26.11.2015

ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні члени Кабінету Міністрів України! Сьогодні буде три презентації з приводу:

1. Міністр інформаційної політики Юрій Стець зробить презентацію щодо відновлення мовлення в зоні АТО.

2. Зубко Г.Г. зробить презентацію щодо фінансування інфраструктурних проектів на території Донецької та Луганської областей на кошти Європейського інвестиційного банку, які були підписані між банком і Урядом України.

3. Міністр фінансів Наталія Яресько сьогодні презентує два проекти законів України про реструктуризацію заборгованості для юридичних та фізичних осіб.

Перед цим я хотів би поінформувати про окремі рішення Кабінету Міністрів, які сьогодні будуть прийняті, і ми вже вранці на нараді обговорили ті питання, які необхідно прийняти на засіданні Уряду.

Хочу нагадати, що Україна прийняла рішення про заборону російським авіакомпаніям на здійснення польотів до України. Ми очікували, що російська сторона після відповідного рішення і після проведених консультацій скасує свої заборонювальні акти, в тому числі скасує заборону на авіаційні перевезення українськими авіакомпаніями, а також скасує заборону на транзитний проліт українським авіакомпаніям територією Росії.

Нами було вжито всіх заходів для того, щоб провести ці консультації, і для того, щоб змусити Росію прийняти відповідне рішення. Росія, як завжди, не погодилася на законні умови української сторони.

Саме тому Уряд України приймає рішення щодо введення заборони на всі транзитні прольоти для всіх російських авіакомпаній через авіаційний простір України.

Уряд дає доручення "Украероруху", відповідно до норм міжнародного законодавства, повідомити Російську Федерацію про те, що російські авіакомпанії і російські літаки більше не мають права використовувати український авіаційний простір.

Заборона для військових літаків, а також літаків, які здійснюють військові транзиті перевезення, вже була здійснена і Україна прийняла відповідне рішення. Зараз ця заборона стосується всієї цивільної авіації Російської Федерації і всіх авіакомпаній Російської Федерації.

І я прошу Міністерство інфраструктури вжити заходів відповідно до норм міжнародного права щодо повідомлення російської сторони про закриття авіаційного простору для всіх російських авіакомпаній без виключення і зупинення всіх транзитних перевезень російськими авіакомпаніями. В тому числі рішення про таку заборону приймається внаслідок суттєвого загострення військової зовнішньополітичної ситуації.

Росія може використати український авіаційний простір для здійснення провокацій. І тому це питання як національної безпеки країни, так і відповіді Російській Федерації на її агресивні дії.

Також Урядом прийнято рішення доручити “Нафтогазу” зупинити придбання російського газу. А то вони переплутали: це не вони нам не постачають газ, це ми у них не купуємо газ. Зроблено це, в першу чергу, у зв'язку з тим, що цінові пропозиції, які надійшли від наших європейських партнерів, набагато кращі, ніж пропозиції, які від східного сусіда.

Загальний обсяг споживання газу в Україні вже зараз зменшений на 20%. Це ще раз підтверджує, що програма Уряду країни по реформі енергетичного сектору, по запровадженню субсидій, встановленню обґрунтованих тарифів і енергоефективності є ефективною. І це єдино правильний шлях для того, щоб, з одного боку, позбутися від російської газової залежності, а з іншого боку, зменшити споживання газу, менше витрачати коштів на придбання російського газу і протягом 10-ти років зробити Україну повністю енергонезалежною державою.

В рамках економічної роботи з 1 січня вступає в силу Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Нам необхідно шукати нові ринки.

Також ми очікуємо на введення Росією економічного ембарго проти України. І вкотре зазначу, що на кожне російське рішення буде відповідне українське рішення.

Ми очікуємо, що з 1 січня внаслідок запроваджених Росією обмежень український експорт зменшиться на 600 млн. дол. Але у нас відкриваються нові можливості, в першу чергу завдяки Угоді про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Для того, щоб розвивати український експорт, дати можливість диверсифікувати ринки і навпаки наростити постачання української продукції за кордон – нової, якісної і конкурентної української продукції, Уряд приймає рішення щодо створення торговельних представництв. Відповідно до законодавства це компетенція Президента України і я переконаний, що Президент України підтримає ініціативу Уряду щодо створення 8-ми торговельних представництв в Брюсселі (Євросоюз), США у Вашингтоні, також буде в Китаї, Єгипті, Німеччині, Польщі, в Швейцарії і в Женеві торговельне представництво, в тому числі буде працювати зі всіма міжнародними організаціями, і в Туреччині.

На наступному тижні ми будемо мати велику зустріч з найбільшими українськими експортерами. На цій зустрічі буде обговорюватися конкретний план дій про те, яким чином розширювати географію українського експорту і як підтримувати українських експортерів в тому, щоб вони нарощували обсяги своєї продукції.

В економічному плані я також хочу звернутися до Верховної Ради України, якій вчора не вдалося вже у 8-й чи 10-й раз проголосувати за пакет законодавства щодо чесної, прозорої і конкурентної приватизації. Державні компанії повинні перестати бути годувальницею політичних сил. Єдиний правильний шлях щодо управління такими компаніями, це приватизація на прозорих і конкурентних умовах із залученням в першу чергу іноземного інвестора. За останні 20 місяців нам вдалося не допустити жодної тіньової приватизації. Але Уряд звертається до Парламенту з тим, щоб провести прозору і конкурентну приватизацію, і для цього необхідно прийняти закони, які протягом року не приймаються в стінах українського Парламенту.

Це закони, які дають можливість: перше – об`єктивно і економічно обґрунтовано оцінити вартість об`єкту приватизації; друге – це закони, які дають можливість при приватизації залучати іноземних радників з тією метою, щоб прибрати будь-який політичний вплив на процеси приватизації в Україні; третє – це закони, які переслідують одну мету в процесі приватизації – той, хто дає більше грошей, той, хто має реальну можливість для управління державними компаніями, які будуть приватизовуватися, і той, хто хоче збільшити робочі місця в Україні, податки і підтримати українську економіку, той стане переможцем аукціону по придбанню об'єкта приватизації, а не той, у кого більша чи менша фракція чи кількість депутатів у Верховній Раді України.

Завтра, я сподіваюся, що Верховна Рада України повернеться до всіх законів щодо приватизації і дасть можливість Уряду країни провести чесну і прозору приватизацію, прибрати будь-які політичні впливи на державні компанії і дати можливість створювати робочі місця та залучати сюди іноземних інвесторів.

Тепер по зоні антитерористичної операції. Ми отримали технічну і фінансову допомогу від наших зовнішніх партнерів щодо відновлення мовлення в зоні АТО. Міністерство інформаційної політики займалося цим питанням протягом останніх декількох місяців, тому, Юрію, проінформуйте.

СТЕЦЬ Ю.Я. – Якщо можна, я просив би, щоб цю доповідь зробив заступник міністра А.Біденко.

Перед тим, поки він йде, хочу подякувати нашим партнерам – США, Литві і Польщі – за те, що вони надали нам обладнання. Якщо б це робилося за державні кошти, це б коштувало державі додатково 10 млн. грн.

Ми очікуємо ще допомогу і ще раз хочу наголосити – дякуємо нашим партнерам, що вони розуміють, що в такий скрутний час нам потрібна ця допомога. І принагідно хочу подякувати Міноборони і МВС за те, що вони допомагали, в тому числі забезпечували безпеку людей, які встановлювали це обладнання.

ЯЦЕНЮК А.П. – А Міністерству фінансів, яке виділило гроші з резервного фонду?

СТЕЦЬ Ю.Я. – Ми ще їх не реалізували. Слава богу, партнери допомагають. Може, ще зекономимо трохи коштів державі на соціальні потреби, в тому числі, які є.

БІДЕНКО А. – Міністерство інформаційної політики докладає надзвичайно серйозних зусиль для відновлення мовлення на всій території України, особливо в зоні АТО.

Зокрема, що було зроблено за звітний період. Так, було отримано обладнання від західних партнерів. Від Республіки Польща отримано дев'ять аналогових телевізійних передавачів, з них п'ять вже встановлено, три готуються до встановлення, один знаходиться у резерві.

Від Литовської Республіки отримано 15 передавачів: дев'ять встановлено, два готуються до встановлення, три знаходяться в резерві, один знаходиться на резерві, тому що передавачі вже б/в нам передаються, і вони мають проходити певні процедури.

Від США отримано три FM-передавачі, які планується розмістити в зоні АТО найближчим часом.

Орієнтовна вартість отриманого обладнання близько 10 млн. грн.

Щодо відновлення мовлення ДонТРК разом з "Громадським ТВ" Донбасу. Донецькою філією РРТ було введено в експлуатацію телепередавачі для трансляції Донецької ОДТРК разом з "Громадським ТВ", зокрема, в Краматорську – на 61-му каналі, в Маріуполі – на 54-му каналі, в Красноармійську – на 27-му каналі, Волновасі – на 30-му каналі, Єлизаветівці – на 45-му каналі, Кураховому – на 31-му каналі.

За рішенням Нацради України у Світлодарську замість програми ТЕТ транслюється програма ДонТРК.

Щодо інших українських каналів у Донецькій області. В Артемівську Донецькою філією РРТ збільшено потужність передавачів УТ-1, студії "1+1" та "5 каналу".

У Волновасі змонтовано та введеному в дію телепередавачі таких телекомпаній, як студія "1+1", телеканал "Україна", УТ-1 та "5 канал".

У Краматорську Донецькою філією РРТ змонтовано тимчасову опору висотою 34 метри, відновлено трансляцію 13 телевізійних і 5 радіопрограм.

Щодо Луганської області і відновлення мовлення Луганської ТРК. У Старобільську введено в експлуатацію передавач лдя трансляції програм Луганської ОДТРК на 49-му каналі. В місті Широке введено в дію телевізійний передавач для трансляції програм ЛугОДТРК на 25-му телеканалі. У Попасній Луганської області введено в експлуатацію  аналоговий передавач для трансляції програм Луганської ТРК на 43-му телеканалі.

Щодо інших українських телеканалів, зокрема щодо мовлення "Ірта" в Луганській області. Луганський телеканал "Ірта" відновлено в Сватовому на відповідних каналах, Зоринівці, Біловодську, Марківці та Білолуцьку.

Мінінформполітики та концерном РРТ надано п’ять передавачів, отриманих від Литовської Республіки, для відновлення мовлення саме "Ірта". Антенно-фідерний тракт змонтовано за кошти телеканалу "Ірта".

Щодо інших українських каналів у Луганській області. В Лисичанську можна сьогодні дивитися УТ-1, "Інтер", "1+1", "112 Україна", "5 канал", телеканал "Україна", СТБ та ТЕТ.

В Старобільську можна дивитися "1+1", УТ-1, "Інтер" та телеканал "Україна". В Сватовому можна дивитися УТ-1, "1+1", "Інтер", телеканал "Україна". В Біловодську можна дивитися УТ-1, "Інтер" та "1+1".

Щодо радіомовлення на Сході України. Українське радіо можна слухати в Костянтинівці (радіо "Люкс" та радіо 24), Попасній (радіо "Пульс"), Волновасі (радіо 24, "Русское радио – Украина", але це українське "Русское радио"), в Широкому (радіо "Пульс" та українське "Русское радио – Украина"), а також "Громадське радіо" у Волновасі, Краматорську, Красноармійську. Додатково з Миколаївської області ведеться мовлення програм українського радіо на хвилях 549 та 1431 кілогерц.

Можна побачити загальну карту українського телемовлення в зоні АТО: Донецька область – це синім зафарбована, жовтим – Луганська область, червоним – це тимчасово окуповані території.

Ми бачимо, що, так, звичайно, залишаються білі плями, але більша частина областей, контрольованих Україною, показує українське телебачення. Більше того, частково ми заходимо і на тимчасово окуповані території.

Додатково. Там, де технологічно, географічно неможливо забезпечити сигнал, неможливо перебити сигнал, який йде з тимчасово окупованих територій, Міністерством інформаційної політики реалізовано проект надання супутникових антен в армійські частини. Зокрема, передано 180 комплектів супутникового телебачення на передову. Цим займається радник Міністра Олександр Бригинець.

Першими отримали бійці 24-ї бригади, а взагалі встановлено: в секторі А – 45 комплектів, в секторі В та С – 80 комплектів, в секторі М – 55 таких комплектів. Організаторами та ініціаторами є: Міністерство інформаційної політики, Міністерство оборони, концерн РРТ, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, волонтерські організації.

Додатково. Відповідно до виділеного Кабінетом Міністрів України фінансування концерну РРТ проводяться процедури щодо закупівлі антенно-фідерних систем з метою встановлення телевізійних передавачів.

Щодо відновлення вежі на Карачуні – 180 метрів. Інститут Шамановського вже зробив розрахунки, і концерн РРТ розробив план-проект відновлення такої вежі. Орієнтовний термін – березень-травень, в залежності від погодних умов.

Сьогодні юристи Міністерства разом з концерном РРТ готують нову постанову Кабінету Міністрів щодо виділення коштів на відновлення та поширення системи національного телерадіомовлення по всіх прикордонних територіях, які надіслали свої заявки, та для встановлення двох нових телевеж. Найближчим часом ми чекаємо встановлення та початку мовлення радіо “ДонТРК” разом з журналістами Донбасу та радіо “Свобода” на тих FM-передавачах, які передали Сполучені Штати Америки. І, звичайно, чекаємо отримання нових передавачів від Латвії, США та інших країн-партнерів.

Додатково хочу подякувати, Міністр уже подякував Прем’єр-міністру, Кабінету Міністрів за ті постанови, які дозволили реалізувати ці рішення, Національній раді з питань телебачення та радіомовлення, концерну РРТ, а також телеканалам “1+1”, “Ірта” та “5 канал”, які за свої кошти придбали антенно-фідерні тракти.

ЯЦЕНЮК А.П. – Артеме, скажіть, будь ласка, ми до Луганська і до Донецька зараз добиваємо чи ні? Наш сигнал доходить безпосередньо до Луганська й до Донецька?

СТЕЦЬ Ю.Я. – Якщо можна, я відповім, Арсенію Петровичу?

Телеканали: “5 канал”, “Еспрессо ТV”, що важливо, “Перший Національний” – суспільне мовлення, “Радіо-24”, "1+1" і телеканал "Україна" мовлять в м. Донецьк, чому є відео-підтвердження і тим всім критикам, які знімають галас і працюють на "п`яту колону" і ФСБ Росії, ніби там немає мовлення, ми можемо повісити на лоб відео-докази того, що в Донецьку дивляться українські телеканали і чують українське радіо.

Відео-звіт буде так само розміщений на сайті Міністерства інформаційної політики України.

ЯЦЕНЮК А.П. – По Інтернету, ФСБ блокує Інтернет український трафік Донецьк і Луганськ?

СТЕЦЬ Ю.Я. – На жаль, так.

ЯЦЕНЮК А.П. – Треба ще це питання, Юрію, подумати, яким чином, щоб ми також працювали з мережею Інтернет. Що ми можемо зробити в тому питанні, щоб там відновити фактично українські ресурси – Інтернет-ресурси на території Донецька і Луганська. Я дуже дякую за роботу, яку Ви провели.

Геннадію Григоровичу, Ваш вихід.

ЗУБКО Г.Г. – Шановні колеги! Я хотів би зараз презентувати саме ту програму, надзвичайно кредитну угоду, яка була підписана з Європейським інвестиційним банком практично рік тому. І я хотів би сказати, що саме ми хочемо поміняти.

В першу чергу потрібно сьогодні міняти процедуру для того, щоб пришвидшувати ці процеси. Тому що практично три місяці йде на ратифікацію, практично три місяці потім проходить на підготовку проектів, і в останній момент ще додатково потрібно відбирати ці проекти. Сьогодні презентується, що саме перший транш 30 млн. євро від Європейського інвестиційного банку може бути спрямований на 72 проекти, які стосуються саме соціального напрямку, це відновлення житла для переселенців, маються на увазі хостели, гуртожитки – там, де ми можемо розселити вимушено переселених осіб.

Другий напрямок – модернізація, енергомодернізація, відновлення практично тієї інфраструктури соціальних об`єктів, які стосуються дитячих садочків, шкіл, а також лікарень. Саме зміною процедури ми зможемо ще скоротити термін фінансування, авансування цих проектів з 2-х місяців практично до 2-х тижнів і це нам дасть можливість практично до кінця року вже почати фінансування 72-х об`єктів.

Є конкретний приклад, яким чином може бути змінена процедура. І я думаю, що кожен з нас сьогодні може долучитися і подивитися, яким чином потрібно змінювати не тільки процедури взаємовідносин всередині міністерства, а і взаємодію між міністерствами, як це зробили за допомогою Мінфіну, дякую їм, Мінекономрозвитку, а також Мін'юсту. Там є ще деяка шорсткість, але, я думаю, ми це владнаємо для того, щоб прискорити ці процеси.

В першу чергу, хотів би повідомити, що термін цих кредитних коштів 20 років, пільговий період, який є, – 5 років, 1,2% всього має запозичення. Але основне питання сьогодні, що саме ці кошти направлені на п'ять областей. Це Донецька і Луганська області, які безпосередньо мають шалений тиск по навантаженню від вимушено переселених осіб, а також це Запорізька, Дніпропетровська та Харківська області, які найбільше сьогодні прийняли людей, які найбільше сьогодні мають навантаження по соціальній сфері з точки зору освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, і саме там додаткове відновлення об'єктів, додатковий запуск додаткових потужностей дасть можливість активніше працювати саме в напрямку підтримки вимушено переселених осіб.

Тому пропоную в першу чергу змінити процедуру за рахунок постанови про порядок і умови відбору проектів, а друге – просто дати можливість ще додатково нашим областям, нашим облдержадміністраціям, не тільки п'ятьом, тому що в цій програмі можуть брати участь всі області, які сьогодні приймають вимушено переселених осіб, і це питання розвитку соціальної інфраструктури, дитячих садків та шкіл, а також підготовка тих інвестиційних проектів, які можуть бути подані. Було подано 487 проектів. Відібрано банком і нами отримано схвальний лист від Європейського інвестиційного банку – 72.

Тому всі, хто сьогодні приймають переселенців, можуть активно включатися в цю програму, і може бути в наступному транші профінансовано ці проекти. Першим траншем йде фінансування соціальних об'єктів, другим і наступними траншами вже будуть реалізовані інфраструктурні проекти. Що мається на увазі? Мости в Донецькій і Луганській областях, питання відновлення систем життєпостачання, питання взагалі тієї інфраструктури, а також місцевих доріг, які можуть дати можливість відновити інфраструктуру, яка постраждала внаслідок терористичних атак з боку терористів і сепаратистів.

ЯЦЕНЮК А.П. – Я хотів би декілька речей про інвестиційні проекти, які у нас є в цьому році і на наступний рік.

По поточному року ми пішли назустріч повністю всім органам місцевої влади і місцевого самоврядування при розподіленні коштів державного фонду регіонального розвитку і при фінансуванні капітальних видатків. Але інформація, яка надходить, зазначає те, що там загальний обсяг 5 млрд. грн., який ми роздали по областях, дуже погано використовується. Тобто Уряд дав гроші, а по окремих об'єктах будови затягуються.

Тому я Вас попрошу, Геннадію Григоровичу, провести селекторну нараду з керівниками областей і міст та розібратися конкретно, по яких об`єктах йде зволікання і чому це зволікання йде. Тобто вже дійшло до того, що гроші є, чого не було останні років п'ять, але вони не використовуються.

Така сама історія відбувається по інвестиційних проектах на 2016 рік. Ми змінили Бюджетний кодекс. Відповідно до норми бюджетного кодексу ми повинні отримати інвестиційні проекти з тією метою, щоб передбачити в Законі України "Про державний бюджет" ці інвестиційні проекти. Звернулися депутати, звернулися органи місцевого самоврядування продовжити на місяць термін подачі інвестиційних проектів. Ми його продовжили якраз до 25 листопада – до сьогоднішнього дня. Щось я не побачив великої кіпи інвестиційних проектів. Тобто кажуть "гроші дайте", а під що конкретно – пропозицій немає.

Фактично на 2016 рік, не дивлячись на вимогу Уряду, хлопці, дайте, що будемо будувати, ми це профінансуємо, ми так і не отримали інвест-проектів.

ЗУБКО Г.Г. – Я можу тільки додати, що саме Урядом було виділено по 150 млн. грн. на Донецьку і Луганську області, я поки кажу про ці дві області, які ми просили, щоб були профінансовані проектні роботи. На сьогодні питання по відновленню мосту в Слов`янську піднімається вже три місяці. Європейський інвестиційний банк зараз готовий профінансувати цей проект, але технічної проектної документації, яка б відповідала умовам виконання цього проекту, до цих пір немає. І тому це, дійсно, те питання,  є гроші, є можливості, але немає сьогодні потужності в місцевих адміністрацій для того, щоб виконати ці інвестиційні проекти.

ЯЦЕНЮК А.П. – Ми для цього і задумували децентралізацію – для того, щоб дати додатковий фінансовий ресурс і для того, щоб люди несли відповідальність. Ми відмовилися нарешті від того, щоб в Києві ділили, яку школу ремонтувати, яку вулицю ремонтувати і яку лікарню ремонтувати – віддали на місця. В результаті сталося так: і гроші є, і готові виділити ці гроші, тільки проектів немає. Значить, напевно, немає бажання працювати на місцях.

Сьогодні сплив термін по подачі інвестиційних проектів. Міністерство економічного розвитку і торгівлі повинно було отримати від місцевих органів влади відповідні проекти. Айварасе, що у Вас по інформації? Вони щось дали чи нічого не дали?

АБРОМАВИЧУС А. – По тому сроку, который был дополнительный, дополнительно ничего не получили. Но до этого провели три заседания – и там достаточно нормальный объем – до 20-ти проектов. Поэтому мы этот миллиард разделим, сделаем еще одно заседание, и что-то на госпитали, что-то еще на что, вместе с депутатами, с этой межведомственной комиссией примем решение. Но на следующий год по этим новым прозрачным правилам, что мы приняли в Парламенте законопроектом, я думаю, что мы уже будем получать больше проектов. Но Вы правильно указали, что активность низковата.

ЯЦЕНЮК А.П. – Наталка, Ваші два законопроекти, які ми хочемо внести в Парламент і до кінця поточного року прийняти.

ЯРЕСЬКО Н. – Сьогодні я хочу представити вам проекти законів, що були розроблені Мінфіном спільно з Нацбанком, які мають дуже важливі значення для відновлення економічного зростання України.

Починаючи з кінця 2008 року і донедавна, наша країна живе в майже перманентній фінансово-економічній кризі. Одна з проблем, що є наслідком цієї кризи та яка водночас стоїть на заваді подолання кризових явищ та запуску нашої економіки, – це проблема фактичної недоступності кредитування.

Банківські кредити – це кровоносна система будь-якої економіки, адже саме за рахунок кредитування підприємства і підприємці можуть фінансувати розвиток свого бізнесу, отримувати обігові кошти і, таким чином, працювати. Але в Україні банківське кредитування сьогодні фактично є замороженим. Частково це відбувається через велику кількість проблемних кредитів, що ускладнюють банкам надання нових кредитів, і частково це наслідок психологічної неготовності банків надавати нові кредити, брати на себе нові ризики, допоки вони не вирішили проблеми з поганими позиками.

Отже, аби надати українському бізнесу та підприємцям ресурси для відновлення економічної активності, нам потрібно розморозити кредитування та вирішити проблеми, що сьогодні переживають як громадяни, так і бізнес, з повернення своїх позик, зокрема: проблема валютних та іпотечних кредитів, які багато українських родин брало на придбання житла та які внаслідок девальвації в 2008 та 2014 роках значно подорожчали в гривневому еквіваленті, та проблема поганих кредитів багатьох підприємств, які є сумлінними позичальниками, проте сьогодні через кризові явища в економіці не можуть сплачувати по боргах та стоять на межі банкрутства. Це, в свою чергу, загрожує втратою робочих місць та подальшим погіршенням ситуації в економіці.

Тому Мінфін разом з Нацбанком довго та наполегливо шукало шляхи для того, або вирішити проблеми проблемних кредитів громадян та бізнесу і не зашкодити країні в цілому. Сьогодні ми знайшли такий шлях і пропонуємо на розгляд Уряду чотири проекти законів, що спрямовані на вирішення проблеми валютних іпотечних кредитів та надмірної заборгованості сумлінних підприємств.

Перший проект Закону – про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла.

Перший проект закону, що було розроблено Мінфіном разом із Нацбанком та Незалежною асоціацією банків України, пропонує рішення для проблеми валютних позик, що наші громадяни брали на придбання житла.

Наразі в Україні діє мораторій на відчуження нерухомого майна, якщо воно є єдиним житлом позичальника. Проте це є тимчасовий захід, який не вирішує проблеми, а лише заморожує їх. Ми ж пропонуємо механізм, який реально вирішить проблему валютних іпотечних позик, що виникли через девальвацію гривні.

Я хочу пояснити, чим наша пропозиція відрізняється від інших пропозицій щодо вирішення проблеми іпотечних валютних кредитів, що здійснювалися раніше. Ми ж переконані, що валютні кредити потрібно реструктуризувати незаможнім громадянам та не спекулянтам, а лише тим українцям, що брали їх на придбання власного житла та які, як наслідок, через неспроможність сплатити кредит, можуть залишитися без єдиного свого помешкання.

За даними Нацбанку загального обсягу валютних кредитів фізичним особам у 87 млрд. грн. в еквіваленті, дані на 1 жовтня 2015 року, лише 50 і 2 млрд., тобто менше 60% – це іпотечні валютні кредити для фізичних осіб.

Інші пропозиції, що вносилися на розгляд, раніше допомагали не лише тим українським родинам, що брали іпотеку для придбання власного житла, але й тим, хто купував нерухомість для спекуляції, тим, хто брав валютні кредити на придбання телефонів чи дорогих авто. Тому наш законопроект надаватиме підтримку тим, хто її справді потребує, зокрема: родинам, що мають єдине житло, яке знаходиться в іпотеці; інвалідам І групи, ветеранам АТО або дітям та спадкоємцям героїв, які загинули, захищаючи Україну.

Кількість родин, що матиме право на реструктуризацію валютних іпотечних кредитів складає приблизно 37 тис. на загальну суму понад 20 млрд. грн., це 40% від загального портфелю валютної іпотеки фізичних осіб.

Я підкреслюю, що реструктуризації згідно з цим законом підлягають зобов’язання позичальника лише за одним договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті. Лише це буде справедливим по відношенню до решти громадян нашої країни, більшість яких не брали кредитів, а жили за власними коштами.

По-друге, наш законопроект не несе загроз для банківської системи. Навпаки цей проект погоджено з банківськими співтовариствами, його підтримали 19 найбільших банків країни, на які припадає 75% активів банківської системи України.

Тут деталі додаються згідно з проектом закону, які права є і які наступні умови. Умови такі:  якщо позичальник брав кредит в іноземній валюті на придбання єдиного житла, якщо загальна сума заборгованості за валютним іпотечним кредитом на 1 січня 2015 року не перевищувала 2,5 млн. грн. згідно з офіційним курсом Нацбанку, якщо строк повернення такої заборгованості станом на 01.01.2014 не настав, якщо станом на 01.01.2014 позичальник не мав простроченої заборгованості за цим іпотечним договором або ж вона була погашена до моменту реструктуризації.

Чому саме ці критерії обрано в законі? Тому що вони забезпечують соціальну справедливість закону, адже цим ми убезпечуємо, що користуватися законом не зможуть ті громадяни, які мають у власності інше нерухоме майно, які брали іпотечний кредит на кілька квартир чи будинків, які брали в кредит елітне житло, і не погашена частина кредиту становила понад 100 тис. дол.

В процесі реструктуризації такого кредиту банки повинні будуть:

- списати від 25 до 70% позики, а в окремих випадках, наприклад, для позичальників, які захищають територіальну цілісність України та беруть участь в АТО, проект Закону пропонує списати від 80 до 100% позики;

- перевести непогашений залишок по кредиту у гривню по курсу НБУ на день проведення реструктуризації або мають право зробити це за курсом гривні вищим, за домовленістю з банком;

- забезпечити, аби протягом 3-х років ставка по цьому кредиту не перевищувала ту, за якою був наданий кредит в іноземній валюті, і після сплину трирічного строку ставка визначатиметься на ринкових засадах.

Таким чином у разі ухвалення цей законопроект надасть позичальникам простий та зрозумілий шлях для вирішення проблеми валютних кредитів на єдине житло, підтримає банківську систему в цілому, а отже, допоможе сприяти економічному зростанню та добробуту всіх українців.

Наступна група законів, проект Закону "Про фінансову реструктуризацію", який називаємо "український підхід". Цей проект закону, що пропонуємо на розгляд Уряду сьогодні, має на меті вирішення проблеми надмірного боргового навантаження на українські підприємства. Законопроект розроблений з урахуванням найкращих міжнародних практик, які були успішно застосовані для вирішення таких аналогічних проблем в Туреччині, Південній Кореї, Таїланді, Сербії та в інших країнах.

Чому цей проект важливий? До цього часу Україна не має спеціальних законодавчих актів щодо процедури добровільної фінансової реструктуризації кредитів юридичних осіб. Фінансові установи намагалися самостійно працювати з боржниками, проте не завжди успішно.

Ми пропонуємо створити ефективну основу для вирішення проблеми боргового тягара компаній, які мають тимчасові проблеми зі своєчасним погашенням боргів перед кредиторами, а у разі вирішення цієї проблеми мають шанси повернутися до успішної економічної діяльності. Завдяки даному механізму за оцінками Нацбанку, підприємства можуть реструктуризувати до 200 млрд. грн. проблемної заборгованості, що становить близько чверть загальної заборгованості корпоративного сектору України.

Учасником фінансової реструктуризації зможе стати компанія-боржник, яка: перше – є потенційно життєздатною, що має бути підтверджено звітом незалежного експерта; друге – тимчасово відчуває проблеми з ліквідністю та має тимчасові проблеми із своєчасним погашенням боргів перед кредиторами; третє – яка має шанси повернутися до успішної економічної діяльності в разі вирішення проблеми непідйомного боргового навантаження.

Тобто підхід, закладений в законопроекті, дасть можливість підприємствам, які мають ефективну і потенційно успішну бізнес-модель, вирішити проблему платоспроможності, уникнути ризику банкрутства і таким чином повернутися до зростання.

Водночас цей закон не є механізмом уникнення від сплати по кредитах. Нежиттєздатні підприємства не зможуть ним скористатися. З метою уникнення зловживань або маніпулювання процесом фінансової реструктуризації,  пов`язані особи підприємства-боржника будуть позбавлені можливості впливу на процес.

Ще раз підкреслюю, що процедура фінансової реструктуризації передбачає добровільну, а не обов`язкову участь підприємств. Створення ефективної процедури фінансової реструктуризації підприємств допоможе відновити економічну активність життєздатних підприємств, пришвидшити одужання реального та фінансового сектору економіки. А це в свою чергу допоможе зберегти існуючі та створити нові робочі місця.

Задля прозорості і захисту інтересів кредиторів, захисту від участі третіх осіб необхідним вважаємо також надання податкових стимулів, а саме звільнення підприємств від податкових зобов`язань по податку на прибуток, що виникають у зв`язку з прощенням кредиторами частини боргу та інші.

Підсумовуючи, я хочу наголосити, що створюючи ефективну основу для вирішення проблеми як проблемних кредитів підприємств, так і валютних іпотечних житлових кредитів, Уряд та Верховна Рада зможуть закласти підґрунтя для відновлення банківського кредитування в Україні, що є важливою передумовою для відновлення економічного зростання.

Особливу подяку я хочу заявити пану Ангіну Акчакоса – наш турецький фахівець, який став консультантом кілька місяців вже, наданий нам ЄБРР. Він бувший голова Банківського регуляторного агентства в Туреччині і Фонду гарантувань в Туреччині якраз під час банківських криз в Туреччині з 2000 по 2003 рік. Тобто ми щиро дякуємо за турецькі знання і досвід в тому числі.

З огляду на надзвичайну важливість законопроектів для громадян, для банків, для підприємств та економіки України в цілому я прошу підтримати чотири проекти законів.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую щиро, Наталко.

ПОЛТОРАК С.Т. – Пропозиція дуже слушна, дуже правильна. Єдине, в першому законі, де ідеться про учасників АТО, на мою думку, не зовсім правильно буде "учасник АТО", тому що завтра міняється форма проведення військової операції і нам треба буде приймати новий закон.

По-друге, учасник АТО – це одне, а учасник бойових дій – зовсім інше. І якраз ту міру пільги залучати до учасників бойових дій, а не до учасників АТО.

АВАКОВ А.Б. – Тобто замінити учасника АТО на учасника бойових дій.

ЯРЕСЬКО Н. – Нема проблем.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Степане Тимофійовичу, за дуже правильну пропозицію. Дякую щиро, Наталко. Тепер ще залишилося, щоб український Парламент підтримав пакет економічних законів.

Зараз ми тримаємо економіку протягом останнього 21 місяця в надзвичайно складних умовах, не допустивши дефолту, працюючи з нашими партнерами в МВФ, Світовому банку і з нашими партнерами з "Великої сімки" і Євросоюзу в цілому. Те, що ми провели боргову операцію по реструктуризації боргів; те, що ми двічі отримали транш МВФ;  те, що ми вчасно платимо зарплати і пенсії; те, що ми збільшили фінансування військового бюджету до більше ніж 5% ВВП, - це історична цифра за всю історію України. Те, що в нас немає жодної заборгованості по жодному соціальному платежу, є досягненням фінансового сектору.

Тепер нам треба отримати досягнення економіки в цілому. Економіка розвивається за рахунок двох речей – зовнішніх інвестицій та внутрішніх інвестицій через банківський сектор. При ставці 35% жодна економіка працювати не може. Нема такого бізнесу, який дає 35% річних.

Тому пакет, який запропонував Мінфін, спрямований на відновлення стабільності банківського сектору і на відновлення кредитування та діяльності як компаній, так юридичних і фізичних осіб.

По фізичних особах абсолютно правильний підхід. По наших громадянах, які взяли кредити, які є соціально незахищені, які отримали серйозне боргове навантаження за девальвації національної грошової одиниці, із-за російської військової агресії, внаслідок чого ми втратили п’яту частину економіки країни. П’яту частину.

І ті політикани, які сьогодні дуже багато розповідають про реформи, не мають ні найменшого ні економічного, ні політичного уявлення, а саме основне – знань про те, як працює економіка і в яких умовах Україна 21 місяць встояла.

Цей закон необхідно прийняти в Парламенті – по реструктуризації заборгованостей для фізичних осіб. Це є соціально справедливий і економічно обґрунтований закон. Так само закони, які стосуються зменшення боргового навантаження на підприємства. Це те, що дасть можливість не закрити підприємства, а навпаки відновити економічний ріст, створити додаткові робочі місця, зберегти чинні робочі місця, збільшити відповідно обсяги виробництва, а відповідно – збільшити податки.

Ми сьогодні будемо мати зустріч з Головою Парламенту і з керівниками фракцій і комітетів з приводу наступного бюджету і податкової реформи. Вкотре хочу зазначити – ми за проведення самих радикальних реформ. Тільки ми не на словах, ми на ділі їх робимо.

Ми за цих 20 місяців зробили такі радикальні реформи, які окремі країни-члени Європейського Союзу до сьогоднішнього дня не змогли зробити в силу політичної нестабільності, відсутності політичної волі. Але зупинятися сьогодні не можна, навпаки треба пришвидшувати ці кроки, як би кому з політиків не хотілося далі боротися за свій політичний рейтинг. Ми далі будемо боротися виключно за рейтинг країни. Тому бюджет буде прийнятий той, який відповідає нашим домовленостям і тим критеріям, які визначені Міжнародним валютним фондом, а в першу чергу – це збалансований бюджет.

Податкова реформа буде прийнята та, яка відповідає як інтересам підприємців, так і інтересам всіх громадян України. Це означає, що йде послаблення для бізнесу – з одного боку, а з іншого боку – держава зобов’язана забезпечити фінансування армії, всіх соціальних виплат, публічного сектору, капітального будівництва. І та податкова реформа, яка запропонована Урядом України, є найкращою базою для збалансування як бюджету, так і економічних інтересів підприємств.

Далі всі пакети законів, які вже відправлені до Парламенту, протягом грудня повинні бути прийняті. Тому грудень буде дуже інтенсивний як для Уряду, так і для Парламенту, так і для Президента країни в необхідності подальшого проведення справжніх реформ, які ми робимо протягом останніх 20 місяців.

Дякую за увагу!