12.10.2015

Уповноважений Президента з прав дитини наголошує на необхідності впровадження системи захисту дітей з особливими потребамиУповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба взяв участь у засіданні Міжнародної експертної робочої групи з питань розвитку системи послуг раннього втручання в Україні. Раннє втручання – це комплексна система послуг сім’ї, в якій народилася дитина з проблемами розвитку. «Суттєво знизити рівень інвалідизації дітей, реформувати дитячі будинки та інтернати – це ті зміни, яких реально досягти шляхом впровадження системи раннього втручання на національному рівні», – наголосив на засіданні Микола Кулеба.За словами Уповноваженого, профілактика інвалідності, яка базуватиметься на ранній діагностиці порушень здоров’я дитини та своєчасній реабілітації, а також робота з сім’єю, в якій народилась дитина з проблемами розвитку, дозволить зменшити кількість випадків відмов від дітей.Важливість впровадження системи раннього втручання також підкреслив Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, поділившись результатами проведення відповідних реформ: «У Грузії на сьогодні близько 40 дітей, які знаходяться у дитячому будинку, всі інші – у сім’ях. Україні важливо відходити від радянської системи інтернатів».Про міжнародний досвід, що сприятиме створенню ефективного підґрунтя для розвитку послуг раннього втручання в нашій державі, розповів Ерік Блюмкольк, Директор неурядової організації SOFT Tulip, Королівство Нідерланди. Також у засіданні взяли участь батьки дітей з особливими потребами, які вже випробували систему раннього втручання і отримали позитивний результат. Микола Кулеба зазначив, що на сьогодні при Уповноваженому Президента України з прав дитини створено експертно-консультативну раду з питань захисту прав дітей, яка тісно співпрацює з державним, громадським та міжнародним секторами і всебічно вивчає питання, пов’язані із захистом прав та інтересів дітей з інвалідністю. На початок поточного року в Україні зареєстровано 151125 дітей з інвалідністю віком до 18 років, що становить близько 2% від усього дитячого населення країни, і це – не враховуючи дітей із фізичними вадами без групи інвалідності. Ці цифри говорять про необхідність кардинальних змін. Разом із представниками Міністерства освіти та науки України, Міністерства соціальної політики, міжнародними експертами були обговорені конкретні шляхи та механізми міжвідомчої взаємодії.