25.12.2015

Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки.

Давай вони його по-своєму судить…

«Пон Еже Віл признався попеластий,

Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,

Так за такі гріхи його четвертувать

І м’ясо розідрать суддям на рівні часті…

Цей твір відомого українського байкаря, шановне студентство,  ви мали вчити ще зовсім недавно – в школі. Але цей «Ведмежий суд» Євген Гребінка написав майже двісті років тому.

Шановні дівчата та юнаки, шановні викладачі й професори, аспіранти, працівники, шановні пані та панове!

Класика я процитував вам лише з однією метою – щоб підкреслити глибину проблеми і масштаб реформи, які нам з вами треба здійснити.

Україна, як бачимо, ще ніколи в своїй історії не мала такої судової системи, яка б всіх громадян зробила рівними і яка б виносила свої рішення виключно за законом.

І ми приходимо до суду захищати права, шукати справедливість. Приходимо і маємо звертатися до суддів «Ваша честь». Чому «Ваша честь..?» Тому, що кожен з вас хоче і має право вірити, що суддя чесний, справедливий, знає, як вирішити наше питання, і йому можна довірити спір щодо майна, спадщини, дивідендів, аліментів, питання призначення покарання і в решті-решт будь-який спір.

Та, на жаль, буває по-різному. Хтось приходить і отримує справедливе рішення, а хтось – стикається із некомпетентністю, свавіллям і беззаконням. І слова «Ваша честь» звучать вже по-іншому. На жаль.

На жаль, наш досвід свідчить, що Україна ще ніколи в своїй історії не мала такої судової системи, яка б дала можливість всім громадянам знайти справедливість, яка б виносила рішення керуючись виключно принципами верховенства права.

І ми з вами всі разом - судді, адвокати, студенти, викладачі, і, в решті-решт, громадяни і суспільство України - ми всі хочемо її змінити.

Що має бути критерієм? Дуже просто. Щоби звернення «Ваша честь» нарешті стало не вимушеною формальністю, а знаком глибокої поваги - поваги до судді і поваги до суду. І щоби  і позивачі, і підсудні, і адвокати не вичавлювали його з себе, а гордо вимовляли за щирим покликом душі.

Це історична місія нашого з вами покоління політиків і громадян, яке має унікальну місію - змінити, або просто створити нову систему! Та залишити цю, новостворену систему, у спадок нашим нащадкам.

Отже, сьогодні тема нашої з вами зустрічі дуже проста і актуальна – судова реформа.

Друзі, стартові умови є надзвичайно складними. Та, як звучить народне прислів’я: очі бояться, а руки роблять.

Нам, безумовно, лишилися в спадок і корупція, і політична залежність судової системи, і олігархічна залежність, коли судді не знають на кого орієнтуватися - на політиків або на олігархів. Але наш з вами поклик - зробити все, щоб вони орієнтувалися виключно на закон. Щоб професіоналізм і громадянська позиція їм в цьому допомагала.

Звичайно, я говорю не про всіх суддів. І звичайно, що в українській судовій системі є справжні патріоти, громадяни і справжні професіонали, справжні юристи, якими може пишатися будь-яка держава. Але я говорю про тих, хто потребує термінової заміни.

Чи є шляхи вирішення цих проблем? Є, і вони доволі прості – це зміна «правил гри» та дієві механізми оновлення суддівського корпусу.

Першим кроком на цьому шляху став закон «Про забезпечення права громадян на справедливий суд». Ми його прийняли в першому кварталі поточного року і дуже важливо, що він розблокував роботу дуже важливих органів, відповідальних за суддівську кар’єру та притягнення суддів для відповідальності - це Вища рада юстиції і Вища кваліфікаційна комісія суддів. Адже до цього  Вища рада юстиції, здається, не працювала майже два роки і це не могло не позначитися на стані судової системи. І, нарешті, тут я можу впевнено сказати, Вищу раду юстиції і Вищу кваліфікаційну комісію суддів сформували за новими, прозорими правилами. Так само, до речі, як і Вищу кваліфікаційну комісію суддів і сьогодні ми вже бачимо ефективність їх дій.

Ми запровадили суддівські досьє, де акумулюється вся інформація про суддю, чим він дихає, як працює. Відповідно до закону громадські об'єднання мають право організовувати незалежне оцінювання роботи судді у відкритих судових засіданнях, а інформація, яку збирають самі громадяни, може стати основою для подальшої оцінки діяльності судді. Тому я закликаю всіх вас, шановні присутні, в тому числі, приєднатися до їхнього формування. Міняти країну, я в цьому абсолютно переконаний, ми можемо лише разом.

Почався, нарешті, процес очищення суддівського корпусу. Буквально за кілька місяців своєї роботи новий склад Вищої ради юстиції вніс до Верховної Ради України подання на звільнення 388 суддів. На жаль, Парламентом наразі прийнято рішення про звільнення і усунення лише 127 суддів з 388. Я впевнений, що ця затримка нічим не виправдана.

Вищою радою юстиції нарешті прийнято рішення про звільнення суддів, які виносили незаконні рішення проти учасників Революції Гідності. До речі, по чотирьох суддях постанови виносилися буквально вчора.

Можливо, не всі про це ще чули, але Вища рада юстиції підтвердила факти порушення присяги в діях суддів, що полягали у обмеженні прав затриманих активістів, виборі суддею занадто суворого запобіжного заходу без урахування характеристик затриманих осіб, ігнорування суддею вимог Кримінального процесуального кодексу, відповідно до яких він мав дати оцінку заявам затриманих про побиття тощо. Я можу про це казати, бо я особисто, безпосередньо, під час Революції гідності брав участь у десятках подібних процесів. І, безумовно, мені було соромно - соромно за державу, і соромно за таких суддів. Я був впевнений в тому, що притягнення до відповідальності є невідворотнім.

Так само, як і відповідальність одіозного судді Родіона Кірєєва, який також вчорашнім рішенням був позбавлений високого статусу судді і це рішення грунтується на практиці Європейського суду з прав людини і відкриває шлях, нарешті, до вирішення питання про відповідальність всіх суддів, у діях яких рішеннями Європейського суду з прав людини було констатовано порушення.

Шановні викладачі, дороге студентство, дорогі друзі!

Закладати новий фундамент судової системи неможливо без внесення змін до Основного Закону України - Конституції. Саме тому я своїм рішенням, своїм указом створив Конституційну Комісію, до складу якої я запросив найкращих вчених-конституціоналістів, найкращих юристів, суддів, депутатів, представників політичних партій і фракцій, які формують Верховну Раду. Дуже важливо, що до складу Конституційної Комісії увійшли і міжнародні експерти.

Ми впевнені в тому, що маємо спиратися і на досвід, і рекомендації нашого партнера - Ради Європи і його представника - Венеціанської комісії.

Дуже важливо, що у нас на рівні Конституції закладений ряд норм, які не відповідають європейським  стандартам, до яких всі ми прагнемо.

Зміни мають стосуватися і деполітизації, і підвищення незалежності судової гілки влади, і створення якісно нової системи правосуддя, добору нових суддів, - інакших і щодо професійного рівня, і щодо етичних стандартів, і щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства. Це всі дуже важливі складові. Без них буде важко рухатися далі.

Тому Конституційна Комісія, створена за моєї ініціативи, на основі широкого громадського, думки громадської, експертної, ефективної дискусії, напрацювала і схвалила проект змін до Конституції в частині правосуддя.

Венеціанська комісія двічі надавала схвальні висновки щодо цього проекту. В останньому з них зазначається, що «нова остання версія змін до Конституції є дуже позитивною, добре підготовленою та заслуговує повної підтримки».

Я отримав від Конституційної комісії проект змін до Конституції в частині правосуддя. Дві найважливіші складові цього проекту - це зміна «правил гри» та механізми оновлення суддівського корпусу.

Що ж це за зміни?

Якщо ви спитаєте мене від чого треба захистити суддю для того, щоб справжній громадянин і справжній професіонал мав можливість чинити правосуддя і приймати справедливі рішення, якщо дуже спрощено підійти до цього питання - його треба захистити від політиків і влади, захистити від хабарів. Якщо ми забезпечимо надійний і ефективний захист впливу і тиску на суддю з цих обох боків, то далі все залежатиме виключно від судді.

Тому, після ухвалення цих змін політичні органи будуть усунуті від вирішення питань щодо суддівської кар’єри та впливу на долю судді. Ані Президент, ані Верховна Рада більше не будуть вирішувати питання призначення, звільнення та переведення суддів. І це справедливо. Не має потім суддя ходити на поклон до будь-якого політика, від якого залежить його подальша доля. Інакше він буде дуже чутливо сприймати ті чи інші поради, які часто-густо звучать від тих чи інших політиків, безвідповідальних політиків. На них більше не буде потреби озиратися і, на жаль, зараз ці політики вирішують долю обрання суддів безстроково чи тим чи іншим чином впливають на його подальшу долю.

Замість цього пропонується створити новий орган – Вищу раду правосуддя, до компетенції якої належатимуть такі важливі питання, як внесення подання про призначення судді, ухвалення рішення про звільнення судді з посади і переведення судді з одного суду до іншого.

Незалежність судів – мета, якої ми прагнемо. Саме таким має бути суд європейської країни – непідвладним ані законодавчій, ані виконавчій владі.

Зміцнення незалежності судів має йти паралельно з очищенням та оновленням суддівського корпусу. Інакше боротися за незалежність судів означало би посилювати закритість касти, консервувати корупцію, беззаконня, консервувати несправедливість.

Через зміни до конституції ми вирішуємо і це питання, бо відповідно до пропонованих змін підставою для відповідальності судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками  – що є абсолютно несумісним зі статусом судді.

Впевнений, що за рекомендацією Венеціанської комісії, висловленої ще в березні під час надання висновку щодо Закону «Про забезпечення права на справедливий суд», питання оцінювання суддів на відповідність таким критеріям як компетентність, професійна етика чи доброчесність, справедливо включено до Перехідних положень проекту змін до Конституції в частині правосуддя.

Ті судді, які не відповідатимуть зазначеним критеріям, які не проходять тестування, які не проходять відповідні оцінки - мають бути звільнені. І це справедливо.

Але, в той же час, чесні, некорумповані, професійні судді мають залишитись і продовжувати працювати, але вже з абсолютно іншим рівнем довіри – довіри суспільства до якості судових рішень, довіри до безпосередньо особистості і посади судді.

Саму ж процедуру оцінювання передбачається здійснювати за наступною логікою.

Першими мають бути перевірені, пройти процедуру оцінювання судді Верховного суду, найвищої судової інстанції України, судді вищих спеціалізованих судів. Далі – оцінювання суддів апеляційної інстанції, вже після них оцінювання суддів першої інстанції. Наголошую, що кожен суддя не просто пройде перевірку. Не лише складе іспит. Кожного суддю Вища кваліфікаційна комісія продивиться під «лупою». І з точки зору професійних знань. І щодо дотримання антикорупційного законодавства, правил суддівської етики. Перевірятимуться декларації суддів, коректність декларування доходів, видатків – особистих та членів родин, якість прийняття суддею тих чи інших рішень, підстави їх скасування тощо. До речі, хочу наголосити, що це стосується не лише суддів. Це саме мають пройти і державні службовці. Такі самі критерії, такі самі вимоги, для того, щоб до тієї довжелезної черги до тих чи інших привабливих посад вишикувалися лише порядні справедливі люди, які збираються йти не заробляти, а працювати на державу.

В проекті закладений принцип  індивідуальної відповідальності. Це міжнародний стандарт. І в європейській демократичній державі, я впевнений, по-іншому бути не може.

Законопроектом передбачається нова підстава для звільнення судді, така як неможливість пояснити джерела походження своїх доходів, майна. Це ще один додатковий механізм боротьби із корупцією в судовій системі. Сьогодні засоби масової інформації пістріють інформацією, повідомленнями про казково багатих суддів, і від цього страдає чесні судді. Буквально днями читав статтю про рейтинг суддів, які задекларували найбільші подарунки. Риторичне запитання: скажіть, будь ласка, ці подарунки були за червоний диплом, коли вони закінчили вищий навчальний заклад, чи за красиві очі, чи за щось інше, чи, найбільш вірогідно, ці подарунки судді отримують за неправосудні рішення?

За новими правилами неможливість пояснити легальність джерел таких статків може бути підставою для звільнення судді та, безумовно, притягнення до кримінальної відповідальності.

За підсумками оцінювання в системі залишатимуться тільки кращі представники суддівського корпусу. На місце звільнених суддів через процедуру прозорого конкурсу будуть набрані нові служителі Феміди. І це ще одна норма, яка вперше закріплена в Законі «Про забезпечення права на справедливий суд». Прозорий транспарентний конкурс. Зараз ця норма піднімається вже на конституційний рівень.

Хочу наголосити, що подібне оцінювання суддя проходитиме не один раз, а на кожному етапі своєї суддівської кар'єри, як-то при переведенні з одного суду до іншого в межах однієї інстанції, а також і до суду іншої інстанції, більш високої.

Окреме питання – реорганізація судів. Система в багатьох випадках працює неефективно через нераціональну побудову. Тому, де це буде необхідно, суди будуть реорганізовуватися, створюватися нові, до них будуть набиратися нові судді за прозорою процедурою конкурсу.

Ще одна пропонована новація. Судді позбавляться того абсолютного імунітету, який вони мають зараз. Імунітет обмежимо виключно і винятково функцією відправлення правосуддя. Тобто, суддю не можна буде притягнути до відповідальності за його правову позицію, яка викладена у рішенні. Не можна. І тут перегинати палку не треба.

В усьому іншому він буде рівний звичайному громадянинові. Кого з нас не обурювали випадки, коли депутати або судді, порушуючи закон, залишаються безкарними.

В Парламенті уперто не хочуть голосувати за скасування депутатської недоторканності. Сьогодні вже, навіть в умовах, коли ця позиція скасування суддівської і депутатської недоторканності включена в якості критерія отримання безвізового режиму, це також не спонукало депутатів до активних дій. Сподіваюся, що хоча б в першу чергу, хоча б не з себе, хоча б із суддів цей нічим не виправданий привілей буде найближчим часом знято.

Шановне панство!

Сьогодні ми з вами говоримо не лише про проект, який запропонувала Конституційна Комісія, за що я їй дуже вдячний за активну, ефективну, наполегливу роботу. Ми, насамперед, говоримо про ті реальні фундаментальні зміни на конституційному рівні, яких вже багато років потребує наша держава. Пропозиції Конституційної Комісії схвалені міжнародною експертною спільнотою і враховують певною мірою суспільні очікування щодо очищення суддівського корпусу.

Очевидно, що думку таких високочолих поважних фахівців я не можу не врахувати.

Однак, у мене як у Президента є право та можливість перед поданням до Верховної Ради внести туди корективи. Я вже детально ознайомився з самим проектом, прочитав напрацювання громадськості та пропозиції окремих експертів, що надходять як до Конституційної комісії, так і до Адміністрації Президента. Я хочу подякувати всім, хто долучився до цього надзвичайно важливого для країни процесу – обговорення конституційних змін в частині конституційної реформи.  Найближчим часом я фіналізую проект і внесу його на розгляд Верховної Ради. Буквально на початку наступного тижня ми розглянемо його на Національній раді реформ, підсумуємо всі пропозиції і, думаю, що наступного тижня він буде готовий до внесення.

Тоді нам буде потрібна максимальна консолідація всіх фракцій коаліції, позафракційних депутатів, всього експертного товариства, до речі, фракцій, які не входять до складу коаліції, бо сьогодні конституційні зміни потребують уваги, підтримки всієї Верховної Ради, консолідації тих представників суддівського корпусу, які прагнуть змін, щоб разом рухати цю реформу.

Справедливий суд – це особливе, чуттєве питання, адже справедливість стосується кожного громадянина України, кожного з нас, і суд – це саме те місце, де кожен з нас буде її шукати та виборювати.

Нажаль, теорія Монтеск’є та Руссо про розподіл влади ще не дійшла до кожної української хати, і невдоволення роботою суддів більшість інерційно адресує мені, Президентові України.  Тому в очах людей я особисто несу за це відповідальність.

Але головне не це. Людям нема де шукати справедливості. Ми з вами разом мусимо це змінити.

Як Президент я, звичайно, не маю права тиснути на суди, і не буду цього робити. А от систему змінити разом з вами ми маємо, не робити це нам просто не дозволено. Але, друзі, хочу наголосити, що суд - це не футбол. Кричалку «суддю на мило» я прошу залишити для стадіонів. Підхід до реформи має бути правовим і добре прорахованим. Неможливо досягнути справедливого суду несправедливим шляхом. Ми не маємо права на помилку.

Зміни до Конституції – це надзвичайно важливий і необхідний крок на шляху реформування системи правосуддя. Це – закладка фундаменту, на якому маємо звести світлий, прозорий і комфортний для громадян Палац справедливості та правосуддя.

Я щиро сподіваюся, що ми всі разом зможемо зробити наступний фундаментальний крок у судовій реформі, якого всі ми чекаємо. І цей крок не буде нагадувати вчорашню атмосферу в сесійній залі Верховної Ради, де вони робили будь-що, але не наближали нас до безвізового режиму. Вчора був фактично передостанній день. Останній день буде у вівторок. В мене буде з народними депутатами ще одна зустріч. Я буду все робити, щоб країна отримала безвізовий режим. Я буду все робити, щоб країна провела судову реформу в частині конституційних змін і отримала справедливий суд. Мені потрібна ваша допомога. Я впевнений, що я її отримаю.

Слава Україні!