органом, що перевіряє, дати хабар і незаконно використовувати наші водойми.

Коротко це все. Це першочергові кроки, які ми хочемо запровадити для того, щоб розпочати процедуру реформування нашої галузі. Ми вже рішуче налаштовані на те, щоб провести дерегуляцію і побороти корупцію, дати можливість розвиватися нашій галузі, показати, що вона може свій потенціал розвинути належним чином, відповідно до тих показників, про які я казав на початку нашої презентації.

ЯЦЕНЮК А.П. – Яремо Богдановичу (Ковалів, - Ред.), пару питань. Перше питання – скільки у вас загалом в службі зараз є  рибних інспекторів?

КОВАЛІВ Я.Б. – Зараз загалом штат юридично – 1 тис. 700, фактично 1 тис. 500, з них реальних інспекторів – близько 800 людей.

ЯЦЕНЮК А.П. – Що Ви хочете зробити? Ви залишаєте рибну інспекцію чи ми її ліквідовуємо?

КОВАЛІВ Я.Б.  – Ми ліквідовуємо рибну інспекцію. Ми створюємо новий рибний патруль. Ми набираємо нових людей, проводимо їх навчання, атестацію і тільки після того вони приступають до роботи.

ЯЦЕНЮК А.П. – Ви мені минулий раз сказали, що рибний інспектор заробляє 1 тис. 700 гривень?

КОВАЛІВ Я.Б. – 1,5 тисячі гривень.

ЯЦЕНЮК А.П. – 1,5, так? Але ще не бачив я ні одного бідного рибного інспектора. То вони в принципі доволі підготовлені і багаті люди. Тобто це означає, що ви повністю ліквідовуєте оцю побудовану систему, де рибні інспектори самі покривали зловживання і вони безпосередньо були ватажками незаконної рибної ловлі.

КОВАЛІВ Я.Б. – Абсолютно.

ЯЦЕНЮК А.П. – Коли Ви це збираєтесь зробити?

КОВАЛІВ Я.Б. – Якщо буде прийнята постанова, то до кінця року ми зробимо повний перезапуск. На жаль, у нас, чи на щастя, у нас не так багато працівників, як у наших колег – у нас всього-на-всього 800 людей треба набрати на всю Україну.

ЯЦЕНЮК А.П. – Прийнято.

Тепер друге. По доступу до водойм. Ви мені говорили минулий раз, що Ви хочете зробити взагалі електронну карту всіх водойм і доступу до цих водойм? Як це буде відбуватися?

КОВАЛІВ Я.Б. – Абсолютно вірно. Зараз ми працюємо над електронним реєстром всіх водойм, які придатні для рибогосподарської діяльності. Необхідна інформація вже зібрана, проект відповідного нормативного документу, який може бути прийнятий Кабінетом Міністром, він готовий.

Що ми отримаємо в результаті? Це буде карта, на якій всі водойма, які є в Україні, щодо всіх водойм, які в Україні, буде розміщена інформація: перше – площа, технічна інформація, скажімо так; наступне – інформація щодо того, чи може вона використовуватися для рекреаційних цілей. Що таке рекреаційні цілі? Це – чи може звичайний любитель приїхати на цю водойму та здійснювати там вилов риби: вся необхідна інформація для того, куди треба звертатися для цього і так далі і так далі. Ми цей реєстр можемо наповнювати, робити його максимально зрозумілим і потрібним для простих любителів риболовлі.

ЯЦЕНЮК А.П. – А що робити якщо рибалка прийшов до озера,  а його не пускають?

КОВАЛІВ Я.Б. – Ми передбачили. Вже зараз є відповідна норма, але її потрібно зробити діючою. Це можливість розірвання договору оренди водойми в випадку, якщо орендар забороняє доступ до водойми звичайним любителям, звичайним людям.

ЯЦЕНЮК А.П. – Нагадаю, що ми коли з Вами зустрічалися, то ми домовилися, що буде постанова Кабінету Міністрів "Про типовий договір оренди водоймища" і в цьому типовому договорі обов`язок користувача водоймища – забезпечити безперешкодний доступ для простих громадян.

КОВАЛІВ Я.Б. – Відповідна постанова зараз знаходиться на фінальній стадії. Я думаю, що на наступне засідання Уряду вона буде винесена.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дуже добре, щоб ця фінальна стадія наблизилася якомога швидше.

Тепер третє: ви сказали про те, що потрібно було 5 ліцензій, 5 дозволів.

КОВАЛІВ Я.Б. – 5 контактів з нашою службою. 5 разів потрібно було до нас прийти для того, щоб вийти на водойму і ловити рибу.

ЯЦЕНЮК А.П. – На цьому засіданні Уряду, яке ми рішення приймаємо з цього приводу? Ви внесли проект рішення?

КОВАЛІВ Я.Б. – Так, у нас відповідний проект рішення є, замість п`яти у нас буде один документ.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто після сьогоднішнього рішення ми можемо вже сказати, що замість п`яти контактів у нас буде тільки один і точно менше хабарів будуть носити.

КОВАЛІВ Я.Б. – Абсолютно. 100%.

ЯЦЕНЮК А.П. – Це теж позитивна новина.

ЗУБКО Г.Г. – Хотів би додати, що ми чітко зараз відстежили, які функції ми повинні розділити між рибним контролем і органами місцевого самоврядування, тому що саме ці запитання, які задавав Прем’єр-міністр, виникають на межі відповідальності місцевих органів самоврядування. І сьогодні ми проходимо по кожному міністерству і задаємо одне і те ж питання: які функції ви можете передати на органи місцевого самоврядування? Чому? Тому що ця місцева громада живе на своїй території, вона користується водоймами і ваше головне питання – встановити контроль і правила, за якими повинні поводитися рибалки і люди, які користуються цими водоймищами.

Тому у мене прохання, коли будете давати постанову, у нас є асоціації і обласних рад, і сільських рад і потрібно погодити. Чому? Тому що саме конфліктне питання у розмежуванні функцій між контролем і використанням цих водойм.

КОВАЛІВ Я.Б. – Перед тим, як подати відповідний проект, ми опрацюємо також з міністерствами.

ЯЦЕНЮК А.П. – Колеги-риболови, ще є питання?

КУРИКІН С.І. – У нас готові зараз 4 постанови по процедурі 552 про формування органів правоохоронної діяльності – те, що було озвучено, і сьогодні готові 7 постанов. Прошу підтримати.

ЯЦЕНЮК А.П. – Добре, ми їх тоді сьогодні за невідкладною процедурою давайте проголосуємо.

АБРОМАВИЧУС А. – Вопрос. У нас есть государственное предприятие, которое занимается выловом рыбы?

КОВАЛІВ Я.Б. – Так, ми ініціювали, у нас є ініціатива в тому числі до Мінекономрозвитку, і звернулися щодо приватизації. Ми цього не озвучували зараз.

АБРОМАВИЧУС А. – Это важно. Потому что мы сейчас посмотрели, что в Америке, вы сказали по Литовскому сценарию, там, конечно, государство не занимается выловом рыбы, только охраной конкретных видов рыбы и контроля.

КОВАЛІВ Я.Б. – Агентство ініціювало.

АБРОМАВИЧУС А. – Надеемся, двигаемся тем путем, чтобы государство не ловило рыбу само.

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – У мене одне питання. В пресі з'явилася інформація, що будь-яке любительське рибальство може бути платним. Ви не могли би прояснити позицію, що це взагалі таке було?

КОВАЛІВ Я.Б. – Прояснюю ситуацію. Агентство відгукнулося на ініціативу, яка виходила від відповідних асоціацій, громадських активістів, які займаються любительським рибацтвом. Про що йшлося? Про те, що практично в усіх європейських країнах для того, щоб вийти на воду, любитель повинен отримати певні документи і заплатити за цей лов. Ми розпочали відповідне громадське обговорення. Ми озвучили про те, що така ініціатива існує, хочемо почути думку наших громадян, любителів стосовно того, чи актуально це зараз, як це повинно відбуватися  і т. д.

Але моя особиста позиція і позиція наших колег полягає в тому, що запроваджувати плату за любительське рибальство можна лише тоді, коли ми наведемо лад над наших водоймах, коли там не буде браконьєрів. Коли ми забезпечимо лад на водоймах, тоді пройде широке публічне обговорення цієї ініціативи. Якщо вона буде підтримана, ми вийдемо з відповідними проектами нормативних документів. Зараз говорити, що цього чи наступного року буде запроваджено плату за любительський лов, не можна.

ЯЦЕНЮК А.П. – Айварасе, до Вашого відома, в нас ще, виявляється, є державне підприємство, яке малька виводить. Причому фінансується це все з державного бюджету. А потім вони його випускають. Куди вони його випускають – тяжко дізнатися. Кому його вони випускають – теж. І випускають вони його безкоштовно. Ми з керівником Держрибагентства про це поговорили. Стільки грошей вже на малька списали, що в нас вони повинні були перерости в дуже велику  рибу.

Тому в рамках приватизації як цих державних підприємств, які ловлять рибу, так і в тому числі зміни організаційно-правової форми державних компаній, які займаються риборозведенням, я думаю, що державі є куди витрачати гроші, крім як на риборозведення, бо задурно рибу ніде не купиш, так само і малька теж задурно навряд чи де візьмеш. Тому держпрограма повинна бути, але це підприємство, як й інші підприємства, повинно бути комерціалізовано.

Я Вам дякую за доповідь. Ми сьогодні приймемо перший пакет ваших змін. Я Вас прошу, щоб ми реально розпочали невідкладно ліквідацію рибної інспекції, набір нових патрульних, їхнє оснащення, навчання, скорочення об'єктивно їхньої чисельності, підняття зарплати і будівництво системи моніторингу над нашими водоймищами, яка би уникала безпосереднього прямого контакту, і відповідно давала менше можливості для корупційної складової. Дякую.

КОВАЛІВ Я.Б. – Дякую.

ЯЦЕНЮК А.П. – Геннадію Григоровичу, Ви по реєстрам. І далі – Павло Дмитрович.

ЗУБКО Г.Г. – Шановний Прем’єр-міністре! Шановні члени Уряду!

До тих реформ, озвучених Міністром інформаційної політики, я б додав би ще одну ключову реформу децентралізації, в рамках якої сьогодні повинні з'явитися і українські шерифи в об’єднаних територіальних громадах, які по-новому забезпечать громадські безпеки, і Міністерство юстиції, яке сьогодні відкриває практично всі реєстри.

Я хотів би проголосити про те, що на Національній раді реформи за дорученням Президента, за дорученням Прем’єр-міністра, який на минулому тижні на засіданні Уряду дав доручення по реформуванню земельних відносин, і в тому числі по децентралізації: передачі цих повноважень об’єднаним територіальним громадам. І для того, щоб змінити від 7-ми суб’єктів господарювання і розпорядження землею до 2-х – це органи місцевого самоврядування та Кабінету Міністрів, те, що стосується лісового, водного господарства та морського шельфу.

І в зв'язку з цим створена робоча група, яка працює над підготовкою законопроекту, яка повинна відповісти на два питання: хто і як буде розпоряджатися землею.

Хто? Це два тих речення, які я вже сказав, - це органи місцевого самоврядування та Кабінет Міністрів. А як? Це система прозора, яка повинна бути запроваджена через аукціони, через земельні торги. І чітко буде зрозуміло, яким чином буде розпорядження землею відбуватися.

Зараз в рамках цієї роботи робочої групи ми, крім того, що на минулому тижні оголосили новий конкурс Держгеокадастру. Було звільнено 12 керівників обласних управлінь і 45 – районних. І зараз за новим підходом, додавши в конкурсну комісію ейчарів, хедхантерів ми стараємося набрати тих людей, які будуть відповідально ставитися до своєї роботи.

Друге питання, що для того, щоб забезпечити цей процес, нам потрібно приймати рішення, які забезпечать прозору діяльність цих органів влади. Тому сьогодні на Кабінет Міністрів виноситься рішення про те, щоб відкрити повністю реєстр земельних ділянок, і за кадастровими номерами ми можемо подивитися тих чи інших власників земельних ділянок, а також тих людей, які звернулися за доступом до тої інформації для того, щоб і власники земельних ділянок бачили, хто отримує інформацію про ті чи інші земельні ділянки.

Тому я пропоную почати цей процес саме з відкритості реєстрів, і з 6жовтня запустити кадастр у вільному режимі. Всі, хто захоче може подивитися, хто, чим володіє саме з точки зору землі. Дякую.

ЯЦЕНЮК А.П. – Це буде цікава інформація, я думаю. Павло Дмитровичу, Ви також про реєстр?

ПЕТРЕНКО П.Д. – Насправді однією з ознак відкритості і прозорості влади є те, що влада не боїться і не ховає інформацію, в тому числі про себе. Те, що чинний Уряд в минулому році ініціював питання про відкриття доступу до всіх реєстрів нерухомості і реєстрів бізнесу, оператором яких є Мін’юст, був дуже хороший сигнал як для наших інвесторів, так я для громадянського суспільства, яке отримало можливість реального контролю за діяльністю державних службовців через отримання в режимі он-лайн інформації про майно, бізнес, можливі зв'язки з тими чи іншими структурами.

Ми цим шляхом пішли перші, це був пілотний проект, який ми запустили з 1 січня поточного року. І першим, що було відкрито, був реєстр нерухомості. Після того Парламент, після роботи з Урядом і громадським суспільством, прийняв більш революційні зміни до закону. які долучили до процесу відкритості інші бази даних та реєстри. Це земельні бази даних, земельний реєстр, бази даних рухомого майна, транспортних засобів, які оперуються МВС.

6 жовтня якраз у нас є той день, коли ми повинні відкрити доступ нашим громадянам до цих баз даних. Тому сьогодні буде так само прийнято ще рішення про розширення доступу громадян до реєстрів, які оперуються Мін’юстом. Ми їх шостого числа не відкриваємо, вони у нас відкриті з 1 січня, але ми даємо більші опції для прости українців для пошуку інформації в цих реєстрах.

Вчора відбулася дуже динамічна дискусія з журналістами-розслідувачами, які були в Мін’юсті. Вони оперували і пробували по демоверсії, як працюватиме цей оновлений реєстр. Ми врахували всі їхні пропозиції та зауваження. Я маю надію, що шостого числа запрацює портал і на сайті Держземгеокадастру, і оновлений портал Мін’юсту, і українці зможуть отримувати інформацію за прізвищем будь-якої особи, в першу чергу державного службовця, які в нього транспортні засоби, які квартири, який бізнес. Це хороший контроль як антикорупційний, так і ознака відкритості і прозорості цієї влади, що ми не боїмося спілкуватися з нашим громадянським суспільство.

Прошу підтримати сьогоднішні дві постанови, які ми внесли з Геннадієм Григоровичем.

ЯЦЕНЮК А.П. – Абсолютно правильні кроки, тому що найкращий шлях боротися з корупцією – все витягувати на світло. Витягувати інформацію про статки, маєтки, активи, бізнес. Мати безперешкодний доступ для всіх представників засобів масової інформації, для громадянського суспільства, для будь-яких громадських організацій до всіх реєстрів власності будь-яких громадян, в тому числі до реєстрів власності державних чиновників.

Тому після наших рішень, переконаний, в журналістської спільноти і у представників громадянського суспільства з`являться додаткові аргументи і можливості для того, щоб викривати не тільки корупційні діяння, але і показувати реальну інформацію, хто чим володіє, хто на кого що зареєстрував. Це ще один реальний крок до публічності, відкритості і реальної боротьби з корупцією.

Я просив би, щоб зараз рішення про встановлення ціни 3 тис. 600 грн., тобто визначення соціальної норми у розмірі 200 кубометрів газу, яка використовується населенням України, відповідними домогосподарствами для опалення з початку опалювального сезону, ця ціна вдвічі менша, ніж ринкова, щоб воно було оприлюднено сьогодні і вже було на сайті Кабінету Міністрів.

Наостанок, не можу оминути ще одну річ – хочу нагадати, що відповідно до рішення РНБО проти Російської Федерації була введена низка санкцій. Це був розширений перелік – другий пакет розширених санкцій проти Російської Федерації, в тому числі були введені санкції проти російських авіакомпаній. Мотивація введення санкцій чітка і зрозуміла – російські авіакомпанії порушили повітряний простір України незаконно, підкреслюю, незаконно здійснювали авіаційні польоти на територію України до АР Крим. І такі авіакомпанії, в тому числі і компанія "Аерофлот" попали в санкційний список.

У нас є чітка мотивація, чому Україна прийняла відповідне рішення – не треба було загарбувати наш Крим, вводити війська в Донецьк і Луганськ. Але північні сусіди без будь-яких підстав, як завжди, почали погрожувати і вводити безпідставні зворотні заходи проти українських авіакомпаній. Хочу наголосити, що в міжнародних відносинах ключовий принцип – це принцип взаємності.

Відповідно до цього принципу, якщо росіяни думають, що вони будуть таким чином знищувати наші авіакомпанії, в них нічого не повинно вийти. Принцип взаємності означає наступне: скільки літають до нас – стільки літаємо ми, якщо інше не визначено нашими двосторонніми договорами.

Тому я звертаюся до Вас з проханням невідкладно пояснити нашим східним сусідам про те, що санкції введені. До того моменту, доки Росія не забереться з Криму, "Аерофлот" не може літати, але виконувати наші двосторонні угоди щодо взаємних польотів треба на принципі взаємності. І ми повинні захистити власний ринок, ми повинні показати те, що Україна, аргументовано, вводячи санкції, буде захищати свої компанії і буде захищати свої економічні інтереси.

Тому прошу провести з ними неформальні або формальні консультації з цього питання.