16.10.2015

Шановні державні діячі,Шановний пане дуайєн, Ваші Високоповажності, Дорогі українські воїни, Шановні пані та панове! Свято Незалежності для нас, українців, було і залишається, мабуть, найважливішим і найбільш урочистим. Цьому є багато причин, які сягають своїм корінням в глибину віків. Наша Незалежність – це здобуток не лише нинішньої генерації, але й результат сукупних зусиль багатьох поколінь наших предків. Однак, сьогодні ми змушені переосмислювати своє ставлення до нашої Незалежності. Те, що 24 роки тому багатьом здавалося романтичною пригодою, данністю та фактом, який вже ніхто ніколи не зможе поставити під сумнів і ніхто не здатен у нас відібрати, нині з усією гостротою сприймається як вистраждана цінність, за яку, на жаль, ми мусимо продовжувати боротися. Україна значно подорослішала за останні півтора роки. З романтиків незалежності ми перетворилися на прагматиків незалежності. Ми змушені були дізнатися справжню ціну нашої свободи, і, на жаль, змушені зараз її платити. Кожний атрибут незалежності для більшості українців – наш прапор, наш герб, наш гімн, наша мова, наші кордони – сьогодні не просто абстракція і формальність. Це – маркери нашої української самоідентифікації, національні символи, реальність можливої втрати яких ми несподівано дуже чітко усвідомили. Це наші больові точки і оголені нерви, які гостро відчувають українці з кожною новою втратою на передовій. Дорогі друзі, дуже важко знайти більш миролюбний і толерантний народ, ніж ми – українці. Значною мірою саме завдяки відповідальній, рішучій і однозначній позиції українців, понад 90 відсотків яких на референдумі 1 грудня 1991 року підтримали незалежність, став можливим мирний, цивілізований, без краплі крові й жодного пострілу розпад СРСР. Україна першою у світі відмовилася в 1994 році від третього найбільшого ядерного арсеналу в світі, отримавши від усіх тодішніх ядерних держав гарантії безпеки і територіальної цілісності. Попри те, що ці гарантії, на жаль, так і залишилися на папері після незаконної анексії з боку Російської Федерації нашого Криму і окупації Донбасу, Україна продовжує бути в авангарді тих, хто виступає за повну заборону і ліквідацію ядерної зброї. Президент, парламенти і уряди в Україні змінювалася шляхом прозорого процесу виборів. А тоді, коли влада намагалася у цей процес втрутитися, своє вагоме слово казав народ, мирно, але наполегливо змушуючи цю владу поважати вибір народу. Понад 22 роки в Україні панував мир і міжнаціональна злагода. Понад 22 роки в Україні не пролилося жодної краплі крові в міжетнічних конфліктах. Ми завжди в найскладніших ситуаціях вміли домовлятися і знаходити компроміс. Ви помітили, що я кілька разів, характеризуючи ситуацію в Україні до російської агресії, вживав слова мир, мирний, мирно. Для нас це не просто слова. Мир – це сутність і світогляд нашого народу. Саме тому в Україні не було і немає жодних, підкреслюю – жодних підстав і причин для внутрішніх конфліктів. Все змінилося тоді, коли Україну шляхом тиску і шантажу спробували змусити відмовитися від зробленого її народом стратегічного європейського вибору. Вперше в історії сучасної України пролилася кров. Вперше в історії Європи громадяни віддали життя за європейські цінності. Нав’язана Україні ззовні криза є штучною, рукотворною, сконструйованою в російських владних кабінетах і військових штабах. І, поза всяким сумнівом, вона припинилася б наступного дня після того, як російські війська залишили б територію України, а українсько-російський кордон був би надійно перекритий і повернутий під український контроль. Метою російської агресії є розколоти Україну, зруйнувати її економіку, позбавити шансів, права стати повноправним членом демократичної європейської спільноти. Але є й друга мета. Не меншою мірою ця агресія спрямована на розкол єдності Європейського Союзу, розкол трансатлантичного партнерства. Це мета, яку перед собою ставить і, на жаль, інколи успішно реалізує російська військова і пропагандистська машина. Йдеться про зіткнення цивілізацій, про зіткнення грошей і цінностей, про яке свого часу писав Самуель Хантінгтон. Переконаний, однак, що сучасний розлом між цивілізаціями відбувається не за національним, релігійним або культурним принципом. Цей розлом – у ставленні до цінностей, до права, закону, людського життя, моралі. Наш із вами обов’язок – зупинити розповсюдження цього синдрому морального дефіциту, поки він не вразив інші частини цивілізованого світу. І тому, говорячи сьогодні про наше спільне прагнення до миру, ми маємо обов’язково зберегти нашу єдність, єдність українців всередині країни. Кожен з нас знає і розуміє – ця російська агресія є надзвичайно виснажливою для України – з безпекової, економічної, фінансової, ресурсної точок зору. Але найболючіше для мене як для Президента України те, що практично щодня від рук бандитів, найманців і російських військових в Україні продовжують гинути українці. Прямо перед виїздом на зустріч з вами я мав розмову з головами Луганської і Донецької обласних державних адміністрацій. Сьогодні постраждали чотири дитини, одна загинула, 3-х років, троє – важко поранені, і зараз лікарі б’ються за їх життя. Це є наслідки цієї агресії, від якої Україна потерпає кожного дня. Маємо пам’ятати, що ми захищаємо не лише Україну, але й цивілізаційні цінності демократичного світу. Розумію, що ця криза є виснажливою і для наших міжнародних партнерів. Тому я щиро вдячний за потужну підтримку та неоціненну допомогу, яку наші партнери надають Україні у ці важкі часи. Я переконаний, що тільки разом, тільки солідарно ми можемо зупинити це зухвале й цинічне знущання над міжнародним правом, державним суверенітетом та територіальною цілісністю, всією архітектурою міжнародної безпеки. Я наголошую – те, що відбувається в Україні – це продовження творення Європи. І це ще одна причина, чому Європа повинна бути з нами. І ще одне, на чому я хотів би наголосити. Для України розумної альтернативи мирному врегулюванню кризи не існує. Рівно, як і не існує іншого альтернативного інструменту для досягнення миру, ніж Мінські угоди. Україна виконала ключові положення мирних домовленостей. Те саме і Україна, і наші європейські партнери, і весь світ очікують й від російської сторони та їх поплічників: не гратися з угодами, а виконувати їх. У противному разі реакція міжнародного співтовариства повинна бути рішучою та безкомпромісною. Саме з такими месіджами одразу ж після закінчення нашої з вами зустрічі, дорогі друзі, я відлітаю до Берліну на зустріч з лідерами Німеччини і Франції. Ваші Високоповажності панове Посли, Через Вас я звертаюсь до лідерів Ваших держав і до Ваших народів із закликом підтримати Україну! Приєднатися до нашої боротьби за цінності, боротьби за безпеку, боротьби за правду і боротьби за мир! Адже саме про це сьогодні йдеться на Донбасі та в Криму. І ще хотів би, щоб ми всі в цей день побажали Україні вистояти і перемогти у нашій боротьбі за Незалежність, у нашій боротьбі за європейське майбутнє. Дякую всім за увагу! І Слава Україні!